94. Поняття та способи тлумачення норм права.

Тлумачення норм права — це складний вольовий процес діяльності різноманітних суб’єкл’в, спрямований на встановлення точного змісту, що міститься в нормі права.

Цей процес складається з двох стадій:

1) розкриття змісту норми права для себе;

2) роз’яснення змісту норми права всім зацікавленим особам.

Під змістом норми права необхідно розуміти волю законодавця, яка

в ній виражена. У поняття «з’ясування змісту норми права» включено не лише процес його розуміння, а й результат цього процесу. Тлумачення норм права може здійснюватись як з метою тлумачення взагалі, так і при застосуванні норм до конкретного випадку. Об’єктом тлумачення є нормативно-правові акти. Предметом тлумачення — воля законодавця, що знайшла своє відображення в нормативно-правовому акті.

Мета діяльності щодо тлумачення норм права — це правильне та одноманітне розуміння і застосування норм права, а в кінцевому результаті — охорона та всебічне зміцнення законності.

Тлумачення норм права спрямоване на досягнення чіткості і визначеності в уявленнях інтерпретатора щодо змісту юридичних норм. Його результати не можуть виходити за межі норми, щодо якої здійснюється тлумачення.

Існують певні критерії, за якими можна класифікувати тлумачення норм права на види, а саме:

1) тлумачення норм права за обсягом;

2) тлумачення норм права за суб’єктами.

Види тлумачення норм права за обсягом: буквальне (адекватне); розширене; обмежене.

Буквальне тлумачення — це таке тлумачення, згідно з яким дійсний зміст норм права, розкритий у результал тлумачення, відповідає буквальному тексту, тобто «дух» і «буква» закону збігаються. За загальним правовим критерієм тлумачення добре відпрацьованих нормативних актів є буквальним, тобто воно не є вужчим або ширшим, ніж їх буквальний текст. Наприклад, ст. 1 297 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому.свідоцтва про права на спадщину на нерухоме майно.

Поняття та види тлумачення норм права

Розширене тлумачення — це таке тлумачення, згідно з яким дійсний зміст юридичних норм, розкритий у результал тлумачення, ширший, ніж буквальний зміст. Так, наприклад, у ЗУ «Про державну податкову службу України» (ст. 11) вказано, що органи державної по- ФСЛУ даткової служби в установленому законом порядку мають право зупиняти операції платників податків, інших платежів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах, за винятком операцій щодо сплати податків, інших платежів у разі непред’явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення. Тобто дана норма передбачає можливість урахувати і те, що можуть бути непред’явлені й інші документи, крім ліцензій та патентів, що буде підставою для зупинення операцій платників податків. У цілому всі норми, які містять слова «інші», «і т. д.», «тощо» (тобто формують відкритий перелік), передбачають розширене тлумачення.

Обмежене тлумачення — це таке тлумачення, згідно з яким дійсний зміст юридичних норм, розкритий у результаті тлумачення, вужчий, ніж буквальний текст, «буква» закону. Так, наприклад, у нормі права, що визначає межі дії кримінального закону за колом осіб, передбачено, що всі, хто скоїв злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України. Однак питання щодо кримінальної відповідальності дипломатичних представників та інших громадян, які користуються дипломатичним імунітетом, вирішується відповідно до норм міжнародного права. Отже, не всі особи, які скоїли злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності згідно з КК України.

Види тлумачення норм права за суб’єктами:

I. Офіційне тлумачення: нормативне; казуальне (індивідуальне).

Нормативне тлумачення може бути автентичне та легальне (делеговане). Казуальне (індивідуальне) поділяється на судове та адміністративне.

II. Неофіційне тлумачення: 1) професійно-правове: а) доктри- нальне; б) компетентно-юридичне; 2) компетентно-неправове; 3) буденне.