Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Logika_Ispit-3 (3).docx
Скачиваний:
93
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
502.41 Кб
Скачать

45. Види визначення.

В и з н а ч е н н я м поняття називається логічна операція, яка розкриває зміст поняття. Здійснити визначення поняття означає перерахувати ті ознаки, що належать відображеним у понятті явищам. Адекватніше операцію визначення можна сформулювати ще й так: "Визначенням називається логічна процедура, за допомогою якої відшукується який-небудь предмет, що відрізняється від інших, а також формується значення вперше вживаного терміну чи уточнюються значення уже існуючого терміну". Назва операції визначення походить від латинського слова - definitio, дефініція. Тому часто замість назви "визначення" вживають слово "дефініція".

Види визначень:

- реальні

- номінальні

46. Структура операції визначення поняття.

За своєю структурою операція визначення складається із:

- визначуваного -  поняття, зміст якого розкривається

- визначаючого - поняття, за допомогою якого ми визначаємо зміст визначуваного поняття

Операцію визначення поняття можна аналізувати в трьох площинах:

1) семантичній

2) синтаксичній

3) прагматичній

47. Види реальних дефініцій.

Два основних завдання операції визначення:

  • пошук якого-небудь предмета, вирізнення його серед інших предметів;

  • формування значення для терміну, який вводиться вперше у комунікативний процес або уточнює значення уже вживаного терміну.

Залежно від цих завдань усю множину дефініцій поділяють на дві підмножини:

а) реальні дефініції - визначення, яке розрізняє, виділяє предмет. Іншими словами, реальна дефініція визначає предмет.

б) номінальні дефініції - визначення, за допомогою якого уточнюється, вводиться значення термінів. 

До реальних визначень належать:

1. Визначення через рід і найближчу видову відмінність - спочатку знаходять найближче родове поняття, а потім перераховують характерні видові відмінності.

2. Визначення через вказівку на протилежність - Якщо потрібно дати визначення універсальним поняттям, а саме категоріям філософії

3. Генетичне визначення - така реальна дефініція, у якій фіксуються способи походження і побудови визначуваного предмета. Генетичні дефініції широко застосовуються у математиці, фізиці, хімії тощо.

4. Операціональне визначення - такий вид реальної дефініції, який полягає у описові специфічних експериментальних операцій для знаходження тих чи інших об'єктів. Наприклад, "Луг - це хімічна речовина, яка зафарбовує лакмусовий папірець у синій колір". розповсюджена в експериментальних науках. 

5. Індуктивне визначення - процедура, яка передбачає явну вказівку на вихідні елементи (вони або повністю перераховуються, або дається критерій, за яким можна виділити їх із певної множини);

48. Види номінальних дефініцій.

Номінальні дефініції - визначення, за допомогою якого уточнюється, вводиться значення термінів. 

Номінальні дефініції поділяються на:

  • синтаксичні - визначення у якому вказується як можна замінити знаки або їх сполучення іншими (як правило коротшими)

  • семантичні - визначення, яке певному позначенню ставить у відповідність предмет, охарактеризований через його відмінні ознаки ("п'ятикутник" означає багатокутник з п'ятьма сторонами")

  • аналітичні - вид семантичних дефініцій, який розкриває значення термінів, що уже існують у даній мові. Прикладами аналітичних визначень є визначення слів, що входять до тлумачних словників. Аналітичні визначення вживають особливо тоді, коли один і той самий термін у різних науках вживається у різному значенні.

  • синтетичні - вид семантичних дефініцій, який розкриває значення терміну що вперше вводиться, або уточнює значення терміну, який уже наявний у даній мові. Прикладами синтетичних визначень будуть визначення вперше введених термінів: "правова держава", "ринкова економіка".

В залежності від того, який характер має визначуване поняття, дефініції поділяються на:

  • явні -  завжди за визначуваним поняттям стоїть реально існуючий предмет, явище або термін

  • неявні - визначення, в якому визначуване стає зрозумілим із контексту. Видами неявних визначень є: контекстуальне, індуктивне, аксіоматичне.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]