15. Рівні семіотичного аналізу мови.
Знакам і знаковим системам притаманні різні відношення:
синтаксичне - між знаками у знаковій системі
семантичне - між знаком та об'єктом і знаковою системою об'єктів
прагматичне - між суб'єктом, який використовує знакову систему, і самою знаковою системою
Синтаксичні, семантичні та прагматичні відношення називають семіотичними відношеннями.
Чарльз Пірс засновує спеціальну науку про знаки – семіотику, яка має 3 розділи: синтаксис, семантику, прагматику. С и н т а к с и с о м називають розділ семіотики, який вивчає синтаксичні відношення. При синтаксичному аналізі знакової системи абстрагуються від смислу і значення знаків. Семантика як розділ семіотики вивчає властивості семантичних відношень. прагматика як розділ семіотики досліджує прагматичні відношення знакової системи.
Три рівні семіотичного аналізу: синтаксичний (вивчають знаки), семантичний (співвідношення знаку і значення) і прагматичний ( відношення між знаковою системою та її носієм). трикутник співвіднесення:
А - символ (у природній мові насамперед слово);
В - предмет, до якого відноситься символ (слово). Предмет, на який вказує символ називають р е ф ер е н т о м, д е н о т а т о м;
С - посередник між символом і референтом. Цим посередником є думка, яку називають смислом, інформацією про предмет.
с м и с л - це така інформація про предмет, яка однозначно характеризує предмет.
Знаки можуть мати один денотат, але різний смисл, і не можуть нести різний смисл, а вказувати на один і той самий денотат.
16. Формалізація як загальнонауковий феномен
Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій мові, логіка вимушена створювати спеціальні засоби, які б дали можливість вилучити з природної мови форми мислення, їхні логічні властивості, суттєві відношення між ними. З легкої руки німецького філософа ХVІІІ ст. І.Канта логіці приписали прикметник "формальна", тому логіку стали називати формальною, в її метод - формалізацією.
Формалізація як вид людської діяльності застосовується не лише в логіці. З формалізацією ми зустрічаємося у різних науках: математиці, хімії, фізиці тощо.
Якщо розглядати формалізацію як загальнонауковий феномен, то її можна визначити як вид знакового моделювання, в результаті якого дослідження певних об'єктів зводиться до вивчення їх форми. Тобто, йдеться не про те, що в результаті формалізації ми абстрагуємося від змісту досліджуваних об'єктів, а про те, щоб за допомогою символів суттєві сторони змісту виразити через форму і тоді дослідження змісту здійснюється на основі знакової моделі згідно з формальними правилами.
Формалізація виникла разом з мисленням і мовою. Першим проявом формалізації була письменність. Внаслідок розвитку науки до символів природної мови почали додаватися знаки спеціального характеру.
17. 28. Особливості формалізації в логіці
У логіці ф о р м а л і з о в а н о ю мовою називають формальну систему разом з її інтерпретацією.
Структура формалізованої мови:
об'єкт-мова - це сукупність знакових засобів, що фіксують логічні зв'язки і структури міркувань
метамова - здійснює логічний аналіз об'єкт-мови
Формалізована мова є ефективним засобом будь-якого дослідження.
Використання її у процесі дослідницької та практичної діяльності має низку переваг:
дає змогу стисло, у скороченому вигляді фіксувати і передавати різні відношення між досліджуваними об'єктами.
допомагає оцінити характер відношень між об'єктами, що зафіксовані у певній формулі.
можна однозначно виявити логічну структуру думки, відрізнити логічний синтаксис від лінгвістичного.