Тема 8. Об'єкт, предмет і структура бібліографознавства

будь-якому аспекті. Конкретна ділянка бібліографознавства по­значається цифрами. Наприклад: історія державної бібліографії—2; теорія науково-допоміжної бібліографії — 5; методика бібліогра­фування — 44 тощо.

Якщо деякі ділянки бібліографознавства, що виділені за різни­ми ознаками, збігаються за об'єктом вивчення, їх можна показа­ти як пересічення. Так, методика науково-допоміжної суспіль­но-політичної бібліографії: 8/32; історія рекомендаційного бібліографування художньоїлітератури: 10/38/40/44 тощо.

Взаємозв'язок між аспектним та об'єктним напрямами дифе­ренціації бібліографознавства виявляється в тому, що аспекти є знаряддям диференціації вивчення будь-якого об'єкта, та навпа­ки.

Отже, складна структура бібліографії відбивається у внутрішній структурі бібліографознавства. Водночас усі ділянки бібліографо­знавства взаємодіють між собою.

Бібліографознавство як наукова та навчальна дисципліна поді­ляється на загальне та часткове (або спеціальне). Загальне бібліо­графознавство вивчає бібліографію загалом, без диференціації її за тою чи іншою ознакою. Часткове (чи спеціальне) бібліогра­фознавство — це вивчення будь-якого окремого об'єкта із змісту бібліографії, виділеного за тією чи іншою ознакою. Як загальне, так і часткове бібліографознавство мають однакові аспектні роз­діли: теоретичний, історичний, організаційно-управлінський та методико-технологічний.

Об'єкт бібліографознавства може диференціюватися ще за іншими ознаками, ніж це показано в таблиці. Окремі наукові та навчальні бібліографознавчі дисципліни присвячуються пробле­мам складання бібліографічного опису, предметизації, реферу­вання, бібліотечно-бібліографічної класифікації документів тощо. Актуальною наразі є проблема функціонування бібліо­графії у глобальних інформаційних системах, які в цілому не є бібліографічними.

8.4. Завдання бібліографознавства

Кінцева мета бібліографознавства — не тільки осмислення бібліографії, але й її наукове регулювання та прогнозування. Зав­дання кожного розділу бібліографознавства узгоджуються з цією

175

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

метою, але відрізняються одне від одного.

Теорія бібліографії має стати основою розвитку бібліографіч­ної практики. Для цього необхідна наукова розробка всіх основ­них питань теорії.

Історія бібліографії повинна бути базою будь-якого науково­го дослідження в галузі бібліографії. Крім того, необхідно ство­рити узагальнюючі праці з історії бібліографії певних періодів; певних видів бібліографії тощо.

Організаційний розділ бібліографознавства повинен забезпе­чити дійсно наукове управління бібліографічною діяльністю.

Методика бібліографії має сприяти підвищенню якості та ефективності практичної бібліографічної діяльності, вдоскона­ленню її методів.

Розвиток бібліографознавства має проходити в тісній співдружності із суміжними науковими дисциплінами: книго­знавством, інформатикою, бібліотекознавством. Необхідно вив­чати та освоювати досягнення цих наук, переймати методику досліджень, застосовувати їх висновки для вирішення бібліогра­фічних проблем.

Як підсумок, бібліографознавство має встановити взаємо­зв'язок між суспільними потребами в бібліографічній інформації та її наявністю, змістом, засобами та методами подачі. Врешті-решт бібліографознавство має завдання забезпечити безперерв­ний прогрес практичної бібліографічної діяльності.

Питання для самоконтролю

1. Що таке бібліографознавство?

2. Що є об'єктом бібліографознавства?

3. У чому полягають єдність і відміни бібліографічної науки та практики?

4. У чому полягає науковий характер практичної бібліографіч­ної діяльності?

5. Яка роль бібліографознавства в системі різних видів діяль­ності, що забезпечують функціонування бібліографічної інфор­мації?

6. Порівняйте об'єктпрактичноїбібліографічноїдіяльності з об'єктом бібліографознавства.

176