Порівняння результатів анкетування щодо оцінки характеру й особливостей протікання життя учасників тренінгу ксб за останні півроку до тренінгу і через півроку після його проведення (у %)

Варіанти відповідей	Життя у професійній сфері					Життя в особистій сфері
	переважно рутинне і нудне	розмірене, усталене	характеризується частими спадами і підйомами	активне та насичене	творче і продуктивне	переважно пасивне і неплідне	розмірене, буденне	загалом цікаве	активне і насичене	творче і продуктивне
До тренінгу	2,85	22,67	22,98	41,5	10	2,97	24,77	49,5	16,87	5,89
Через півроку після тренінгу	1,78	20,3	18,56	45,76	13,6	1,82	12,36	51,55	23,82	10,45

Так, у професійній діяльності до тренінгу 2,85% досліджуваних вважали свою роботу переважно рутинною і нудною, через півроку після тренінгу таких було всього 1,78%. Свою роботу як розмірену й усталену до тренінгу оцінювали 22,67%, а через шість місяців після тренінгу – 20,3% опитаних. До тренінгу 22,98% випробуваних відзначали часті спади і підйоми, а через півроку після тренінгу цей відсоток зменшився до 18,56. На більш ніж 4 % (41,5% – до тренінгу і 45,76% – після тренінгу) зросла кількість випробуваних, які стали оцінювати своє професійне життя і діяльність як активне і насичене. 13,6% випробуваних після тренінгу (проти 10% – до тренінгу) стали вважати свою роботу творчою і продуктивною.

З табл. 5.12 також видно, що через півроку після участі у тренінгу КСБ менша кількість випробуваних стала вважати своє життя в особистій сфері як переважно пасивне і неплідне (2,97% проти 1,82%). Майже у два рази зменшилася кількість випробуваних, які визначали своє особисте життя як розміряне і буденне (24,77% – до тренінгу проти 12,36% – після тренінгу). У цілому більшість учасників після тренінгу стали вважати своє особисте життя більш цікавим, активним, насиченим, творчим і продуктивним.

Порівняння розподілу відповідей, яке проведено за допомогою критерію χ2 показало, що в оцінці випробуваними особливостей свого життя у професійній сфері до і після тренінгу значущих відмінностей немає (χ2емп. = 3,32, а χ2кр. = 9,488). Проте в оцінці свого життя у особистій сфері виявлені відмінності на 1% рівні статистичної значимості (χ2емп. = 17,286).

Дані анкетування щодо оцінки характеру й особливостей протікання професійного та особистого життя випробуваних до їх участі у тренінгу КСБ і через півроку після тренінгу цілком відповідає наведеним вище результатам тестування за методикою смисложиттєвих орієнтацій (СЖО). Це підтверджує висновок про те, що участь у тренінгу сприяє позитивній професійній і особистісній динаміці учасників, розвитку у них здатності робити своє життя і роботу більш насиченими і продуктивними.

Особливо показовими є експертні оцінки щодо учасників тренінгу, зроблені їхніми безпосередніми керівниками через 10 місяців після тренінгу КСБ за експертною анкетою № 4 (додаток Г.4). За цими даними 30% учасників тренінгу покращили свої показники у роботі, 32% – зайнялися самонавчанням, 28% – отримали вищу посаду або висунуті у резерв кадрів на підвищення. Більшість працівників змінили на краще своє ставлення до служби. Так, у них значно покращилося ставлення до роботи в плані прийняття рішень (77% досліджуваних), вирішення конфліктів (73 %) і подолання стресів (76 %). У 57 % досліджуваних покращилася виконавча дисципліна (рис. 5.5). Як бачимо, участь у тренінгу КСБ позитивно відображається на фахівцях екстремальних видів діяльності, що сприяє підвищенню ефективності їх службової діяльності.

