- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний технічний університет Косолапов ю.Ф. Математичний аналіз першого курсу частини 1 - 2
- •Донецьк 2009
- •Частина перша: вступ до аналізу. Диференціальне числення та його застосування математичний аналіз
- •Підручники
- •Збірники задач
- •1.1.2. Границя. Нескінченно малі і великі а. Границя функції в точці
- •Б. Однобічні границі функції однієї змінної в точці
- •В. Границя числової послідовності
- •Г. Границя функції на плюс або мінус нескінченності
- •Д. Нескінченно малі (нм)
- •Е. Зв"язок між границями функцій і нескінченно малими
- •Є. Нескінченно великі (нв)
- •Ж. Співвідношення між нескінченно великими (нв) і нескінчен-но малими (нм)
- •1.1.3. Властивості границь
- •А. Загальні властивості границь
- •Б. Властивості нескінченно малих
- •В. “Арифметичні” властивості границь
- •Г. Властивості нескінченно великих
- •1.1.4.Стандартні границі а. Перша стандартна границя
- •Б. Друга стандартна границя
- •1. (Третя стандартна границя) ( 3 )
- •2. (Четверта стандартна границя) ( 4 )
- •1.1.5. Відсотки в інвестиціях
- •1.2. Неперервність функцій
- •1.2.1. Неперервність функції в точці а. Основні означення
- •Б. Властивості неперервних функцій
- •В. Точки розриву
- •1.2.2. Властивості функції, неперервної на відрізку або в замкненій обмеженій області
- •1.2.3. Метод інтервалів та його узагальнення
- •2. Диференціальне числення
- •2.1.1. Задачі, які ведуть до поняття похідної а. Швидкість зміни функції
- •Б. Продуктивність праці
- •В. Дотична до кривої
- •2.1.2. Похідна і частинні похідні а. Похідна функції однієї змінної
- •Б. Частинні похідні функції декількох змінних
- •2.1.3. Похідні основних елементарних функцій
- •2.1.4. Диференційовність і неперервність
- •2.1.5. Похідні суми, різниці, добутку, частки
- •1. (Похідна суми і різниці).
- •2. (Похідна добутку).
- •3. (Похідна частки).
- •2.2. Техніка диференціювання
- •2.2.1. Похідна складеної функції
- •2.2.2. Диференціювання неявної, оберненої та параметрично заданої функцій а. Випадок неявної функції
- •Б. Випадок оберненої функції
- •В. Випадок функції, заданої параметрично
- •2.2.3. Похідні вищих порядків
- •2.2.4. Диференціал
- •2.2.5. Похідна за напрямом. Ґрадієнт
- •2.2.6. Похідні в економіці. Еластичність а. Темп зміни функції
- •Б. Граничні величини
- •В. Еластичність функції
- •Властивості еластичності
- •2.3. Основні теореми диференціального числення функцій однієї змінної
- •2.3.1. Теореми Ферма і Ролля
- •2.3.2. Теореми Лагранжа і Коші
- •2.3.3. Правило Лопіталя для розкриття невизначеностей
- •А. Невизначеності типів
- •Б. Деякі інші типи невизначеностей
- •2.3.4. Формули Тейлора і Маклорена а. Формули Тейлора і Маклорена для многочлена
- •Б. Розвинення бінома (формула бінома Ньютона)
- •В. Формули Тейлора і Маклорена для довільної функції однієї змінної
- •Г. Формула Тейлора для функції декількох змінних
- •1. Вступ до математичного аналізу 5
- •1.1. Границя функції 5
- •1.2. Неперервність функцій 43
- •2. Диференціальне числення 60
- •2.2. Техніка диференціювання 71
- •2.3. Основні теореми диференціального числення функцій однієї змінної 97
Б. Однобічні границі функції однієї змінної в точці
Нехай та . Кажуть, що x прямує до a зліва, і позначають цей факт наступним чином: . Відповідна границя функції , як-що вона існує, називається лівою границею функції в точці a і позначається
(рис. 7).
Означення 15. Число називається лівою гра-ницею функції в точці a (тобто якщо x прямує до a зліва), якщо (символічно)
.
Рис. 7 Аналогічно кажуть про прямування x до a справа ( і , ) та праву границю функції в точці a,
(рис. 7).
Означення 16. Число називається правою границею функції в точці a (тобто якщо x прямує до a справа), якщо
.
П риклад. Функція
(див. рис. 8) має в точці x = 3 ліву границю, рівну 2, та праву границю, яка дорівнює 0,
Рис. 8
.
З"ясуйте самостійно геометричний сенс правої й лівої (або, як часто-густо кажуть, однобічних) границь.
Теорема 2. Границя функції (однієї змінної) в точці a існує тоді і тільки тоді, якщо вона має в цій точці ліву й праву границі, причому обидві ці одно-бічні границі є рівними,
Справедливість теореми виплаває з означень 14 (для n = 1), 15, 16.
В. Границя числової послідовності
Приклад. Нехай задано числову послідовність
.
Її поведінку подано таблицею 3
Table 3
n |
10 |
|
|
|
|
|
0.7500000 |
0.6744966 |
0.6674449 |
0.6666674 |
0.6666667 |
|
0.0833333 |
0.0078300 |
0.0007783 |
0.0000008 |
0.0000000 |
З таблиці ми бачимо, що загальний член послідовності прямує до 2/3 = 0.(6). Ми позначаємо цей факт таким чином
і кажемо, що послідовність прямує (частіше - збігається) до 2/3.
Задля точного означення висловленого факту визначмо, для яких значень n виконується нерівність
,
якщо, як і вище, є як завгодно малим додатним числом. Маємо
Позначмо далі
натуральне число, яке є цілою частиною числа
.
Ми отримуємо, що для як завгодно малого додатного числа нерівність
виконується для всіх натуральних чисел n більших, ніж знайдене число N. Сим-волічно
.
Узагальнюючи міркування прикладу, ми можемо сформулювати означен-ня границі довільної числової послідовності.
Означення 17. Число b називається границею числової послідовності
{ : },
якщо для довільного як завгодно малого додатного Рис. 9 числа існує натуральне число N таке, що для всіх натуральних чисел n, більших, ніж N, виконується нерівність
.
В такому випадку пишуть
і кажуть, що числова послідовність прямує до b (або збігається до b, є збіжною до b). Символічна форма означення 17 є такою:
,
якщо
.
Геометричний сенс означення границі полягає в наступному: всі члени послідовності з номерами n > N лежать всередині -окола точки b, а всі відповідні точки, які зображають члени послідовності, знаходяться всередині заштрихованої 2 -смуги між прямими (рис. 9).