Тема 9. Методологія бібліогорафії і бібліографознавства

Питання для самоконтролю

1. Що таке методологія? Чим вона відрізняється від методи­ки?

1. Що вивчає методологія бібліографознавства?

2. Що таке методологія бібліографії?

3. Що таке "бібліографічний метод"?

5.3 яких операцій складається бібліографічний метод?

6. Що таке "принципи бібліографії"?

7. Що означає "принцип бібліографічної інформації"?

8. Що означає принцип науковості бібліографії?

9. У чому полягає принцип соціальної обумовленості бібліо­графії? Які існують принципи інформаційних відносин в Україні?

10. У чому полягає принцип ідейності бібліографії?

11. Як поділяються методи, що їх використовує бібліографо­знавство?

12. Які принципи методології бібліографознавства можна ви­значити?

13. Які існують види бібліографознавчих досліджень?

14. Як конкретизуються методи бібліографознавчих дослід­жень?

189

Тема 10. Бібліографознавство в системі суміжних галузей знань

10 Л. Основні вимоги до порівнянь бібліографознавства із суміжними галузями знань

Місце бібліографознавства серед суміжних галузей знань мож­на зрозуміти, якщо визначити об'єкт бібліографознавства і по­рівняти його з об'єктами суміжних наукових дисциплін.

Найважливішою вимогою при такому порівнянні є не­обхідність порівнювати окремо кожну наукову дисципліну — з іншими науковими дисциплінами, а галузь практичної діяльності — з іншими галузями практичної діяльності. Наприклад, можна порівнювати бібліографознавство з бібліотекознавством, книго­знавством, інформатикою. А бібліографію (точніше, практичну бібліографічну діяльність) можна порівнювати з бібліотечною справою, книжковою справою, науково-інформаційною діяль­ністю.

Некоректно і безрезультатно порівнювати будь-яку наукову дисципліну з яким-небудь видом практичної діяльності. Тому раніше, коли в теорії бібліографії не було уявлення про розмежу­вання практичної бібліографічної діяльності з бібліографознав­ством (наукою про цю діяльність), було чимало невдалих спроб

Таблиця 10.1. Галузі практичної діяльності і наукові дисципліни

Галузі практично! діяльності	Наукові дисципліни
1. Бібліографія (практична біб­ліографічна діяльність; бібліографічна справа)	1. Бібліографознавство
2. Бібліотечна справа	2. Бібліотекознавство
3. Науково-інформаційна діяль­ність (Н ІД)	3. Інформатика (наукова)
4. Книжкова справа	4. Книгознавство
5. Архівна справа	5. Архівознавство
6. Соціальна комунікаційно-інформаційна діяльність	6. Соціальна інформатика (інформологія; теорія соціаль­них комунікацій)

190

Тема 10. Бібліографознавство в системі суміжних галузей знань

порівняти, наприклад, бібліотекознавство і бібліографію, або бібліографію і інформатику.

Покажемо у вигляді таблиці галузі практичної діяльності і наукові дисципліни, котрі їх вивчають (див. табл. 10.1).

Отже, наукові дисципліни можна порівнювати тільки з нау­ковими дисциплінами. Але для такого порівняння необхідно обо­в'язково з'ясувати спочатку співвідношення об'єктів цих дис­циплін, тобто — галузей практичної діяльності, що їх вивчають дані дисципліни.

10.2. Бібліографознавство і бібліотекознавство

Порівнюючи галузі практичної діяльності — бібліографічну та бібліотечну справу, вчені дійшли висновку, що ці галузі збіга­ються частково (див. рис. 10.1). Практична бібліографічна діяльність значною мірою здійснюється у межах бібліотечної справи (цифрою 2 позначено ділянку збігу). Але існують такі ділянки бібліографії (1) та бібліотечної справи (3), які не зале­жать одна від одної. За межами бібліотечної справи здійснюється

БІБЛІОГРАФІЧНА БІБЛІОТЕЧНА

СПРАВА СПРАВА

Рис. 10.1. Співвідношення бібліографії з бібліотечною справою

Умовні позначення: І - бібліографія поза бібліотечною справою;

2 - ділянка перетину бібліографії та бібліотечної справи; 3 —

бібліотечна справа без бібліографічної діяльності

191

Г.М. Швеирва-Водка Вступ до бібліографознавства

великий обсяг робіт, що пов'язані зі створенням бібліографічної інформації (БІ) та її поширенням серед споживачів. З іншого боку, у межах бібліотечної справи існують такі процеси діяльності, шо не стосуються БІ.

Це співвідношення, на перший погляд, має доволі ясний, зро­зумілий вигляд. Але є такі питання, що викликають дискусію. Наприклад, складання бібліотечних каталогів — це бібліографіч­ний процес чи ні? З одного боку, цей процес пов'язаний із ство­ренням БІ — бібліографічних описів, з їх об'єднанням у катало­ги, своєрідні бібліографічні посібники. Тобто природа процесу каталогізації бібліотечних фондів — бібліографічна. З іншого боку, процес каталогізації фондів у бібліотеці завжди був відок­ремлений від "суто бібліографічних" процесів складання бібліо­графічних картотек або списків, покажчиків літератури. Науко­ве пізнання процесів каталогізації також розвивалося окремо від пізнання бібліографії. Навчальна дисципліна "Бібліотечні ката­логи" входила до складу дисциплін кафедри бібліотекознавства, а не бібліографознавства. Отже, процеси бібліотечної каталогі­зації, маючи бібліографічну природу, вивчалися дисциплінами, що належать до бібліотекознавства.

Є ще інші процеси бібліотечної діяльності, які мають бібліо­графічну природу, тому шо пов'язані із створенням чи викорис­танням БІ, але вивчаються вони в наукових дисциплінах бібліо­текознавчого циклу (наприклад, застосування бібліографічних картотек у процесах комплектування бібліотечного фонду, або використання БІ в процесах бібліотечного обслуговування чи­тачів тощо.). Тому певну частину бібліотекознавства можна на­звати "бібліографічним бібліотекознавством".

З іншого боку, у бібліографознавчих дисци плінах значна ува­га приділяється особливостям бібліографічної діяльності саме в умовах бібліотеки. Історично так склалося, що бібліографознавчі наукові та навчальні дисципліни розвивалися переважно в бібліо­течних установах або в бібліотечних інститутах. Тому значна ча­стина бібліографознавства може бути названа "бібліотечним бібл іографознавством ".

Водночас, бібліографознавство має розглядати значний обсяг питань, які виходять за межі бібліотечної справи.

192