3. Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 25

1. Правопис частки не з іншими частинами мови.

Якщо частка не має заперечне значення, то вона з усіма частинами мови пишеться о κ ρ є м о , а якщо виступає префіксом — разом .

Разом частка не пишеться: - з іменниками, прикметниками, дієсловами (дієприслівниками), прислівниками, які без не не вживаються: незабутній, незрівнянний, неозорий, невтомно, несамовито, необхідність, негайно; з іменниками,

прикметниками, прислівниками, якщо в сполученні з префіксом вони набувають нового, протилежного, значення і їх можна замінити синонімом: неголосно (тихо); невеликий (малий); коли слова з не утворюють єдине поняття: неспеціаліст, незнайомий, немов; - у складі префікса недо-, що означає неповноту ознаки чи дії в

іменниках, прикметниках, дієсловах, дієприкметниках, дієприслівниках, прислівниках: недопечений, недогашений, недокошений, недооцінювати, недоспівані, недолюблювати, недожатий, недостатньо.

Окремо частка не пишеться: - з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при наявності протиставлення: не мало, а багато; не старий, а

молодий. У реченні таке протиставлення може бути відсутнє, але його можна домислити: це не біла фарба (а іншого кольору); це не сестра (а подруга);

Примітка. Якщо зіставляються не прямо протилежні поняття, а суміжні, між якими

можна поставити сполучник але, то не зі словами пишеться разам: голос

мав невисокий, але приємний; читав неголосно, але виразно. Якщо ж

протиставлення в реченні відсутнє, то не з прикметниками і прислівниками

пишеться разом або окремо, залежно від змісту: при ствердженні —

разом, при запереченні — окремо. Наприклад: Цей текст незрозумілий; Ця

споруда не приватна. - з дієсловами, числівниками, прийменниками, сполучниками,

частками, з деякими прислівниками та дієприслівниками, із займенниками та дієслівними формами на -но, -то: не бігти, не спитавши, не один, не перший, не про тебе, не тільки, не потрібно, нетам, немій, нети, нето...нето, неможна, невкрито, незроблено, не виконано, не прочитано (але: неабиякий); - з прикметниками, прислівниками, перед якими стоять слова типу: далеко, зовсім, аж ніяк, нітрохи тощо: це не нове рішення, зовсім не довго чекати; аж ніяк не близько їхати.

2. Аналіз вживання прийменників у стійких сполуках слів.

Прийме́нник — незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні

Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими

1) закінченнями іменників (або займенників)ю

2) служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні.

– первинні: без, в (у), від, для, по, через, при, про, над, під, до, з, ради;

– вторинні: задля, з-під, із-за, , поза, щодо;

– утворені від інших частин мови: близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з допомогою, у зв’язку, завдяки, незважаючи на тощо.

Прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками) в різних відмінках, причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком (без, від, до, крізь, про, при, біля, навколо, назустріч), деякі – з двома (на, над, перед, під про), а то й з трьома (в, з, за між).

Прийменник як службова частина мови не є членом речення, але, виступаючи разом із повнозначними частинами мови (найчастіше з іменником), може бути у структурі підмета (Президент і народ нарешті порозумілися)., присудка (Всі були у захваті), додатка (Вона схопила його за чуба), обставини (За столом сиділо троє).

Ділові документи потребують максимальної стислості й точності передачі інформації. Будь-які відхилення від правил викладу змісту призводять до серйозних помилок. Особливо уважно потрібно ставитись до дієслів, що можуть керувати різними відмінками.

Найчастіше помиляються тоді, коли при дієсловах, які керують різними відмінками, вживають спільний додаток різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України, інформувати про новини Верховної Ради України.

Поширеними є помилки у стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: Довести для відома всіх громадян (замість: довести

до відома всіх громадян).

Особливо уважно слід ставитись до близьких за значенням слів, що потребують різних відмінкових форм. Наприклад: Наша земля багата на хліб. Наша земля славиться хлібом.

Не однакових відмінкових форм потребують одні й ті самі дієслова в російській та українській мовах. Наприклад: в українській мові — підготуватися до чогої у російській — подготовиться к чему!

При складаКні відповідних ділових документів треба звертати увагу і на відтювідні прийменники, особливо при використанні усталених словосполучень типу покладається на..., схильні до..., відрахування на... та ін.

Коли автори документа хочуть підкреслити напрям дії всередину, використовують прийменник у/в: летіти в літаку, зайти в зал.

Дуже складним є використання прийменників для, на. Щоб уникнути помилок, треба використовувати прийменник на, коли йдеться про сферу вживання. Наприклад:

Виділити кошти на підручники. Прийменник для вживають тоді, коли слід підкреслити мету дії. Наприклад: Виділити кошти для придбання підручників. Прийменник проти вживають у діловому мовленні при порівнянні. Наприклад: Кількість населення нашого міста збільшилась удвічі проти 1964 року.

Прийменники завдяки, всупереч потребують давального відмінка. Наприклад: Завдяки сумлінній праці, завдяки виконанню планів; всупереч прогнозам перевиконано плани.

При перекладі з російської мови треба бути уважними саме в роботі з усталеними прийменниковими конструкціями: ввести в состав — ввести до складу; по учебной работе — з навчальної роботи; по научной работе — з наукової роботи.