Середні показники конструктивної поведінки у конфлікті після тренінгу

Стилі поведінки у конфлікті	Розуміння-нерозуміння опонента	Позитивне-негативне ставлення до опонента	Раціональна-емоційна поведінка	Співробіт-ництво – одно-бічна вигода	Терпимість-нетерпимість до опонента	Середнє
Середнє	4,50	4,33	4,41	3,75	4,33	4,33

За тестом «Рука» у двох дослідженнях виявлені загальні риси, властиві працівникам ОВС, однак після тренінгу є розходження за деякими коефіцієнтами. У табл. 5.28 представлений порівняльний аналіз середніх значень досліджень у третій експериментальній групі за тестом «Рука». Встановлено, що всі випробувані живуть у реальному психосоціальному світі, а це свідчить про правильне сприйняття реальності, своїх потреб, мотивів, конфліктів, а також страхів. Відображається здатність до активного соціального життя, бажання співпрацювати з іншими, правильне ділове й емоційне спілкування. Виявляється можливість доброзичливого ставлення до інших, бажання їм допомогти. Кожний вказував на участь у якій-небудь діяльності, пов’язаній з розвагами, самовираженням, демонстративністю, що є позитивним, тому що ця діяльність спрямована на зняття напруги. Всі випробувані мають середній діапазон психологічної активності, що вказує на існуючий запас тенденцій до дії, відображає енергетичний потенціал і активність.

Таблиця 5.28

Порівняльний аналіз середніх значень дослідження до і після тренінгу за формулами тесту «Рука»

Статистичні змінні	Коефіцієнти тесту
	I (відкрита агресивна поведінка)	MAL (особистісна дезадаптація)	WITH (відхід від реальності)	PATH (ступінь наявності психопатології)
Вхідне тестування (середній бал)	-0,38	1,67	0,62	2,86
Вихідне тестування (середній бал)	-1,43	1,85	0,87	2,57
t-критерій Стьюдента	1,92	-0,14	-0,37	0,22
Рівень значимості p	0,1	0,82	0,69	0,78

Однак у першому дослідженні у випробуваних відображається установка переваги над іншими людьми, очікування, що інші повинні поводитися відповідно до встановлених правил. Вони вважають покарання й спокуту найбільш правильним рішенням у тих випадках, коли людина справді на це заслуговує. Також до тренінгу у деяких випробуваних спостерігається страх власної безсильності або будь-яких фізичних вад.

Після участі у тренінгу в працівників ОВС відзначається статистична тенденція зниження схильності до відкритої агресивної поведінки (I) (р = 0,1). Показники особистісної дезадаптації (MAL) і відходу від реальності (WITH) у двох дослідженнях розкидані у межах норми. Але в той же час у деяких випробуваних до тренінгу виявлений завищений показник за формулою, що відображає ступінь наявності психопатології (PATH), це може придушувати поведінкові тенденції або ставити їх поза контролем свідомості. Після тренінгу середньогруповий показник ступеня психопатології знижується, хоча статистичної значимості відмінностей не встановлено.

Таким чином, у результаті дослідження за тестом «Рука» виявлено, що участь працівників ОВС навіть у нетривалому тренінгу (1-2 дні) сприяє розвитку в них деяких якостей емоційної саморегуляції і нейтралізації агресивних проявів, відзначається тенденція до впевненої поведінки, формування толерантності до оточуючих і в цілому підвищення контролю свідомості над поведінкою.

За методикою «Прогноз» встановлено, що нервово-психічна стійкість у випробуваних – у межах середньої припустимої норми. Порівняльний аналіз середніх значень дослідження за методикою «Прогноз» у третій експериментальній групі наведений у табл. 5.29.

