Порівняльний статистичний аналіз результатів тестування за методикою вивчення вольових якостей особистості другої експериментальної групи до тренінгу пек і через шість місяців після тренінгу

Шкали	Показники статистичної значимості
	t-критерій Стьюдента	Рівень значимості р
Відповідальність	-0,27	0,47
Ініціативність	-4,068	0,0001
Рішучість	-0,89	0,27
Самостійність	-0,87	0,29
Витримка	-0,17	0,84
Наполегіливість	-0,15	0,88
Енергійність	1,1	0,19
Уважність	-1,99	0,05
Цілеспрямованість	-1,98	0,05
Підсумковий бал	-1,22	0, 16

Також ми отримали значимий на рівні р≤0,05 результат за шкалами «Уважність» і «Цілеспрямованість». Це дає підстави твердити, що у випробуваних збільшилася здатність до довільної концентрації уваги. Вони стали краще утримувати увагу у випадку потреби, навіть якщо діяльність не дуже їх цікавить. Для них стало характерним більш зібране і глибоке занурення у роботу.

Підвищення у керівників і без того високого рівня цілеспрямованості, що відзначається після проведеного з ними тренінгу ПЕК, підкреслює формування більш широкого бачення перспектив діяльності і постановку нових цілей щодо її удосконалення. Слід зазначити, що високі показники за шкалою «Цілеспрямованість» відповідають даним, отриманим за методикою СЖО, де також відмічається високий рівень осмисленості життя, націленості на перспективу і постановки нових цілей в управлінській діяльності. У той же час надмірний прояв цілеспрямованості може також виступати фактором психологічної дезадаптації і стресу в ситуаціях, коли немає об’єктивної можливості реалізації цілей.

Таким чином, у результаті тестування в другій експериментальній групі за методикою ВЯО встановлено, що в структурі особистості керівників ОВС важливе місце відводиться добре розвиненим вольовим якостям. Імовірно, саме ці якості дозволили випробуваним просунутися у кар’єрі й обійняти керівні посади, тому що однією з умов ефективної управлінської діяльності є високий рівень вольової регуляції. Внаслідок участі в тренінгу ПЕК у керівників відмічається значиме підвищення лідерських якостей, таких як ініціативність, зібраність, цілеспрямованість, що свідчить про підвищення рівня управлінської компетентності та відповідає цілям зазначеного тренінгу.

Під час дослідження особистості керівників і обробки даних була помічена тенденція досить високих результатів, особливо за методиками СЖО і ВЯО. Для з’ясування цього факту шляхом співбесід з учасниками, а також за допомогою анкетування після закінчення тренінгу (введення до анкет №2, №3 (додатки Г.2, Г.3) запитання щодо визначення рівня їх щирості під час тестування до проведення тренінгу і після нього), встановлено, що у першому тестуванні, проведеному безпосередньо перед початком тренінгу ПЕК, досліджувані були більш нещирі, прагнули виглядати краще, ніж вони є насправді, пояснюючи це тим, що зазвичай вони не бувають відвертими у не знайомій обстановці і серед нових людей. Тим більше, що відсутність інформації і власного досвіду участі у тренінгах зумовлювало стан тривоги і невизначеності. У наступних тестуваннях правдивість відповідей випробуваних збільшувалася.

Ми пояснили даний феномен специфікою службової діяльності й особливостями реакції керівників на процедуру дослідження безпосередньо перед проведенням тренінгу. Як сам тренінг – незвичайна і незнайома для більшості форма навчання, так і проведене дослідження сприймалося на початку тренінгу як чергова перевірка керівного складу (психодіагностика, іспит, атестація, заслуховування тощо), що може згодом якось відобразитися на досліджуваних. До того ж спрацьовував стереотип про важливість у міліцейському середовищі позитивної характеристики і репутації.

Таким чином, можна припустити, що результати першого тестування були дещо завищені і насправді мають нижчі показники. Це, відповідно підтверджує достовірність значного покращення багатьох особистісних і професійних показників керівників ОВС, виявлених у них після участі в тренінгу ПЕК.

Також, як і під час дослідження результатів тренінгу КСБ, учасники тренінгу ПЕК піддавалися анкетуванню за спеціальними анкетами (додатки Г.1, Г.2, Г.3). Узагальнені результати анкетування керівників ОВС за анкетою № 2 (додаток Г.2) після проведеного з ними тренінгу наводяться у табл. 5.22. Більшість учасників вважає, що цілі та завдання тренінгу були доведені в доступній формі, обстановка у тренінговій групі була комфортною, тренери надавали індивідуальну підтримку.

Досліджувані також підкреслили актуальність, інформативність і практичність проведеного тренінгу, який відповідає їх професійним потребам.

Таблиця 5.22