102. Характеристика методів знаходження причинних зв’язків.
Наступним видом неповної індукції є наукова індукція або метод знаходження причинних зв'язків1. Всього таких методів п'ять:
1) Метод єдиної подібності - "Якщо яка-небудь умова К постійно передує появі явища х при зміні всіх інших умов, то ймовірно ця умова є причиною х".
Метод єдтної відмінності - "Якщо за наявності умови К настає досліджуване явище х, а за її відсутності явище не настає, то К є причиною появи явища х".
З'єднаний метод подібності і відмінності - "Якщо два або більше випадків, коли настає явище х подібні тільки за однієї умови К, у той час як два або більше випадків, коли дане явище х відсутнє, відрізняються від перших випадків тільки тим, що відсутня умова К, то К є причиною х".
Метод супутних змін - "Якщо із зміною умови К у тій же мірі змінюється деяке явище х, а решта явищ залишаються незмінними, то ймовірно, що К є причиною х".
Метод залишків - "Якщо складні умови породжують складну дію і відомо, що частина умов викликає частину цієї дії, то залишкова частина умов викликає залишкову частину дії".
103. Визначення аналогії як умовиводу. 104. Структура умовиводів за аналогією.
А н а л о г і я - це такий не дедуктивний умовивід, у якому судження про притаманність певної ознаки деякому об'єктові виводиться на основі подібності цього об'єкту з іншим об'єктом. Можна навести ще таку дефініцію: "Аналогією називається такий умовивід, де від подібності двох предметів у деяких ознаках робиться висновок про схожість цих предметів у інших ознаках". Оскільки аналогія не дедуктивний умовивід, то висновок у ній буде ймовірним, навіть при істинності засновків.
З р а з к о м аналогії називається об'єкт ознака якого переноситься на другий об'єкт.
Су б' є к т о м аналогії називається об'єкт на який переноситься ознака.
Зразок і суб'єкт називаються т ер м і н а м и аналогії.
Ознака, яка переноситься із зразка на суб'єкт називається переносною ознакою.
Ознака, яка одночасно притаманна зразку і суб'єкту і яка є підставою для переносу ознаки, що нас цікавить називається о с н о в о ю аналогії.
Структура:
1) судження про наявність основи у зразка;
2) судження про наявність основи у суб'єкта;
3) судження про наявність переносної ознаки у зразка;
4) судження про наявність переносної ознаки у суб'єкта.
Перші три судження - це засновки, а четверте судження - це висновок аналогії.
105. Види аналогії.
Існує два види аналогій:
- аналогія властивостей - такий умовивід, в якому переносною ознакою є властивість.
- аналогія відношень - умовивід в якому переносною ознакою є ознака відношення.
106. Умови підвищення ефективності аналогій.
Для підвищення міри ймовірності аналогії треба дотримуватися таких вимог:
І.Число спільних для зразка і суб'єкта ознак повинно бути якомога більшим.
2.Основа аналогії повинна бути суттєвою для зразка і суб'єкта аналогії.
3.Спільні ознаки для зразка і суб'єкта повинні бути найрізноманітніші.
4.Переносна ознака повинна бути зв'язана із спільними ознаками.
Аналогія є своєрідним генератором нових ідей.