- •Основні дефініції поняття логіка
- •2. Поняття культури мислення
- •3. Формальні правила міркування
- •4. Порівняльна характеристика змістовних і формальних правил мислення.
- •5. Характристика визначень «мислення», «свідомість», «абстрактне мислення»
- •6. Основні форми чуттєвого пізнання.
- •7. Характерні особливості абстрактного мислення
- •8. Дефініція предмета логіки як науки
- •9. Поняття про форми мислення.
- •10. Характеристика основних формально-логічних законів
- •11. Істинність і формальна правильність міркування.
- •12. Дефініція мови.
- •13. Типологія мов.
- •14. Мова як знакова система. Види знаків.
- •15. Рівні семіотичного аналізу мови.
- •16. Формалізація як загальнонауковий феномен
- •17. 28. Особливості формалізації в логіці
- •18. Порівняльна характеристика природної і формалізованої мови.
- •19.Історичний характер логіки як науки. 20.Особливості логіки Стародавньої Індії.21-27.
- •27. Співвідношення традиційної логіки та сучасної. 29. Співвідношення понять «традиційна логіка», «сучасна логіка», «символічна логіка», «математична логіка».
- •30. Мовні засоби вираження поняття.
- •31.Види ознак предмета думки.
- •32. Дефініція змісту поняття.
- •33. Типологія ознак за субстанціональністю.
- •34. Родові та видові ознаки.
- •35. Дефініція обсягу поняття.
- •36. Типологія видів понять.
- •37. Логічні відношення між сумісними поняттями.
- •38. Логічні відношення між несумісними поняттями.
- •39. Обмеження та узагальнення понять.
- •40. Структура операції поділу понять.
- •41. Види поділу понять.
- •42. Правила поділу понять та можливі помилки при їх порушенні.
- •43. Природна та штучна класифікації.
- •44. Розчленування цілого на частини.
- •45. Види визначення.
- •46. Структура операції визначення поняття.
- •47. Види реальних дефініцій.
- •5. Індуктивне визначення - процедура, яка передбачає явну вказівку на вихідні елементи (вони або повністю перераховуються, або дається критерій, за яким можна виділити їх із певної множини);
- •48. Види номінальних дефініцій.
- •49. Правила визначення.
- •50. Які існують найуживаніші дефініції суджень?
- •51. Логічна структура судження.
- •52. Співвідношення понять: «судження», «речення», «висловлювання»
- •53. Типологія атрибутивних суджень за кількістю і якістю.
- •54. Розподіленість термінів атрибутивного судження.
- •55. Види логічних відношень між атрибутивними судженнями.
- •56. Типологія суджень з відношеннями.
- •57. Змістовний та формальний аспект трактування суджень існування.
- •58. Поділ суджень на категоричні і некатегоричні.
- •59. Поняття «модальність». 60. Види суджень за об’єктивною і логічною модальністю.
- •61. Роль запитання в пізнанні. 62. Типологія запитань.
- •63. Види відповідей.
- •64. Співвідношення граматичного і логічного сполучників.
- •65. Використання мови логіки висловлювань для тлумачення складних суджень.
- •66. Характеристика логічних відношень між складними судженнями.
- •67. Структура умовиводу. 68. Поняття індуктивного та дедуктивного умовиводів.
- •69. Поняття висновку логіки висловлювань. 70. Типологія правил висновку логіки висловлювань.
- •71. Визначення основних прямих правил. 72. Характеристика основних непрямих правил.
- •73. Способи обґрунтування правил висновку логіки висловлювань. 74. Побудова доведення правил висновку.
- •75. Поняття аналітичного правила. 76. Визначення методу аналітичних таблиць. 77. Побудова аналітичної таблиці. 78. Структура аналітичної таблиці.
- •79. Умовно-категоричний умовивід і його правильні різновиди.
- •80. Правило транзитивності імплікації.
- •81. Різновиди розділово-категоричного силогізму.
- •82. Поняття дилеми. 84. Логічна структура дилем.
- •85. Обернення як безпосередній умовивід.
- •86. Характеристика перетворення і протиставлення предикатів як безпосередніх умовиводів.
- •87. Умовиводи за логічним квадратом. 88. Їх бгрунтування.
- •89. Структура простого категоричного силогізму.
- •90. Поняття фігури та модусу простого категоричного силогізму.
- •91. 92. Загальні та спеціальні правила фігур простого категоричного силогізму.