Рис. 5.5. Оцінка керівниками зміни ставлення до служби фахівців екстремальних видів діяльності через 10 місяців після їх участі у тренінгу КСБ

Переважна більшість учасників відмічають, що тренінг мав у їх житті дуже позитивне значення, а іноді навіть вирішальне, як своєрідне середовище для переродження особистості. Експертна оцінка керівників учасників тренінгу підтверджує думку про ефективність такої форми навчання і розвитку, засвідчуючи значні позитивні зміни в особистості та професійній діяльності працівників після їх участі у тренінгу КСБ.

Таким чином, узагальнюючи результати проведеного дослідження в першій експериментальній групі, можна зробити такі висновки:

1. У досліджуваних, які пройшли тренінг «Комунікація – Стрес – Безпека», спостерігаються позитивні соціально-комунікативні зрушення. Так, достовірно поліпшується багато комунікативних властивостей особистості й оптимізуються стилі міжособистісного спілкування. Зокрема, виявляється схильність до співробітництва і кооперації, більшої гнучкості у вирішенні проблем і конфліктних ситуацій, знижується рівень критичності й упередженості у ставленні до інших людей, зростає довіра, теплота і дружелюбність у відносинах з оточуючими.

2. Внаслідок участі у тренінгу КСБ відбуваються певні зміни в емоційній сфері досліджуваних. Так, фахівці екстремальних видів діяльності стали почувати себе активнішими, отримувати більше емоційне задоволення від участі у діяльності. Крім цього, участь у тренінгу пов’язана з переживанням широкого спектра емоційних станів. Емоційні прояви на тренінгу можуть бути надзвичайно інтенсивними, при цьому можливі емоційні сплески й викиди емоцій. Це, у свою чергу, обумовлює великі енергетичні витрати учасників, що підтверджується результатами дослідження. Після участі у тренінгу у працівників відбувається процес накопичення енергії, емоційна сфера оновлюється і, як наслідок, спостерігається зменшення рівня таких негативних емоційних станів як тривожність і фрустрація.

3. Участь у тренінгу КСБ обумовила певні мотиваційні зрушення і зміни в ціннісній сфері випробуваних, які починають більш осмислено і критично оцінювати себе і власне життя, виявляти прагнення до управління своєю особистістю і процесами, що в ній відбуваються, стають більш одностайними в думках щодо смислу життя і життєвих перспектив. У більшості випробуваних простежується стабільність у формулюванні життєвих цілей і більша націленість на їх виконання, а також підвищується рівень власної самоактуалізації. При цьому випробувані стали більш неоднозначно оцінювати процес і емоційну насиченість свого життя, у багатьох з них відзначається переоцінка свого минулого й аналіз сьогоденності.

4. Переважна більшість учасників, оцінюючи ефективність проведеного з ними тренінгу акцентують на його актуальності, високому рівні доступності у поданні матеріалу, інформативності і практичності, відповідності професійним потребам фахівців екстремальних видів діяльності. Спостерігається покращення характеру й особливостей протікання життя випробуваних після тренінгу. Так, більша кількість учасників стали вважати своє особисте життя більш цікавим, активним і творчим, а професійне життя і діяльність – переважно активними, насиченими і продуктивними.

Отримані на тренінгу професійні знання, навички і вміння у сфері комунікації, подолання стресів і безпечної поведінки, а також особистісні новоутворення у сфері самодіагностики, саморегуляції емоційного стану, вирішення проблем і конфліктів розвиваються й активно застосовуються у житті та діяльності учасників після тренінгу. Позитивна динаміка у професійній та особистісній сфері учасників тренінгу КСБ підтверджується експертною оцінкою їх безпосередніх керівників, які відзначають помітні позитивні зміни у працівників після їх участі у тренінгу, особливо в питаннях ставлення до виконання службових обов’язків, виконавчої дисципліни, взаємин із людьми, підвищення професійного й освітнього рівня.

