Тема 8. Об'єкт, предмет і структура бібліографознавства

графік» виникли як результат практичної бібліографічної діяль­ності, у ході її розвитку. У відповідь на потребу практики наро­дилася наукова дисципліна, яка покликана вирішувати питання, які висуває практика.

У сучасній бібліографічній практиці також є елементи науково-дослідницької діяльності. Створення бібліографічної інформації (БІ) взагалі має риси наукової праці, її різновиду — науково-інфор­маційної діяльності. У процесі бібліографування виникає нова інформація — бібліографічна, яка виконує свої завдання в системі документальних комунікацій'. Але науковий характер бібліогра­фічної діяльності виявляється не тільки в цьому. Творче ставлення бібліографа до праці здатне сприяти виникненню нових методич­них прийомів бібліографування, нових жанрів бібліографічних по­сібників (БП), загалом — виникненню нових явищу бібліографічній практиці. Безумовно, це супроводжується осмисленням таких явищ, тобто суто бібліографознавчою, науково-дослідницькою діяльністю, в результаті якої можуть з'явитися наукові статті, до­повіді на наукових конференціях тощо.

Отже, бібліографічна наука, тобто бібліографознавство, не може існувати у відриві від свого об'єкта — бібліографічної прак­тики, і не тільки тому, що вона його вивчає і впливає на нього, але й тому, що практика впливає на науку. Проміж ними існує тісний двосторонній взаємозв'язок.

8.2. Предмет бібліографознавства в порівнянні з предметом бібліографії

Дуже складним теоретичним питанням є поняття предмета бібліографознавства. Іноді поняття "об'єкт" і "предмет" науки ототожнюють, вживають як синонімічні. Але більш поширений погляд, згідно з яким "предмет" і "об'єкт" науки — це різні по­няття.

У наукознавстві вважають, що об'єкт пізнання в різних науках може бути один ітой самий (наприклад, одні йтіжявища суспіль­ного життя або мислення). Апредмет — це те, чим відрізняється одна

¹ Науковий характер практичної бібліографічної діяльності доводить моно­графія: АстаховаЛ.В. Библиография как научньїй феномен: Моногр. / Моск. гос. ун-т культури. -М., 1997. -338 с.

169

Г.Л/. Швецова-Водка Всіли до бібліографознавства

наука від іншої; це ті сторони (боки), з яких кожна наука вивчає свій об'єкт. Різні науки про один і той самий об'єкт мають різні предме­ти пізнання (наприклад, анатомія вивчає будову організму люди­ни, фізіологія — функції його органів, медицина — хвороби тощо).

Основна відміна предмета від об'єкта — втому, то в предмет входять лише головні, найбільш суттєві з погляду даної науки властивості та ознаки об'єкта.

У бібліографознавстві складність питання про його предмет пов'язана ше з тим, що дуже часто об'єкті предмет бібліографо­знавства не відмежовують від об'єкта і предмета бібліографії (точ­ніше — практичної бібліографічної діяльності).

Коли практичну бібліографічну діяльність називали словом "бібліографія", а "об'єктом бібліографії" визнавали книгу (тво­ри друку), то предметом бібліографії вважали вивчення творів друку з метою сприяння їх розповсюдженню та використанню (наприклад, Михайло Аркадійович Бріскман)¹.

Ірина Василівна Гудовшикова об'єктом бібліографії називала "джерела інформації", серед яких головне місце відводилося тво­рам друку. Предмет бібліографії, за її словами, "збирання та роз­повсюдження відомостей про джерела інформації (головне, про твори друку) з метою пропаганди фактів, знань та ідей, що в них містяться, або для того, щоб перешкодити такій пропаганді³.

Абрам Ілліч Барсук розумів об'єктбібліографіїяксистему "книга — читач" або "твори писемності та друку в їх взаємодії з читачем", а предметбув вказаний у визначенні бібліографіїякїї мета; "вплив на розповсюдження та використання літератури в суспільстві" або "вплив на процеси читання в суспільстві через огранізацію пошуко-во-орієнтовнихетапівчитацькоїдіяльності"³.

