- •1. Визначення поняття «політична партія»
- •2. Основні риси політичних партій
- •3. Структура та функції політичних партій.
- •4. Статус партій в державі та їх роль в політичному житті суспільства.
- •5. Перші організовані групи людей та прообрази політичних партій.
- •6. Теорії елити та олігархізації політичних партій.
- •Теорія Парето:
- •2) Теорія Острогорского:
- •3) Роберт Міхельс:
- •7. Етапи в історії утворення та еволюції політичних партій.
- •8. Становлення партій сучасного типу в Європі та Америці.
- •9. Перші політичні об’єднання в Україні.
- •10. Протидія партій з владою: історичний аспект
- •11. Правова інституалізація партій у політичну систему держави: теоретичний аспект.
- •12. Типологія пп
- •26. Особливості формування іміджу політичного лідера та партії: схожість та розбіжності.
- •27. Партійно – політична карта Миколаївщини на сучасному етапі ( 2007 – 2010)
- •29. Партійно-політична карта Зх. України в першій половині хх ст..
- •30. Образ политика
- •31. Праві націонал-радикальні партії.
- •32. Законод. Регулювання громад. Орг.
- •33. Правове регулювання діяльності політичних партій в сучасній Україні (законодавче забезпечення).
- •34. Особливості, типи громадських організацій та рухів, їх участь у політичному житті суспільства.
- •Комуністична партія України. (кпу)
- •II. Соціалістична партія України. (спу)
- •38. Товариства, брацтва, гуртки як предтеча українських політичних партій
- •39. Формування в парламенті партійних фракцій.
- •40. Сучасні громадсько – політичні рухи в Україні
- •41. Українські політичні партії на початку хх століття.
- •42. Історія розвитку лоббізму в світі ( на прикладі окремої країни)
- •43. Перебудовні процеси в срср і становлення багатопартійності. Етапи перебудови
- •45. Практика парламентської боротьби партій за владу.
- •46. Стадії становлення. Функції та роль громадсько – політичних організацій та рухів.
- •47. Поняття та визначення корупції.
- •48. Суб’єкти корупції, сфери поширення корупції.
- •49. Ектсремістські політичні організації: сутність та перспективи розвитку.
9. Перші політичні об’єднання в Україні.
Помітний слід в історії української політичної думки залишило Кирило-Мефодіївське братство , що діяло в 1845-1846 роках, переважно в Києві. Його учасників згуртувала ідея слов'янського об'єднання та щоб Україна була "неподлеглою ...в союзі слов’янськім". Основні ідеї товариства були викладені в "Книзі буття українського народу".
До 1890 року українські політичні організації існували тільки в формі клубів і товариств, до яких належали громадяни різних політичних, ідеологічних і тактичних поглядів.
Перші справді політичні українські партії з'явились в 90-х роках 19-го століття, як у системі Російської імперії (Наддніпрянська Україна), так і в системі Австро-Угорської імперії. Все ж, українські (і не тільки) партії найперше виникли у Західній Україні (в Галичині). Частина з них продовжувала свою діяльність і в XX-му столітті:
1882-го року засновано партію польських робітників - "Пролетаріат"
1885-го року у Львові утворено (як політичне товариство) Народну Раду, яка свій генезис пов’язувала з рухом західно-української інтелігенції в 60-х роках 19-го століття, та діяльністю Головної Руської Ради періоду революційних подій в Австро-Угорській імперії 1848-го року. Народна рада фактично була політичною партією, яка 27 грудня 1892-го року затвердила свою програму під назвою "Народна програма". В 1899 році народовці разом із частиною радикалів утворили Українську Народно-Демократичну партію. (Отже сучасна НДП вже мала свого непрямого попередника, принаймні партія з такою назвою була в Галичині);
1890-го року Іван Франко і Михайло Павлик у Львові організували Українську Соціалістичну Радикальну Партію (УСРП)
1891-го року І.Липа з однодумцями заснували в Каневі, на могилі Т.Г. Шевченка, таємне товариство (братство) Тарасівців;
1899-го року в Західній Україні почали діяти Українська Народно-Демократична та Українська демократична партії. Активну роль у їх діяльності відігравали Ю.Романчук, І.Франко, М.Грушевський, М.Ганкевич.
1900-го року в Харкові заснована Революційна Українська партія, чільні діячі якої - В.Антонович, В.Винниченко, А.Жук, М.Порш, М.Русов. Перший її програмний документ підготував М.Міхновський.
В 20- і - 30-і роки на Західній Україні - Галичина, Буковина, Закарпаття, Волинь - діяло близько 100 політичних партій, різних за своїми суспільно-політичними поглядами і програмними цілями.
За існуючою тоді класифікацією українські національні партії (їх у Західній Україні в 20-і - 30-і роки було до 30-и) поділялися на 3 групи:
1) політична лівиця - Українська соціально-радикальна партія, Українське селянське об’єднання, Комуністична партія Західної України, Партія народної волі, Сель-Роб, Українська партія;
2) група центриських партій - Українська партія національної роботи, Українське національно-демократичне об’єднання, Українська республіканська партія, Українська партія соціалістів-революціонерів на Волині, Українське об'єднання "Соціалістичний Союз", Українська національна партія;
3) група правих, клерикальних та профашистських партій і організацій - Християнсько-суспільна партія, Партія української народної обнови (згодом - Українська католицька народна партія), Фронт національної єдності та інші. Серед них і Організація українських націоналістів, а фактично партія з чіткою організацією, з Декалогом українських націоналістів та ультра-радикальною, профашистською ідеологією і терористичною практикою.