5. Виявлені під час поетапного дослідження позитивні зміни, що відбулися із фахівцями екстремальних видів діяльності на тренінгу КСБ, мають високу стабільність, тобто стійкі і тривалі в часі, а також мають відстрочений характер, розвиваючись і проявляючись через певний час після тренінгу. Це також, як і всі вищевикладені висновки за результатами дослідження у першій експериментальній групі в цілому, свідчить про ефективність тренінгу КСБ і тренінгової форми роботи.

5.3. Дослідження й аналіз результатів проведення психологічного тренінгу «Психологія ефективного керівника» (друга експериментальна група)

У другу експериментальну групу входили 86 начальників міськрайвідділів міліції, з якими проводився тренінг «Психологія ефективного керівника» (ПЕК). Одне із завдань тренінгу – розвиток соціально-комунікативних управлінських умінь, навичок міжособистісної взаємодії керівника. За допомогою методики ДМВ Т. Лірі вивчалися зміни індивідуально-комунікативних якостей досліджуваних, їх уявлень про реальний та ідеальний стиль міжособистісної взаємодії керівника.

Результати трьох тестувань учасників тренінгу ПЕК за методикою ДМВ Т. Лірі проілюстровані на діаграмі (рис. 5.6). Безпосередньо перед проведенням тренінгу ПЕК випробуваним було запропоноване перше тестування за методикою ДМВ Т. Лірі з метою вивчення самооцінки на рівні – „Я – як керівник». У результаті була виявлена актуальна оцінка керівниками своїх стилів міжособистісної взаємодії. Як видно з рис. 5.6, найбільш високі показники були отримані за октантами «Владний – лідируючий» (7,35 балів) і «Прямолінійний – агресивний» (6,25 балів). У міжособистісній взаємодії досліджувані переважно вибирають позицію домінування (9,28 балів).

Це свідчить про те, що більшість випробуваних керівників характеризується оптимістичністю, швидкістю реакції, високою активністю, вираженою мотивацією досягнення, підвищеним рівнем домагань, легкістю і швидкістю у прийнятті рішень. Їм властиві прагнення вести за собою, безпосередність, наполегливість у досягненні цілей, а також нетерпимість до критики, прямолінійність у висловленнях і вчинках, надмірна завзятість і нестриманість. Вони мають сильний тип особистості і владний характер. Дана характеристика цілком відповідає численним дослідженням особистісних якостей сучасного керівника, в тому числі в органах внутрішніх справ [25; 28; 32; 228; 440].

Рис. 5.6. Середньогрупові тестування учасників тренінгу ПЕК за методикою ДМВ Т. Лірі

І – «Владний – лідируючий»; II – «Незалежний – домінуючий»; III – «Прямолінійний – агресивний»; IV – «Недовірливий – скептичний»; V – «Покірний – соромливий»; VI – «Залежний – слухняний»; VII – «Співпрацюючий – конвенціальний»; VIII – «Відповідальний – великодушний»; IX – «Рівень домінування»; X – «Рівень доброзичливості».

Найбільш низькі показники зареєстровані за октантами «Недовірливий – скептичний» (2,47 бали), «Покірний – соромливий» (2,97 бали) і «Залежний – слухняний» (3,18 бали). Це свідчить про те, що випробувані не схильні до критицизму, у них досить реалістичне ставлення до оточуючих і до себе, високий рівень впевненості у собі і мотивації досягнень, низька чутливість до зовнішніх впливів, самостійність і стійка самооцінка. У своїх рішеннях вони спираються переважно на власний досвід.

Друге тестування за методикою ДМВ Т. Лірі, у якому вивчалася оцінка на рівні «ідеальний керівник», проводилося відразу після тренінгу ПЕК. При цьому керівникам пропонувалося включити і ті властивості, якими володіє сам випробуваний, якщо ці властивості не суперечать його судженню про «ідеал». Середні значення і дисперсії першого і другого тестувань за методикою ДМВ Т. Лірі представлені у табл. 5.13.

Таблиця 5.13