- •93. Виведення модусів фігур простого категоричного силогізму. 94. Обгрунтування модусів фігур 2,3,4 шляхом звернення їх до модусів 1 фігури.
- •95. Визначення недедуктивного умовиводу. 96. Типологія умовиводів.
- •97. Характерні особливості повної індукції.
- •98. Своєрідність математичної індукції.
- •99. Види неповної індукції.
- •100. Визначення популярної індукції. 101. Заходи, які підвищують надійність висновку в популярній індукції.
- •102. Характеристика методів знаходження причинних зв’язків.
- •103. Визначення аналогії як умовиводу. 104. Структура умовиводів за аналогією.
- •105. Види аналогії.
- •106. Умови підвищення ефективності аналогій.
- •107. Поняття аргументації.
- •108. Визначення доведення як логічної процедури. 109. Характеристика структури довення. 110. Основні форми демонстрації.
- •111. Визначення прямого доведення. 112. Основа поділу доведень на прямі і непрямі. 114. Хід побудови апагогічного доведення. 115. Визначення розділового доведення.
- •116. Характеристика спростування як логічної процедури. 117. Визначення видів спростування. 118. Способи спростування тези. 119. Спростування аргументів і демонстрації.
- •120. Правила і помилки стосовно тези.
- •121. Правила і помилки стосовно аргументів. 122. Помилки, які виникають при порушенні правил стосовно аргументів.
- •123. Характеристика правил стосовно демонстрації.
3. Формальні правила міркування
Фундамент культури мислення складають правила і закони мислення. Недаремно дуже поширеним став термін "логічне мислення", тобто мислення, яке відповідає спеціальним правилам. Фактично наше мислення керується двома видами правил: формальними та змістовними.
Ф о р м а л ь н и м називається правило, застосування якого передбачає відомим тільки форму того, що перетворюється згідно з цим правилом, незалежно від знання змісту перетворюваного.
Формальні правила логіки застосовують до окремих думок, тобто, до формул, що виражають ці думки. Думка, в якій фіксується відображення предмета через сукупність його суттєвих ознак, називається поняттям, а думка, в якій фіксується зв'язок предмета та його ознаки – судженням.
Звідси, для перетворення понять і суджень за формальними правилами слід виділити їх форму від змісту (смисл і значення).
4. Порівняльна характеристика змістовних і формальних правил мислення.
З м і с т о в н і правила беруть до уваги саме зміст того, що згідно з ними перетворюється.
Розглянемо на прикладі відмінність формальних правил від змістовних. Звернемося до правил, що перетворюють форму складних суджень.
Візьмемо два судження:
1. Варшава - столиця Франції.
2. Якщо Варшава - столиця Франції, то 2x2=4.
очевидно, що перше судження хибне, а друге навряд чи хто прийме за таке, що має смисл у звичайному розумінні цього слова.
Отже, смисл суджень не є суттєвим для застосування формальних правил логіки.
Коли виявиться, що судження "А" та судження "якщо А, то В" істинні, то обов'язково буде істинним і "В". У випадку їх хибності істинність "В" негарантована. Головною властивістю формальних правил є можливість їх застосування на основі знання тільки форми понять, суджень.
Формально-логічні правила є важливим об'єктом дослідження логіки. Вона їх систематизує і будує з них різні системи, які називаються логіками.
Одних формальних правил для повноцінного процесу мислення замало. Використовуються і змістовні правила, які враховують зміст понять і суджень.
До змістовних правил належатьправила аналогії, пояснення тощо. Особливістю змістовних правил є те, що ми їх не можемо застосовувати до суджень і понять, зміст яких нам невідомий. Це визначається тим, що застосування його до певного змісту має сенс, а застосування його до іншого призводить до явно хибного висновку. (приклад про здатність мислити і Києво-Печерську лавру).
5. Характристика визначень «мислення», «свідомість», «абстрактне мислення»
Логіка - наука про закони і форми правильного мислення. Її предметом є абстрактне мислення. За межами спеціального вивчення поняття свідомість, мислення, абстрактне мислення розглядаються як синоніми. Але для логіки це не так.
М и с л е н н я - це активний процес діяльності людського мозку.
С в і д о м і с т ь - це процес ідеального відображення дійсності, що включає в себе мислення, знання, емоції, пам'ять, волю. Тому кожна людина має своє бачення світу, властиву лише їй свідомість.
А б с т р а к т н е мислення - це один із ступенів процесу пізнання, якому передує чуттєвий ступінь пізнання.