Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тренінг матеріал.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
27.04.2019
Размер:
2.32 Mб
Скачать

Середні результати тестування другої експериментальної групи за методикою вивчення вольових якостей особистості

Шкали опитувальника ВЯО (вольові якості)

Статистичні змінні

Середнє (1)

Середнє (2)

Дисперсія

(1)

Дисперсія

(2)

бали

стени

бали

стени

Відповідальність

19,83

7

19,92

7

8,92

7,43

Ініціативність

19,68

7

22,74

8

19,13

15,7

Рішучість

17,11

8

18,21

8

13,42

7,51

Самостійність

12,75

5

14,73

6

9,92

11,57

Витримка

22,17

7

22,32

7

12,04

13,22

Наполегливість

15,38

7

15,42

7

9,15

12,27

Енергійність

21,3

6

19,91

5

14,31

7,43

Уважність

18,35

7

20,24

8

11,75

6,18

Цілеспрямованість

20,9

7

23,21

8

12,74

13,08

Підсумковий бал

167,5

8

176,5

8

12,45

10,23

Примітка. (1) – тестування до тренінгу ПЕК; (2) – тестування через шість місяців після тренінгу ПЕК.

Як видно з таблиці, під час першого і другого тестувань були отримані досить високі результати. Показники за більшістю шкал і підсумковий бал знаходяться у межах 7-8 стенів (при 10-и максимально можливих), що відповідає рівням вираженості вольових якостей вище середнього і високому. Це говорить про те, що випробуваних даної вибірки можна характеризувати як людей з розвиненою вольовою регуляцією, відповідальних, обов’язкових, ініціативних, цілеспрямованих, із значним лідерським потенціалом.

У першому тестуванні найбільш високі показники відзначаються за шкалами: «Рішучість», «Відповідальність», «Витримка» і «Цілеспрямованість». Це свідчить про те, що керівники ОВС здатні швидко і впевнено приймати рішення, не схильні до коливань і тривалих сумнівів під час здійснення задуманого. У той же час швидкість прийняття рішення іноді може бути викликана імпульсивністю. Досліджувані також характеризуються високим рівнем відповідальності, дисциплінованості та старанності під час виконання своїх обов’язків, це у свою чергу також може виступати фактором тривожності. Керівники здатні контролювати свої емоції, терпляче переносити навантаження і справлятися із монотонною діяльністю, вони добре керують собою і своїми емоційними станами, прагнуть планувати свій час і порядок виконання справ, у них існують чітко усвідомлені цілі в житті.

Найнижчий середній показник, який все-таки перебуває у середній нормативній межі (5 стенів), був відзначений за шкалою «Самостійність». Це є доказом того, що випробувані в цілому здатні самостійно приймати рішення, хоча і потребують іноді психологічної підтримки, у разі необхідності вони можуть протистояти думці групи, якщо вона відрізняється від їх власної. Відносно низькі, у порівнянні з іншими, показники за шкалою «Самостійність», є, на наш погляд, цілком закономірними, що відповідає специфіці діяльності органів внутрішніх справ, яка характеризується суворою регламентацією, обов’язковою відповідністю букві закону і єдиноначальністю. Керівник ОВС виконує будь-яку дію, як правило, за командою і разом зі своїми підлеглими, він керує процесом виконання команди, а демонстрація надмірної самостійності в міліції не заохочується старшим начальством.

У другому тестуванні за методикою ВЯО через півроку після тренінгу відзначається підвищення показників за шкалами «Ініціативність», «Уважність», «Самостійність» і «Цілеспрямованість». З табл. 5.20 видно також, що за більшістю шкал значення дисперсії у другому тестуванні зменшилось. Це підтверджує те, що під впливом тренінгу думки випробуваних у питаннях вольової регуляції стали більш однорідними.

Порівняльний статистичний аналіз результатів тестування за методикою ВЯО у другій експериментальній групі наведений у табл. 5.21. Цей аналіз доводить, що після тренінгу у випробуваних значимо зростають показники за шкалою «Ініціативність» (р≤0,01). Отже, випробувані стали більш ініціативні і діяльнісні, що відповідає високим лідерським тенденціям. Вони виступають ініціаторами нових ідей і заходів, прагнуть вносити зміни в існуючий порядок речей, добре проявляють себе у ситуаціях, коли зміни необхідні і потрібні новаторські підходи.

Таблиця 5.21