Описова статистика тестування за методикою дмв т. Лірі, проведеного до тренінгу ксб

Статистичні змінні	Октанти
	І. Владний– лідируючий	II. Незалежний–домінуючий	III. Прямолінійний–агресивний	IV. Недовірливий–скептичний	V. Покірний– соромливий	VI. Залежний– слухняний	VII. Співпрацюючий– конвенціальний	VIII. Відповідаль- но–великодушний	Рівень домінування	Рівень доброзичливості
Середнє	6,74	4,95	4,56	3,2	3,95	3,9	6,8	6,57	5,45	5,27
Стандартне відхилення	3,05	1,87	2,07	1,83	1,88	2,12	2,11	3,34	4,53	5,03
Дисперсія	9,32	3,486	4,31	3,34	3,54	4,5	4,46	11,17	20,56	25,33

Таблиця 5.2

Описова статистика тестування за методикою дмв т. Лірі, проведеного через шість місяців після тренінгу ксб

Статистичні змінні	Октанти
	І. Владний– лідируючий	II. Незалежний –домінуючий	III. Прямоліній- ний – агресивний	IV. Недовірли- вий–скептичний	V. Покірний– соромливий	VI. Залежний– слухняний	VII. Співпрацюючий– конвенціальний	VIII. Відповідаль- но–великодушний	Рівень домінування	Рівень доброзичливості
Середнє	7,2	5	4,65	2,5	3,9	4,2	7,78	7	5,05	6,83
Стандартне відхилення	2,96	2,032	2,21	1,47	1,8	2,2	2,08	3,05	5,71	9,13
Дисперсія	8,77	4,13	4,9	2,18	3,27	4,83	4,33	9,3	32,6	83,46

У результаті порівняльного статистичного аналізу отриманих даних з використанням t-критерію Стьюдента була визначена статистична значимість розходжень отриманих результатів дослідження на кожному етапі. Як видно з табл. 5.3, значимі зміни у випробуваних відбулися за октантом «Владний – лідируючий» (р≤0,05), це підтверджує вплив тренінгу на розвиток лідерських якостей учасників.

Таблиця 5.3

Порівняльний статистичний аналіз результатів тестування до і після тренінгу ксб за методикою дмв т. Лірі

Тестування	Октанти
	І. Владний– лідируючий	II. Незалежний –домінуючий	III. Прямоліній- ний – агресивний	IV. Недовірли- вий–скептичний	V. Покірний– соромливий	VI. Залежний– слухняний	VII. Співпрацюючий– конвенціальний	VIII. Відповідаль- но–великодушний	Рівень домінування	Рівень доброзичливості
t-критерій Стьюдента	-2,00	-0,38	-0,85	4,64	0,31	-1,61	-5,13	-1,38	-0,63	-1,89
Рівень значимості р	0,049	0,7	0,4	0,001	0,75	0,11	0,001	0,17	0,53	0,07

Також, при досить високому рівні значимості р≤0,01, статистично достовірно зменшився показник за IV октантом – «Недовірливий – скептичний», що свідчить про значимі зміни учасників тренінгу в стилях міжособистісного спілкування від уразливості, недовірливості, підозрілості, схильності до критицизму, замкнутості, ригідності установок до реалістичності бази суджень і вчинків, неконформізму, практичності і більшої задоволеності своєю позицією у групі. У випробуваних стали більше вираженими ступінь довіри та некритичності до оточуючих.

Значимо збільшився показник за VII октантом – «Співпрацюючий – конвенціальний» (р≤0,01). Виходячи з цього, можна стверджувати, що протягом шести місяців після участі у тренінгу КСБ стиль міжособистісного спілкування випробуваних достовірно став характеризуватися більшим прагненням до тісного співробітництва з іншими людьми, ентузіазмом і більшою сприйнятливістю до емоційного настрою групи, бажанням знайти спільність із навколишніми і формувати дружелюбні стосунки з ними.

Даний факт також підтверджується виявленими у результаті дослідження тенденціями до зростання показників за шкалою доброзичливості при t = -1,89 і р = 0,07. Це свідчить про те, що після тренінгу у випробуваних стають більш вираженими такі людські якості як дружелюбність і доброзичливе ставлення до інших людей під час спілкування і взаємодії з ними. Інші результати даного дослідження статистичної достовірності не отримали, хоча і є тенденція до покращення показників практично за кожним октантом.

Порівнянням дисперсій з використанням F-критерію Фішера за результатами дослідження діагностики міжособистісних відносин у першій експериментальній групі значущих розходжень не виявлено, за винятком шкали „доброзичливість», де при загальному підвищенні середніх показників у другому тестуванні спостерігається збільшення амплітуди отриманих коефіцієнтів у випробуваних.

