1 Аддетивна модель
у = Σ хі = х1 + х2 + ... + х п
- результативний показник, який являє собою алгебраїчну суму кількох факторних показників.
2 Мультиплікативна модель
у = х · z · ... · п
3 Кратні моделі
у
=
- результативний показник одержують діленням одного факторного показника на величину іншого.
4 Змішані моделі (комбіновані) - сполучення у різних комбінаціях попередніх моделей.
Наприклад:
у
=
у =
у = (a + b) · c і
так далі.
ЛЕКЦІЯ 1.3.2 Економіко-математичні методи аналізу
1. Кореляційний аналіз. Цей аналіз застосовується для встановлення наявності чи відсутності зв’язку між двома або декількома показниками.
Так зв’язок між чисельністю робітників та обсягом виробництва не має потреби в кореляційному аналізі, так як ці показники напряму залежать один від одного. Інша річ - залежність між розміром партії виробів та собівартістю виробів. Ці показники в прямій залежності не знаходяться, але зв’язок між ними існує і оцінювати його можливо лише за допомогою кореляційного аналізу.
Для цього виділяють факторну ознаку (розмір партії виробів) і результативну ознаку (собівартість виробу). Змінення факторної ознаки веде не до строго визначеної зміни результативної ознаки, а до зміни тільки розподілу її значень.
Приклад.
Таблиця - Вихідні дані
|
Партія, тис .шт. |
2,0 |
3,5 |
4,0 |
4,5 |
5,5 |
6,0 |
||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Собівартість |
1,9 |
1,7 |
1,8 |
1,6 |
1,3 |
1,4 |
||
с/в
|
|
|
|||||||
Графік:
-
1,9
1,8
1,7
1,6
1,5
1,4
1,3
1,2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 тис. шт.(партія)
Таким чином, кореляційний аналіз призначений для вивчення тісноти зв’язку між факторною і результативною ознаками, а кореляційний зв’язок - ймовірний, нестрогий, неповний.
2. Системний аналіз.
В сучасних умовах зв’язки настільки ускладнилися, що звичайним зрівнянням, відновлення схожості та відмінності не обійтись. Для цього широко в світі застосовується системний аналіз, тобто сукупність способів та методів вивчення структури складних явищ, що розвиваються і оцінки взаємозв’язку їх елементів.
При цьому аналіз виділяє мету діяльності (бажаний результат), вхід (ресурси), вихід (результат), процес перетворення (входу і виходу), структуру (сукупність зв’язків між елементами, відображаючи внутрішню будову системи).
Системний підхід визначає чергу і послідовність досягнення мети. В результаті формується дерево мети, в якому стовбур - головна мета, розділяється на гілки - конкретні задачі, з яких складається рішення проблеми. Побудова дерева мети – головний метод системного аналізу.