Олег Павлович Коршунов визначає об'єкт бібліографії як систему "фіксовані джерела інформації (документи) — спожи-

¹ Брнскман М.А. Спорньїе вопросьі теории библиографии и построение учебника "Обшая библиография"// Сов. библиогр. —1960. —№ 3. -С.82. ^; Гудовшикова И.В. Библиография и ее обшественная роль// Библиогра­фия. Обший курс: Учеб. для библ. фак. ин-тов культури / Под ред. М.А. Брискмана и А.Д. Зйхенгольна. ^М.: Книга. 1969. -С. 10. ■' Барсук А.И. Библиографовеление в систсме книговелческих дисципліні: Методолог, очсрк. —М.: Книга, 1975.- С. 12: Барсук А.И. Теоретико-мето-дологические проблеми обшего бпблиографоведения: Автореф. лис. л-ра пед наук. -М.. 1978. -С. 28.

170

Гема 8. Об'єкт, предмет і структура бібліографознавства

вачі інформації", а її предмет — як "інформаційний зв'язок між документом та споживачем", або як "реалізацію інформаційного зв'язку"¹.

Емілія Костянтинівна Беспалова погоджується з О.П. Кор-шуновим у визначенні об'єкта бібліографії, а предметом бібліо­графії називає "реалізацію зв'язку між елементами об'єкта на вторинно-документальному рівні"².

Близько до цього визначає предмет практичної бібліографічної діяльності Маргарита Георгіївна Вохришева: як реалізацію зв'язків усистемі "документ — споживач"бібліографічними засобами^-.

Аркадій Васильович Соколов зазначає, що предмет науки тре­ба виводити через відношення об'єкта до принципу відмежуван­ня даної науки. Об'єктом бібліографознавства він вважає систе­му документальних комунікацій (тобто, об'єкт науки — бібліографознавства — збігається у даній концепції з об'єктом практичної бібліографічної діяльності), а принципом відмежу­вання — наявність бібліографічної інформації. Предмет бібліо­графознавства тоді визначається як "закономірності розвитку системи документальної комунікації суспільства в заіежності від бібліографічної інформації"⁴.

Олександр Андрійович Гречихин розуміє бібліографію як су­купність суто практичних процесів та їх осмислення. Об'єктом бібліографії він вважає "книжкову справу як процес інформа­ційного спілкування", а предметом бібліографії — бібліографіч­ну інформацію як зміст бібліографічної діяльності. Об'єктом бібліографознавства, на його думку, є "сама бібліографічна діяльність" в її широкому розумінні, а предметом — "наукова бібліографічна інформація, або бібліографічне знання"⁵.

¹ Коршунов О.П. Проблеми обшеїї теорші библиографии: (Моногр.). —М.,

1975. -С. 20.

^! Беспалова 9.К. Структура советской библиографии как области деятель-

пости: Лекшія для студентом библ. фак. ин-тов культури / МГИК. -М..

1982. -С. 47.

■^! Вохрьішева М.Г. Библпографпческая леятельность: структура и еффек-

тивность -М.: Кн. палата. 1989. -С. 40.

⁴ Соколов А.В. Обьектьі и предмети библиотсковедення. библиографове- дения и информатики (метатеоретический анализ) // Соколов А. В. Ретрос- пектива-60. -СПб., 1994. -С. І05.

⁵ Гречихин А.А. Обшая библиография: Теорет.-методолог, основи: Учеб. пособие / Моск. полпгр. ин-т. -М, 1990. -С. 43, 46. 50.

171

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

О.П. Коршуновоб'єктом бібліографознавства вважає бібліо­графічну практику, а "основний предмет бібліографознавства" називає у визначенні останнього: "наукова дисципліна, що вив­чає структуру та властивості бібліографічної інформації, законо­мірності процесів її створення та доведення до споживачів"'.

На наш погляд, всі перелічені думки щодо характеристики предмета бібліографознавства не суперечать одна одній, але найбільш чітко сформульованою є позиція О.П. Коршунова, яку і можна взяти за основу.

Поняття предмета бібліографознавства доповнює характерис­тику його об'єкта, показує мету вивчення бібліографічної практи­ки: встановлення закономірностей створення Б1 та її доведення до споживачів. Бібліографознавство має такі цілі, як вдосконалення методів і процесів підготовки та поширення БІ в суспільстві; вста­новлення відповідностей між суспільними потребами в інформації, змістом документів та їх відображенням у БІ; встановлення відповід­ностей між потребами споживачів і засобами їх задоволення в прак­тичній бібліографічній діяльності.