165 Структура договору як документу

Структура договору як правового документу

Господарський договір складається з чотирьох частин:

1. Преамбула (або вступна частина). Преамбула або вступна частина договору містить такі основні положення: назва договору; дата підписання договору; місце підписання договору; повна фірмова назва контрагентів під якою вони зареєстровані у реєстрі державної реєстрації; назви сторін за договором - "Підрядник", "Постачальник", "Замовник" (це необхідно для того, щоб у тексті договору кожний раз не повторювати повністю фірмові назви сторін); докладна назва посади, прізвища, імені, по-батькові особи, що підписує договір.

2. Предмет договору. Права та обов'язки сторін. Ця частина договору містить суттєві умови договору: обов'язки та права першої сторони за договором; обов'язки та права другої сторони за договором; строк виконання своїх зобов'язань сторонами; місце виконання зобов'язань кожної із сторін; спосіб виконання зобов'язань кожної із сторін, а саме: порядок дій, їх послідовність і строки; додаткові умови договору (строк дії договору відповідальність сторін, способи забезпечення зобов'язань, підстави дострокового розірвання договору в односторонньому порядку, умови про конфіденційність інформації по договору, порядок розв'язання спорів між сторонами по договору).

3. Додаткові умови договору - розділ договору включає такі умови, які в принципі не обов'язково передбачати в договорі, але їх наявність суттєво впливає на права та обов'язки сторін і на порядок їх виконання.

4. Інші умови договору

166 Форма договору

Форма договору - спосіб зовн. виявлення волі учасника на вчинення договору. До договорів як різновиду угод застосовуються загальні вимоги стосовно форми угод (правочинів) та спец, норми, що регулюють даний вид договору. За формою договори можуть бути усні та письмові. Усна форма означає, що сторони договору погоджують його умови без відображення у відповід. документах. Усно можуть укладатися договори, які повністю виконуються сторонами у момент їх укладення (напр., роздрібна купівля-продаж), за винятком тих, які за законом обов'язково повинні мати письмову форму. Особі юридичній, яка оплатила товари та послуги на підставі усного договору з ін. стороною, має бути виданий док-т, що підтверджує підставу одержання коштів та їх суму. За письм. форми зміст договору зафіксований в одному чи кількох док-тах, у розписці, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного чи ін. тех. засобу зв'язку. Відповідно до ЦК у письм. формі належить вчиняти: 1) договори між юрид. особами; 2) договори між фіз. та юрид. особами, за винятком тих, які можуть укладатися усно; 3) договори фіз. осіб між собою на суму, що перевищує не менш як у 20 разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходу гр-н, за винятком правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення; 4) ін. правочини, щодо яких відповідно до спец, норми закону вимагається письм. форма, а також якщо на письм. формі договору наполягає хоча б одна з його сторін. У визначених законом випадках або якщо на цьому наполягає один з учасників договору, на док-ті, що відображає його зміст, може вчинятися посвідчувальний напис нотаріуса. Такі договори є письмовими нотаріальними. Нотар. засвідчення потребують договори з відчуження нерухом. майна за участю гр-н, трансп. засобів, застава нерухомих речей тощо. На вимогу фіз. або юрид. особи будь-який договір за її участі може бути посвідчений нотаріально. Сторони мають право обирати Ф. д., якщо інше не встановлено законом. Якщо законом визначена конкр. форма, в якій обов'язково має вчинятися даний вид договору, то її слід дотримуватися, інакше настають певні негат. наслідки. Якщо законом для даного виду договору передбачена обов'язкова нотаріальна форма, але сторони не дотримуються її, то договір є недійсним. Порушення простої письм. форми не завжди призводить до недійсності договору, а тільки в тих випадках, коли такий наслідок прямо передбачений у законі. Зокрема, якщо правочин про неустойку не відображено у письмовому док-ті, то він недійсний. Якщо ж такий наслідок безпосередньо у законі не передбачений, то порушення простої письм. форми не призводить до недійсності договору. Однак сторони позбавляються права заперечувати факт його укладення або оспорювати його окремі частини за допомогою свідчень свідків. Ці факти мають доводитися письм. доказами, засобами аудіо- та відеозапису або ін. доказами.