Таблиця 5.29

Порівняльний аналіз середніх значень тестування за методикою «Прогноз» у третій експериментальній групі

Статистичні змінні	Шкали
	Щирість	Нервово-психічна стійкість
Вхідне тестування (середній бал)	4,65	7,1
Вихідне тестування (середній бал)	2,93	6,5
t-критерій Стьюдента	1,92	0,89
Рівень значимості p	0,1	0,19

Дані таблиці підтверджують, що середньогруповий показник нервово-психічної стійкості після тренінгу покращується, що може свідчити про деяке зниження ризику дезадаптації у стресі. Значимих відмінностей за шкалою «Нервово-психічна стійкість» методики «Прогноз» не встановлено, однак за шкалою «Щирість» відзначається статистична тенденція на рівні p=0,1 у різницях між першим і другим тестуванням. Тобто, у тестуванні, проведеному до тренінгу, працівники ОВС давали більш недостовірні, нещирі відповіді, що доводить їх спроби здаватися кращими, ніж вони є насправді. У зв’язку із цим можна припустити, що після тренінгу випробувані готові давати більш реалістичну оцінку і відповідно рівень нервово-психічної стійкості у них підвищується.

Таким чином, внаслідок участі працівників ОВС в одноденних або дводенних заняттях з навчального курсу «Тренінг із професійно-психологічної підготовки працівників ОВС» у структурі їх особистісних і професійно-психологічних якостей відбулися певні позитивні зміни. Так, у працівників ОВС спостерігається зростання показника спонтанності, прагнення до свободи, природності, невимушеності. У них розвивається впевненість у собі, довіра до оточуючого світу, спроможність переборювати деяку обмеженість особистісної свободи і поведінки, що зумовлена специфікою їх служби.

Тренінг також сприяє розвитку в працівників міліції якостей емоційної саморегуляції і нейтралізації агресивних проявів, формуванню толерантності до оточуючих, зниженню ризику дезадаптації у стресі, підвищенню нервово-психічної стійкості контролю свідомості над поведінкою. Загалом, як наслідок наведених вище особистісних змін у результаті участі у тренінгу в працівників ОВС формується база для покращення соціально-комунікативної адаптованості, розвитку в них навичок самоуправління і творчого мислення.

Крім цього, слід зазначити, що при проведенні дослідження працівників міліції, які брали участь у тренінгу, виявилася та сама закономірність, що і при дослідженні керівників ОВС, з якими проводився тренінг ПЕК. У першому тестуванні, що проводилося безпосередньо перед тренінгом, досліджувані проявляли більшу нещирість, бажаючи виглядати краще, ніж вони є. Однак у наступних дослідженнях ступінь нещирості помітно знижувався.

5.5. Загальні висновки та теоретичні положення

У результаті проведеного комплексного експериментального дослідження виявлений багатоплановий вплив різних психологічних тренінгів на професійну та особистісну динаміку фахівців екстремальних видів діяльності. Нижче викладаються виявлені ефекти тренінгів «Комунікація – Стрес – Безпека», «Психологія ефективного керівника» та «Тренінгу з професійно-психологічної підготовки працівників ОВС».

Так, у фахівців екстремальних видів діяльності, які пройшли шестиденний тренінг КСБ, відзначаються позитивні соціально-комунікативні зрушення, що виразилися у достовірному покращенні багатьох комунікативних якостей особистості й оптимізації стилів міжособистісного спілкування. Внаслідок участі у тренінгу в них розвивається прагнення до співробітництва і кооперації, більша гнучкість у вирішенні проблем і конфліктних ситуацій, знижується рівень критичності й упередженості у ставленні до інших людей, зростає довіра, теплота і дружелюбність у стосунках з оточуючими.

Позитивні зміни також відбуваються в емоційній сфері учасників тренінгу: вони стають більш активними й емоційно залученими у діяльність. У результаті оновлення емоційної сфери, що відбувається після тренінгу КСБ, у фахівців зменшується рівень таких негативних емоційних станів як тривожність і фрустрація. Крім цього, участь у тренінгу запускає механізми ціннісно-смислових і мотиваційних змін випробуваних, які починають більш осмислено, критично і конструктивно оцінювати себе, своє минуле, теперішнє і майбутнє життя. Вони проявляють прагнення до управління своєю особистістю і процесами, що відбуваються, а також більшу активність у формулюванні життєвих цілей і їх виконанні.

