121. Правила і помилки стосовно аргументів. 122. Помилки, які виникають при порушенні правил стосовно аргументів.

1) Аргументи повинні бути істинними і не суперечити один одному. Суть цього правила полягає в тому, що не можна в процесі доведення користуватися не тільки хибними аргументами, але й вірогідно істинними.

При порушенні цього правила виникають помилки:

- хибна підстава - полягає в тому, що для обґрунтування тези беруться хибні положення.

- передбачення підстави – полягає в тому, що в ролі аргументу береться положення яке хоч і не є хибним, але саме ще потребує доведення.

2) Аргументи мають бути достатньою підставою для тези. Суть цього правила полягає в тому, що істинність тези повинна випливати із істинності аргументів. При порушенні цього правила виникає помилка "не випливає".

3) Істинність аргументів повинна бути незалежною від тези. При порушенні цього правила виникає помилка "коло в доведенні". Суть цієї помилки полягає в тому що теза обґрунтовується аргументами, а аргументи обґрунтовуються тією ж тезою.

123. Характеристика правил стосовно демонстрації.

Демонстрація як форма зв'язку тези з аргументами реалізується в конкретних видах умовиводів. Тому при побудові доведення чи спростування треба дотримуватися правил того умовиводу, який виконує роль демонстрації.

Іншими словами, якщо доведення будується у формі дедуктивного умовиводу, то необхідно виконувати, правила, що регламентують конкретний вид дедуктивного умовиводу. А якщо демонстрація представлена індукцією чи аналогією, тобто не дедуктивним умовиводом, то гарантом коректності доведення і спростування виступає дотримання правил цих умовиводів.

Тому найчастіше в доведеннях і спростуваннях виникають наступні помилки "учетверіння терміну", "не випливає", "поспішне узагальнення" тощо.