Таким чином, результати дослідження з методики діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі показують, що у досліджуваних, які пройшли тренінг КСБ, достовірно покращуються багато комунікативних властивостей особистості й оптимізуються стилі міжособистісного спілкування. Зокрема, виявляється схильність до співробітництва і кооперації, більша гнучкість у вирішенні проблем і конфліктних ситуацій, зростає рівень довіри, теплоти й дружелюбності у ставленні до оточуючих.

За допомогою тесту смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) на цій же вибірці, було вивчено, наскільки тренінг КСБ впливає на мотиваційну сферу, зокрема, життєві цінності випробуваних, оцінку ними смислу власного життя. Також з’ясовувалися часові та якісні характеристики змін, що відбуваються у працівників внаслідок тренінгу, відстрочений вплив тренінгу на їх особистість. Середні результати тестування за методикою СЖО до тренінгу, відразу після його проведення і через 6 місяців після тренінгу відображені у порівняльній діаграмі на рис. 5.3.

Перше тестування проводилося безпосередньо перед тренінгом КСБ. Аналізуючи отримані результати, необхідно зауважити, що у всіх досліджуваних – високі показники за всіма субшкалами. Середнє значення за шкалою С1 – «Цілі в житті» – дорівнює 5,56 балів, що характеризує більшість випробуваних як людей цілеспрямованих, які мають найближчі та перспективні цілі, це надає осмисленості життю, спрямованість і перспективу. Середнє значення за шкалою С2 – «Процес життя, або інтерес і емоційна насиченість життя» – 33,96 бали вказує на те, що випробувані сприймають сам процес свого життя як цікавий, емоційно насичений і наповнений змістом. Середнє значення за шкалою С3 – «Результативність життя або задоволеність самореалізацією» – 29,08 балів свідчить про те, що випробувані вважають прожите життя продуктивним і осмисленим.

За шкалою С4 – «Локус контролю – Я» (або «Я-господар життя») – середній показник дорівнює 22,96 балів. Це говорить про те, що випробувані мають достатню свободу вибору, щоб побудувати своє життя у відповідності до власних цілей і уявлень про його зміст. Шкала С5 – «Локус контролю – життя» (або «Керованість життям») із середнім балом 34,2 свідчить про те, що випробувані певною мірою контролюють своє життя, вільно приймають рішення і реалізують їх. Середній загальний показник дослідження осмисленості життя (загальний життєвий показник ОЖ) до тренінгу дорівнює 113,29, що відповідає високому значенню.

Рис. 5.3. Порівняльна діаграма результатів дослідження першої експериментальної групи за методикою СЖО

ОЖ – «Загальний життєвий показник – осмисленість життя»«; С1 – «Цілі в житті»; С2 – «Процес»; С3 – «Результат»; С4 – «Локус контролю – Я»; С5 – «Локус контролю – життя».

Друге тестування проводилося відразу після закінчення тренінгу, а третє – через шість місяців після тренінгу. З діаграми на рис. 5.3 видно, що всі показники змінилися. Порівняємо показники тестування до тренінгу і відразу після його проведення. Середнє значення за шкалою осмисленість життя ОЖ – «Загальний життєвий показник» – зросло з 113,28 до 118,45 балів. Це означає, що навіть при високому початковому значенні відразу після участі у тренінгу КСБ власне життя учасників стало сприйматися ще більш осмисленим. Показник за шкалою С1 – «Цілі в житті» – збільшився з 35,56 до 37,25 балів. Це є свідченням того, що тренінг сприяв формулюванню життєвих цілей і більшій націленості випробуваних на їх виконання. Показник С2 – «Процес» виріс із 33,96 до 34,54 балів. Це означає, що сам процес життя випробуваними почав оцінюватися як ще більш насичений і наповнений смислом. Показник С3 – «Результат» – збільшився із 29,08 до 29,81 балів. Це означає, що пройдений етап життя став оцінюватися як більш результативний.

За шкалою С4 – «Локус контролю – Я» показник виріс із 22,96 до 23,29 балів. Це доводить, що випробувані набули більшої свободи вибору, почали вважати себе сильнішою особистістю. Показник С5 – «Локус контролю – життя» виріс із 34,2 до 35,96 балів, тобто підвищились контроль над своїм життям і впевненість у своїх діях.

Визначення статистичної значимості отриманих відмінностей було здійснене з використанням t-критерію Стьюдента. У табл. 5.4 відображений порівняльний статистичний аналіз результатів тестування за методикою СЖО до і відразу після тренінгу КСБ.

Таблиця 5.4