Сформовані у фахівців екстремальних видів діяльності під час тренінгу КСБ професійні знання, навички та вміння у сфері комунікації, подолання стресів і безпечної поведінки, а також особистісні новоутворення у сфері самодіагностики, саморегуляції емоційних станів, вирішення проблем і конфліктів розвиваються й активно застосовуються у їх практичному житті після тренінгу. Свідченням цього є виявлені під час дослідження позитивні зміни у службовій діяльності фахівців після їх участі у тренінгу, особливо в питаннях ставлення до виконання службових обов’язків, виконавчої дисципліни, взаємовідносин із людьми, підвищення професійного та освітнього рівня тощо. Також через деякий час після тренінгу КСБ у фахівців екстремальних видів діяльності відмічається покращення характеру та особливостей протікання їх життя. Особиста сфера стає більш цікавою, активною і творчою, а професійна характеризується більшою активністю, насиченістю і продуктивністю.

Дослідження впливу тренінгу «Психологія ефективного керівника» виявило в структурі особистості і поведінки керівників органів і підрозділів внутрішніх справ наявність переважно домінантних стилів спілкування і взаємодії, схильності до владності, надмірної прямолінійності, деякої агресивності, жорсткості у відстоюванні своєї точки зору, наполегливості й енергійності у досягненні мети.

Проте після участі в тренінгу ПЕК у багатьох керівників спостерігається зниження рівня властивих їм жорсткого прямолінійно-агресивного і недовірливо-скептичного стилів міжособистісного спілкування. Одним із визначальних стилів управлінської взаємодії у керівників ОВС після тренінгу стає «Співпрацюючий – конвенціальний», що характеризується груповою орієнтацією і більшим прагненням до кооперації та дружелюбності під час управлінської діяльності. Керівники почали більше прислухатися до думок та ідей своїх підлеглих, бути більш гнучкими і конструктивними вроботі з людьми. Враховуючи націленість тренінгу ПЕК на формування у керівників компетентностей у галузі кооперативного і ситуативного управління, позитивні зміни в соціально-комунікативній сфері керівників ОВС підтверджують ефективність і валідність проведеного тренінгу.

Слід також зазначити, що результати тестування через шість місяців після тренінгу більше відповідають виробленим паттернам та ідеальним уявленням досліджуваних щодо поведінки і міжособистісного спілкування керівників. А тренінгові конструкти, зокрема, щодо формування кооперативних і ситуативних стилів управлінської взаємодії, виявилися не відразу після тренінгу, а через деякий час після нього. Все це може свідчити про високу якість, цілеспрямованість і відстроченість тренінгового впливу, а також стабільність і стійкість викликаних ним позитивних індивідуально-професійних змін.

Через деякий час після тренінгу ПЕК у керівників формується більш стійке позитивне ставлення до свого життя, відзначається зростання загального показника осмисленості життя, спрямованості на часову перспективу, а також значиме підвищення вольових, лідерських якостей, таких як ініціативність, зібраність, цілеспрямованість. Також встановлено, що після участі у тренінгу відчутно поліпшується соціально-психологічний клімат у колективах підрозділів більшості керівників, зростає оцінка підлеглими їх ділових і особистісних якостей. Все це свідчить про позитивний вплив тренінгу як на особистість, так і на результати професійної діяльності керівників і, в цілому, про підвищення соціальної й управлінської компетентності керівників ОВС, що, власне, і було головною метою проведеного з ними тренінгу.

У структурі особистісних і професійно-психологічних якостей працівників ОВС, які проходили одноденний або дводенний «Тренінг із професійно-психологічної підготовки працівників ОВС», також виявлені певні позитивні зміни. Внаслідок участі у тренінгу в працівників підвищується така особистісна властивість, як спонтанність, у них виявляється більше прагнення до незалежності, природності, невимушеності, розвивається впевненість у собі, довіра до оточуючого світу, спроможність переборювати обумовлену специфікою служби обмеженість особистісної свободи і поведінки. Тренінг також сприяє розвитку якостей емоційної саморегуляції і нейтралізації агресивних проявів, формуванню толерантності до оточуючих, зниженню ризику дезадаптації у стресі, підвищенню нервово-психічної стійкості і контролю свідомості над поведінкою. Участь у тренінгу сприяє формуванню у працівників ОВС підґрунтя для поліпшення соціально-комунікативної адаптованості, розвитку в них навичок самоуправління і творчого мислення.

Узагальнені дані щодо впливу різних психологічних тренінгів на особистісно-професійний розвиток фахівців екстремальних видів діяльності наводяться у табл. 5.30.

Таблиця 5.30