214. Предмет договору міни

Предметом договору міни є товари (речі, майноі та особисті, немайнові права, призначені для продажу), роботи (діяльність, результати якої мають матеріальний вираз і можуть бути реалізовані для задоволення потреб фізичних чи юридичних осіб) та послуги (діяльність, результати якої не мають, як правило, матеріального виразу, ареалізуються і споживаються в процесі здійснення самої діяльності).

Товари, послуги та роботи, що становлять предмет договору міни, якщо ін.. не передбачено домовленістю сторін, повинні бути рівноцінними. В ін. разі договором міни може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна. Особливість виникнення права власності на обмінювані товари за договором міни полягає в тому, що воно переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передавання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або з-ном.

Певними особливостями характеризується момент виникнення права власності на майно за договором міни, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

215. Форма договору міни

Цивільне из-во не містить спеціальних норм щодо форми договору міни, він може бути укладений в будь-якій ф-мі, що не заборонена з-ном, з урахуванням загальних правил щодо ф-ми правочинів, визначених ст.205 – 210 ЦК.

Договір міни нерухомого майна укладається у письмовій ф-мі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстації.

216. Права та обов’язки покупця та продавця за договором міни

Продавець зобов’язаний:

• Передати покупцеві товар у к-сті, якості, асортименті та комплектності, визначених договором міни;

• Одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного з-ва;

• Попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що передається за договором міни;

• Зберігати товар, не допускаючи його погіршення, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару;

• Забрати товар, не прийнятий покупцем, або розпорядитися ним в розумний строк, тощо.

Покупець зобов’язаний:

• Прийняти товар, переданий продавцем;

• Доплатити з а прийнятий товар більшої вартості, ніж той, що передається ним продавцеві, якщо ін. не встановлено договором;

• Повідомити продавця про порушення умов договору міни щодо к-сті, якості, асортименту товару, тощо, у строк, встановлений договором або актами цивільного з-ва;

• Забезпечити схоронність товару у разі відмови від його прийняття, негайно повідомивши про це продавця.

217. Відповідальність за порушення зобов’язання з договору міни

Зміна або розірвання договору міни допускається лише за згодою сторін, якщо ін. не встановлено договором. На вимогу однієї із сторін договір може бути розірвано рішенням суду у разі істотного порушення договору ін. стороною.

Договір міни може бути визнаний недійсним (нікчемним або оспорюваним) у разі, якщо він порушує загальні вимоги ст203 ЦК Укр., додержання яких є необхідним для чинності правочину. иУ такому випадку кожна із сторін зобов’язана повернути ін.. стороні у натурі все, що вона одержала на виконання договору міни, в разі неможливості такого повернення – відшкодувати його вартість.