Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
1.31 Mб
Скачать

275. Елементи договірного зобов'язання позики

Сторони за договором – позикодавець і позичальник, ними можуть бути будь-які суб'єкти цивільного права. Позикодавцем може виступати лише власник відповідних грошових коштів або речей, визначених родовими ознаками.

Предметом договору є гроші (у т. числі й іноземна валюта) і речі,визначені родовими ознаками, тобто речі, що мають ознаки, властиві всім речам того ж роду, та вимірюються числом, вагою, мірою.

Строк договору встановлюється за домовленістю сторін і зазначається в договорі.

276. Форма догвору позики.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

277. Права та обов'язки в договрі позики.

Оскільки договір є односторонній, то обов'язки має лише позичальник, які відповідають правам позикодавця.

Позичальник зобов'язаний:

  • повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, речі, визначені родовими ознаками) у такій самій к-сті, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, встановленому договором.

  • Сплатити грошову суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також 3% від простроченої суми, якщо ін сума не встановлена договором або з-ном у разі, якщо позичальник не повернув грошову суму.

  • сплатити неустойку, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві.

278. Поняття та сторони банківського вкладу.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Сторонами договору є банк і кладник

Банком є юр. особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фіз. і юр. осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фіз та юр осіб.

Вкладником можуть виступати будь-які учасники цивільних правовідносин відповідно до обсягу їх правосуб'єктності, які можуть вносити вклади на своє ім'я, а також отримувати на свій рахунок вклади від ін. осіб,якщо договором банк вкладу не передбач ін.