4.6. Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника: їх види

Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного по­сібника традиційно не розглядають як особливий метод бібліогра­фування, а тільки як частину праці, спрямованої на підготовку до­відково-методичного апарату бібліографічного видання, поряд із написанням передмови, вступної статті, списку скорочень тощо.

На наш погляд, складання допоміжного покажчика до бібліо­графічного посібника — це окремий метод бібліографування, який забезпечує додаткові до бібліографічного групування способи роз­криття змісту документів або їх формальних особливостей.

Допоміжний покажчик до бібліографічного посібника — це ча­стина бібліографічного посібника, яка відображає окремі відо­мості про документи в іншому аспекті, ніж це зроблено в основ­ному тексті посібника завдяки бібліографічному групуванню, з зідсилкою до відповідних бібліографічних записів. На відміну від основного тексту бібліографічного посібника у допоміжних покажчиках відсутні повні бібліографічні описи документів, але їх легко відшукати в основному тексті.

Допоміжний покажчик складається з тих чи інших рубрик, які відображають зміст або формально-видавничі ознаки доку-

90

Тема 4. Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації

ментів, і посилань до бібліографічних записів, що знаходяться в основному тексті посібника. Посилання подають у вигляді но­мерів бібліографічних записів, якщо вони пронумеровані, або номерів сторінок бібліографічного посібника, де знаходиться відповідний запис. Перший варіант, безумовно, точніший і зруч­ніший для споживача, але він потребує від укладача (бібліогра­фа) проведення суцільної нумерації всіх бібліографічних записів у бібліографічному посібнику.

Допоміжні покажчики до бібліографічного посібника складають тоді, коли кількість бібліографічних записів у посібнику доволі ве­лика, а бібліографічне групування не може забезпечити пошук доку­ментів за іншими ознаками, ніж ті, що застосовані при групуванні.

Наприклад, коли бібліографічне групування здійснене за змістовими ознаками (систематичне, тематичне тощо.), доцільно скласти допоміжний покажчик за формальною ознакою (прізви­щами авторів) або навпаки.

Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного по­сібника — це створення нових рубрик, рубрик допоміжного по­кажчика, які містять відомості про документи лише зодного яко­гось аспекту та відсилають до повного бібліографічного запису. який знаходиться всередині бібліографічного посібника. Рубри­ки допоміжного покажчика розташовують у послідовності, яка визначається видом допоміжного покажчика.

Існують такі види допоміжних покажчиків, що використовують ознаки змісту документів:

1. Систематичний (рубрики визначають за певною схемою класифікації знань або документів і розташовують згідно з цією схемою).

2. Предметний (рубрики визначають за предметом, який вик­ладено в документі, а розташовують за алфавітом перших слів предметних рубрик).

3. Тематичний (рубрики визначають за темою, якій присвяче­но документ, а розташовують у логічній послідовності тем).

4. Географічний — це різновид предметного допоміжного по­кажчика, в якому рубрики визначають географічні об'єкти, про які йдеться у змісті документів.

5. Персональний, або покажчик персоналій (рубриками є Прізвища осіб, яким присвячено зміст документів; розташову­ють їх за алфавітом прізвищ).

91

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Види допоміжних покажчиків за формальними ознаками до­кументів: