Тема 5. Класифікація бібліографічних посібників

5Л. Загальні поняття та завдання класифікування бібліографічних посібників

Якуаголошувалося (див. тему 3), сукупність бібліографічних посібників являє собою документальний результат практичної бібліографічної діяльності, а також її засіб у тій частині, що відно­ситься до бібліографічного обслуговування. Вміння аналізувати бібліографічні посібники, розумітися у їхніх відмінностях та особ­ливостях є дуже важливим як для теоретичного пізнання бібліо­графії, так і для оволодіння вміннями та навичками практичної бібліографічної діяльності.

Одним із наукових методів пізнання бібліографічної продукції є класифікування бібліографічних посібників. Класифікування — це метод пізнання, у результаті якого створюється класифіка­ція. Класифікація — це система класів, тобто певна наукова побу­дова, яка визначає місце того чи іншого об'єкта у системі, вказує на його властивості та відмінності від інших об'єктів, встанов­лює зв'язки між класами об'єктів. " Клас" тут розуміємо як по­няття, що означає сукупність (множину) об'єктів, які мають пев­ну спільну ознаку, чим і відрізняються від інших об'єктів. Класифікування — це розподіл будь-яких об'єктів за спільними ознаками з утворенням певної системи класів.

Поняття "класифікування" та "класифікація" розрізняють­ся як метод пізнання та його результат, але частіше за все викори­стовують лише останнє поняття, трактуючи його і як метод, і як результат.

Класифікування повинне відповідати певним правилам, що відомі як правила поділу обсягу поняття. Практична мета поділу обсягу поняття — системний огляд видів об'єктів, узагальнених у понятті.

Поділ обсягу поняття робиться за певною ознакою (або сукуп-ністюознак). яка називається підставою поділу. Вибір підстави за­лежить від мети, заради якої робиться поділ. Види об'єкі ів розпод­іляються за видозміною ознаки, взятої як піде ґава поділ).

Класифікування підпорядковується таким правилам поділу обсягу поняття:

95

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

1. Єдність підстави поділу, тобто в одній класифікації всі види об'єктів повинні виділятися за видозміною однієї і тієї самої підстави поділу.

2. Розмірність поділу, тобто треба класифікувати весь обсяг поняття, не залишати чогось неназваного; сукупність усіх видів, які виділяють за однією ознакою, повинна дорівнюватися в ціло­му обсягу поняття, що класифікується.

3. Взаємовиключення (непересічення) видів, тобто відсутність пересічення обсягів понять, що позначають види об'єктів.

4. Безперервність класифікування, відсутність "стрибків", тоб­то в одному класифікаційному ряду повинні називатися види одного рівня класифікації.

Результат класифікування — наукова класифікація — може бути поданий у вигляді таблиці, де позначають ознаку класифі­кації— підставу поділу та види, що розрізняють за цією підста­вою.

Класифікація бібліографічних посібників здійснюється за різними ознаками поділу, що відповідають певним аспектам ана­лізу бібліографічних посібників. Кожний аспект аналізу дає мож­ливість визначити певний фасет класифікації (від франц. ГасеПе — грань), тобто перелік видів бібліографічних посібників за пев­ною ознакою. Таких фасетів може бути багато, тому класифіка­ція бібліографічних посібників зветься багатоаспектною фасет­ною.

Всі фасети класифікації бібліографічних посібників можна поділити на п'ять груп, або блоків, що складаються з кількох фа­сетів, які мають споріднені підстави поділу. І група охоплює поділ за ознакою внутрішньої форми бібліографічних посібників; II — поділ за суспільним призначенням бібліографічних посібників; III — поділ за особливостями об'єкта обліку в бібліографічних посібниках (тобто за особливостями документів, що відображені у бібліографічних посібниках), IV — поділ за особливостями ме­тодів бібліографування, що застосовувалися при укладанні бібліографічних посібників; V — поділ за ознаками зовнішньої форми бібліографічних посібників. Послідовність перелічених груп (блоків класифікації бібліографічних посібників) не є уста­леною, її можна змінювати.

Таку класифікацію бібліографічних посібників називають ще видовою, тому що при цьому родове поняття — "бібліографічний

96