Розвиток організації

“Організації існують лише з однієї причини: щоб допомогти людям зробити те, що поодинці кожному було б не під силу” (Р.Уотермен).

За деякими теоріями, організації бувають бюрократичні й діалектичні. Панівною організаційною структурою є бюрократична організація. Вона відрізняється від інших тим, що індивідуума наділяють правом здійснювати повноваження.

Головні правила, якими керується бюрократична організація, такі:

1. Організації створюються і функціонують на основі статуту, положення відповідно до чинного законодавства.

2. Офіційні посадові особи організації захищені при виконанні своїх функцій.

3. Функції в організації мають ієрархічну основу.

4. Добір посадових осіб базується на рівні їхньої освіти й фахової підготовки.

5. Матеріальне стимулювання працівників має системний характер.

6. Процес просування по службі працівників має об’єктивний характер і залежить від показників їхньої діяльності.

Такою є ідеальна бюрократична організація. На практиці на неї впливають зовнішні та внутрішні сили, які спонукаютьс її до змін. До зовнішніх чинників можна віднести процеси приватизації і децентралізації влади, внутрішніх  зміни структури організації, що здійснюються з метою активізації її діяльності, механізм якої полягає в зміні ієрархічних повноважень або ліній підпорядкування структурних підрозділів.

У процесі еволюції бюрократична організація пройшла шлях від стану, коли вона формувала індивідуума, до зворотної залежності, тобто до стану, коли індивідуум бере участь у формуванні організації.

“Передбачається , що будь яка людина на цьому місці буде працювати так само, як її попередник. Не буде. Тому організації слід змінитися, перебудуватися й пристосуватися до того, що на цьому місці інша людина” (Аксіома Флетчера Байрона).

Негативне ставлення до бюрократичної організації виростає з методів, які в ній застосовуються. Тому є концепція не бюрократичної організації. Це так звана діалектична організація. Найважливіші відмінності в організаційній структурі цих двох типів організацій подано в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Відмінності в організаційній структурі бюрократичної і діалектичної організацій

Бюрократична організація	Діалектична організація
Ієрархічна влада	1. Горизонтальна влада
Політику визначає верхівка організації	2. Політика виробляється за узгодженням із членами організації
Жорстка організаційна структура	3. Гнучка організаційна структура
Згуртована соціальна структура, що базується на рангах, одноманітності, на одному світогляді

Діалектична організація зосереджує зусилля на індивідуальних діях, спрямованих на досягнення мети, на неупередженості в ухваленні рішень, відданості членів організації її призначенню 27.

Вибір типу організації значною мірою залежить від її мети.

При формуванні головних принципів організації необхідно задовольнити дві суперечливі вимоги: з одного боку, вони мають бути завуальовані для захисту від конкурентів на ринку, а з другого  формулювання принципів має бути достатньо чітким для того, щоб адресат зміг у них легко зорієнтуватися. Крім того, формулювання головних принципів організації має бути всеохоплюючим і, поширюючись на всі можливі сфери персональних стосунків, залишатися досить вузьким і чітким, щоб вирізнятися й бути таким, що запам’ятовується (рис. 1.1).

Принципи організації

Філософія організації

Етика організації

Зовнішній вигляд

Мета

Сфера

діяльності

Головні принципи

поведінки

Взаємозв’язок

загальних правил організації та суспільних законів і норм

Рис. 1.1. Принципи організації

У філософії організації конкретизуються головні цінності, які мають служити для працівників орієнтирами в іхній діяльності. Філософія організації описує:

 зовнішній вигляд (хто ми ?);

 мету (чого ми хочемо?);

 сферу діяльності (що ми робимо?).

Основна філософія організації відіграє набагато більшу роль у її досягненнях, ніж технологічні й економічні ресурси, організаційна структура і дотримання термінів.

У зв’язку з цим є цікавим досвід японської компанії “Мацусіта денкі”. Ще в 1930-х роках (у фірмі нараховувалося 1600 чоловік) засновник фірми Мацусіта звернув увагу в питаннях менеджементу на людський фактор.

Завдяки його ідеям в японській системі управління склалася строго ієрархічна тріада: людина  фінанси  технологія.

Філософія організації базується на основних принципах поведінки працівників організації і вказує на ступінь реалізації загальноприйнятих законів та суспільних норм.

Етика організації (підприємства) охоплює норми, які мусять мати силу закону для всіх її співробітників із метою обмеження впливу принципу одержання прибутку, що породжує конфлікти при управлінні конкретними сферами її діяльності.

Разом із тим у практичній діяльності управління організацією етичні й моральні норми враховуються не завжди.

Етичними цінностями організації у відносинах із ринковими партнерами можут бути: принцип довіри у спільній роботі, відмова від обману в галузі формування політики цін, увага до незалежності споживачів, захист навколишнього середовища тощо.

Етичними цінностями організації щодо працівників можуть бути: увага до індивідуальних особливостей особистості працівників, створення сприятливого середовища для вільного розкриття індивідуальності, гарантія прав працівників, відсутність дискримінації, створення сфер персональної відповідальності тощо.