Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види

7. Назвіть види бібліографічного інформування споживачів.

8. Що таке "система вибіркового розповсюдження інфор­мації"? Чим вона відрізняється від традиційних форм БІС?

9. Назвіть методи групового бібліографічного інформування споживачів.

10. Назвіть методи масового бібліографічного інформування споживачів.

11. Охарактеризуйте особливості та узагальнену структуру рекомендаційно-бібліографічного обслуговування читачів.

12. Яку мету виконує рекомендаційно-бібліографічне обслу­говування читачів?

165

ПІСЛЯМОВА

У першому розділі навчального посібника "Вступ до бібліог­рафознавства" викладена не вся теорія бібліографії, а лише та її частина, що стосується головних питань вивчення практичної бібліографічної діяльності: її сутності, структури, методів і видів. Знайомство з практичною бібліографічною діяльністю обме­жується тут системою її понять і термінів. Поки що не ставиться завдання навчити студентів використовувати методи бібліогра­фування чи організовувати бібліографічне обслуговування спо­живачів інформації. Для цього потрібні дисципліни, спрямовані саме на таку мету. Курс загального бібліографознавства має зав­дання лише підготувати підґрунтя для подальшого глибшого вив­чення методів практичної бібліографічної діяльності.

Так само в межах даного курсу не ставиться завдання розгля­нути всю історію бібліографії, тому що це — завдання окремої дисципліни. До неї можна віднести також історію розвитку бібліографознавства. Для вивчення історії бібліографії дуже важ­ливо знати сучасний стан розробки тих чи інших понять, воло­діти спеціальною бібліографічною термінологією.

Подальше вивчення бібліографознавства передбачає озна­йомлення студентів із сучасним станом бібліографії в Україні та характеристикою бібліографознавства як наукової дисципліни.

166

ЧАСТИНА II. БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО ЯК НАУКА

Тема 8. Об'єкт, предмет і структура бібліографознавства

8.1. Об'єкт бібліографознавства. Співвідношення бібліографічної науки та практики

Бібліографознавство — це наукова дисципліна, яка вивчає тео­рію, історію, методологію, технологію, методику та організацію бібліографії.

Отже, бібліографічна наука (тобто бібліографознавство) вив­чає бібліографічну практику з погляду її теорії, історії, методо­логії, технології, методики та організації. Або, інакше кажучи, об'єктом бібліографічної науки (бібліографознавства) є бібліогра­фічна практика. Об'єкт — це річ або явище, на які спрямовано певну діяльність, зокрема, діяльність пізнання, тобто наукову діяльність, або наукову дисципліну, науку.

Об'єктом пізнання в бібліографознавстві, перш за все, є прак­тична бібліографічна діяльність, тобто створення і поширення бібліографічної інформації. Практична бібліографічна діяльність, як відомо, має складну структуру. Об'єктом наукового пізнання можуть бути будь-які її компоненти: суб'єкти та об'єкти прак­тичної діяльності, її засоби (методи), процеси, результати, цілі, умови здійснення тощо.

Опосередковано — через практичну бібліографічну діяльність

— об'єктом вивчення бібліографознавства є також система доку­ ментальних комунікацій в усіх її елементах; головним чином, це —документи та споживачі інформації.

Якщо розглядати бібліографію загалом як систему різних видів діяльності, які забезпечують функціонування БІ в суспільстві, то її можна поділити на дві підсистеми. Перша —це суто практична діяльність, але не тільки створення та поширення БІ, а й практична діяльність навчання бібліографів та споживачів інформації, і практична діяльність управління бібліографічними закладами та установами. Друга підсистема — бібліографознавство

— забезпечує рефлексію всієї системи, тобто її самоаналіз, роз- ДУми над власним станом, відображення практичних явищу науці.

167

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Мета цієї підсистеми — сприяти вдосконаленню всієї бібліогра­фічної практики і розвитку бібліографії як системи загалом. Це співвідношення бібліографічної науки та практики можна пока­зати нарис. 8.1. "Бібліографічна наука та практика".

Друга під­система	Бібліографознавство
Перша підсистема	Бібліографічна практика
	1 .Бібліографування та бібліографічне обслуговуван ня	2.Бібліографічне навчання споживачів і підготовка кадрів бібліографів	3.Управління бібліографі­єю

Рис. 8.1. Бібліографічна наука та практика

Незважаючи на системний зв'язок бібліографознавства з бібліог­рафічною практикою, у кожній з цих підсистем існують власні за­кономірності розвитку. Бібліографічна наука набуває відносної са-мостійності, незалежності від практики. Тому іноді можна спостерігати таке явище: бібліографічна практика дуже розвинута, має багаторічний досвід, певні традиції, а її наукове осмислення відсутнє чи запізнюється; або навпаки: бібліографічна теорія дуже глибока, яскрава, переконлива, а її вплив на практику незначний або дуже обмежений. Тобто немає прямої відповідності між станом бібліографічної науки та практики. Бібліографознавство в цілому покликане узагальнювати досвід і вирішувати проблеми бібліогра­фічної практики, випереджати та прогнозувати її розвиток.

Питання про об'єкт бібліографознавства вирішується вчени­ми приблизно однаково. Різні погляди виникають у тому разі, коли об'єкт бібліографознавства розглядають разом із "об'єктом бібліографії", точніше — об'єктом практичної бібліографічної діяльності, спрямованої на створення та поширення БІ (де існу­ють, наприклад, книгознавча, документографічна, інформо-графічна і когнітографічна концепції бібліографії).

Бібліографічна наука ніби протистоїть бібліографічній прак­тиці; наука має бути відокремлена від практики. Але різкої про­тилежності між ними немає. Перші наукові уявлення про бібліо-

168