4Л. Загальна характеристика методів бібліографування

Процес підготовки БІ складається з кількох операцій, які на­зивають методами бібліографування. Основними серед них є:

• бібліографічне виявлення;

• бібліографічний відбір;

• "бібліографічна характеристика;

• бібліографічне групування.

Іноді називають ще інші методи. Наприклад, складання бібліографічного опису, анотування, реферування, індексація

71

Г.М. Швеиова-Водка Вступ до бібліографознавства

(проставлення індексу з метою класифікації документів), пред-метизація (визначення предметної рубрики). Але всі названі опе­рації є різновидами методу бібліографічної характеристики. Різновидами бібліографічного групування теж можуть бути бібліографічна систематизація та бібліографічна предметизація (як групування бібліографічних записів за класифікаційними чи предметними рубриками).

Називають ще як окремий метод "загальний бібліографічний аналіз документа". Але це — не окремий метод, а умова здійснен­ня будь-якого методу бібліографування. Найбільш глибоко цей аналіз здійснюється під час складання бібліографічної характе­ристики документів.

Крім перших чотирьох методів вважаємо необхідним виділи­ти ще два:

• розташування бібліографічних записів усередині найдрібні-шої рубрики;

• складання допоміжних покажчиків до бібліографічного по­сібника.

Ці методи розглядають, як правило, як різновиди бібліографіч­ного групування, але вони мають особливості виконання та засто­сування.

Для всіх методів бібліографування найбільш важливим є прин­цип доцільності або закон подвійної відповідності — головний принцип бібліографування: БІ, що створюється, повинна відпо­відати, з одного боку, особливостям документів (їх змісту та формі), з іншого боку — інформаційним потребам, запитам, інте­ресам споживачів, на яких розраховано БІ. У цьому законі про­являється така істотна властивість Б І, як її подвійність.

Всі методи бібліографування поділяють на аналітичні та син­тетичні залежно від того, які наукові методи, аналіз або синтез переважають у тому чи іншому бібліографічному методі. Але цей поділ доволі умовний, тому що в кожному бібліографічному ме­тоді є аналіз, тобто уявне розчленування цілого на частини, і син­тез, тобто з'єднання частин, вивчення предмета в цілісності, єдності й взаємозв'язку його частин.

Наприклад, бібліографічний опис документа починається з аналізу документа, його уявного розчленування на елементи: прізвище та ініціали автора, назва, підзаголовні дані, вихідні дані, кількісна характеристика документа і тощо. Але це тільки поча-

72

Тема 4. Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації

ток, бо для здійснення бібліографічного опису потрібно з'єднати всі ці елементи за певними правилами та представити як деяку цілісність, тобто здійснити синтез. Таким чином, аналіз і синтез присутні разом у методі складання бібліографічного опису.

Те ж саме можна сказати про всі способи бібліографічної ха­рактеристики та й інші методи бібліографування. Лише умовно, враховуючи переважання аналізу чи синтезу, щодо остаточного результату — створення БІ, можна виділяти аналітичний та син­тетичні етапи бібліографування. Причому починається бібліо­графування з синтезу попереднього, тобто недиференційовано-го сприйняття об'єктів бібліографування, продовжується аналітичним етапом і завершується синтезом остаточним. Співвідношення основних методів бібліографування з цими ета­пами можна показати на рис. 4.1.

Етапи бібліографування	Методи бібліографування
1. Синтез попередній	1. Бібліографічне виявлення
2. Аналіз	2. Бібліографічний відбір
	3. Бібліографічна характеристика
3. Синтез остаточний	4. Бібліографічне групування
	5. Розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики
	6. Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника

Рис. 4.1. Співвідношення методів бібліографування з синтетичними

та аналітичним етапами бібліографування