1 Задачі і джерела аналізу використання трудових ресурсів
При аналізі трудових ресурсів рішають такі задачі:
1. В межах використання робочої сили:
- дослідження чисельності, складу, структури, рівня кваліфікації робітників;
- вивчення даних про використання робочого часу, розробка заходів покращення його використання;
- вивчення форм, динаміки і причин руху робочої сили;
- вивчення дисципліни праці;
- вивчення впливу чисельності на виконання плану по обсягу виробництва.
2. В межах продуктивності праці:
- визначення досягнутого рівня продуктивності праці по підприємству, цехам, робочим містам, зіставлення цих даних з минулим періодом або з показниками передових підприємств;
- виявлення факторів, які впливають на ріст продуктивності праці;
- виявлення резервів продуктивності праці;
- аналіз впливу продуктивності праці на обсяг виробництва.
3. В межах витрат фонду оплати пращ (ФОП ):
- вивчення даних про витрати ФОП в цілому по підприємству 1 по категоріям робітників;
- вивчення динаміки розміру середньої ЗП;
- проведення дослідження обґрунтованості використовуваних форм оплати праці;
- виявлення впливу чисельності і середньої ЗП на витрати ФОП.
Для аналізу використовують:
- статистичну звітність підприємств по пращ;
- дані обліку всередині підприємств;
- дані внеоблікового характеру, вибіркові спостереження, фотографії робочого дня, табель обліку та інші документи.
2 Аналіз чисельності, складу, кваліфікації та руху робочої сили
Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами.
Для характеристики руху робочої сили обчислюють та аналізують динаміку наступних показників:
- коефіцієнт обороту по прийому робітників (Кпр):
Кпр = (Кількість прийнятого на роботу персоналу) / (Середньоспискова чисельність персоналу)
- коефіцієнт обороту по вибуттю робітників (Кв):
Кв = (Кількість вивільнених робітників) / (Середньоспискова чисельність персоналу)
- коефіцієнт плинності кадрів (надмірний оборот) (Кпл):
Кпл = (Кількість звільнених за порушення трудової дисципліни, через невідповідальність кваліфікації, за власним бажанням) / (Середньоспискова чисельність персоналу)
- коефіцієнт постійності персоналу підприємства (Кп.с.):
Кп.с. = (Кількість робітників, які проробили весь рік) / (Середньоспискова чисельність персоналу)
Цей аналіз проводиться за допомогою розрахунку та вивчення наступних показників:
середньосписокової чисельності всього персоналу підприємства та по категоріям працюючих;
коефіцієнтів обороту і поточності кадрів;
рівень освіти і кваліфікації.
Аналіз чисельності проводиться за допомогою зіставлення фактичної чисельності всіх працівників э планом і з попереднім періодом.
Приклад:
Таблиця 1- Аналіз стану та динаміки працівників
Показники |
За попередній рік |
За звітний рік |
Відхилення |
Відхилення від попереднього року +,- |
||
|
План |
Звіт |
абс., +, -
|
відн., % |
|
|
1 Середньосписочна чисельність робітників, всього
|
4958
|
4858
|
4905
|
+47
|
101,0
|
-53
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1 в тому числі ПВП із
|
4668 |
4610 |
4610 |
0 |
100,0 |
-58 |
нього:
|
|
|
|
|
|
|
робочі |
3387 |
3344 |
3331 |
-13 |
99,6 |
-56 |
- управлінський персонал
|
1281 |
1266 |
1279 |
+ 13 |
101,0 |
-2 |
1.2 Непромисловий персонал |
|
|
|
|
|
|
290 |
248 |
295 |
+47 |
119,0 |
+5 |
|
Як показали дані таблиці, середньосписочна чисельність працівників перевищила план на 1%. Це відбулося за рахунок незапланованого підвищення чисельності непромислового персоналу на 47 чол. Чисельність ПВП не змінилася порівняно з планом, проте в зрівнянні з минулим періодом скоротилася на 58 чол. Це скорочення відбулося, в основному, по категорії робочих на 56 чол. Чисельність робочих була I нижче планової на 13 чол. Проте, недоштат по робочим балансувався надплановою чисельністю управлінського персоналу. Скорочення чисельності робочих в зрівнянні з минулим роком забезпечено упровадженням ряду організаційно-технічних заходів по механізації та автоматизації праці робочих. План по скороченню управлінського персоналу не був виконаний. Необхідно усунути ці принципи. Перевищення плану по чисельності робочих, при інших, рівних умовах повинно приводити до підвищення плану по ПП.
Наприклад, за умовою задачі, план по чисельності робочих склав 3344 чол., а фактичний 3331 чол. Значить абсолютне вивільнення склало: 3344-3331=13 чол.
Якщо фактичний план виконаний по ТП на 105%, то планова потреба в робочих склала 3344 х 1,05= 3511 чол. Отже відносна економія склала 180 чол. ( 3511-3331=180 чол.).
Для визначення середнього тарифного розряду використовується середня арифметична зважена величина.
Для виявлення відповідної кваліфікації робочих та рівня складності виконуємої роботи зіставляються розряди потрібної робочої сили та робочої сили. яку маємо.
Наприклад: в цеху працюють 250 чол., із середнім тарифним розрядом 3,8, а середній розряд робіт 4.2
Отже, необхідно підтягнути середній розряд робочих на 0,4, тобто підвищити на один розряд кваліфікацію: 0,4 х 250 = 100 чол., тобто 100 чоловікам
Ріст кваліфікації залежить від стажу роботи, в тому числі на даному підприємстві. Тому важливим об’єктом аналізу в показники руху робочої сили.
Рух робочої сили аналізується за допомогою коефіцієнтів по прийманню, по вибуванню, коефіцієнта поточності. Під час аналізу ці коефіцієнти зрівнюються за декілька років і з'ясовуються причини їх змінення.
Коефіцієнт
середнього розряду: К =
Необхідний оборот кадрів: Коб = Чзвіл по причинам : сполуч. професій, приз. до армії, змінення технології
Чсп. звіт період
Коефіцієнт поточності кадрів: Кпот = Чзвіл по прич.: власне бажання. прогул. порушення труд дисц.