- •Поняття та система юридичної науки. Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука: поняття та риси.
- •Предмет загальної теорії держави і права, його структура.
- •Функціональне призначення теорії держави і права.
- •Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права.
- •Загальнонаукові методи пізнання держави і права. Спеціальні та власні методи правознавства.
- •Загальна теорія держави і права в системі юридичних наук. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система.
- •Теорії походження держави і права.
- •Загальні закономірності виникнення держави і права. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини.
- •Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини.
- •Поняття та ознаки держави.
- •Державна влада: поняття і елементи. Легалізація та легітимація державної влади.
- •Державний суверенітет: поняття, характеристика.
- •Типологія держави: цивілізаційний підхід.
- •Типологія держави: формаційний підхід.
- •Поняття та класифікація функцій держави.
- •2. За соціальним значенням державної діяльності функції держави поділяються на:
- •3. За часом здійснення, або за тривалістю у часі їхнього здійснення державні функції у правовій науці поділяють на:
- •4. За сферами політичної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави поділяють на:
- •Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •Поняття і структура форми держави.
- •Форма державного правління: поняття та види. Особливості монархічної та республіканської форм правління.
- •Форма державного устрою: поняття, види та загальна характеристика.
- •Державно-правовий режим: поняття, різновиди. Риси демократичних і недемократичних режимів.
- •Міжнародні об'єднання держав: види, особливості.
- •Механізм держави і його структура.
- •Поняття державного апарату. Державні органи та їх види.
- •Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ державної влади.
- •Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Організація влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа.
- •Основні підходи до праворозуміння.
- •Поняття та ознаки права.
- •Право і його зовнішні форми.
- •Функції та цінність права.
- •Поняття, загальні риси і види соціальних норм.
- •Право і мораль. Право і політичні норми. Право і релігійні норми. Право і технічні норми.
- •Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом.
- •Правоутворення: поняття та етапи.
- •Поняття форми права. Співвідношення форми і джерела права.
- •Правовий звичай: поняття, ознаки.
- •Судовий прецедент і судова практика як джерела права.
- •Нормативно-правовий договір: поняття, характерні риси, види.
- •Нормативно-правовий акт: поняття, характерні риси.
- •Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права.
- •Поняття, риси та класифікація принципів права.
- •Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права: поняття, види.
- •Загальні принципи права: поняття, загальна характеристика.
- •Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів.
- •Поняття правового регулювання суспільних відносин. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим.
- •Види правового регулювання.
- •Механізм правового регулювання суспільних відносин: поняття, характеристика елементів.
- •Ефективність правового регулювання: поняття, чинники.
- •Поняття та загальні ознаки норм права.
- •Види норм права.
- •Структура норми права: поняття. Види гіпотез, диспозицій та санкцій норми права.
- •Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні.
- •Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта.
- •Поняття і структура системи права.
- •Публічне і приватне право: поняття, ознаки.
- •Загальна характеристика галузей та інститутів права.
- •Поняття системи законодавства, її співвідношення з системою права.
- •Структура системи законодавства. Чинники формування та розвитку системи законодавства.
- •Співвідношення норм міжнародного і національного права.
- •Нормотворчість: поняття, функції, принципи.
- •Стадії створення нормативно-правових актів.
- •Поняття та ознаки нормативно-правового акта.
- •Поняття, ознаки, види законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, класифікація.
- •Дія нормативно-правових актів у часі, у просторі та за колом осіб.
- •Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види.
- •Законодавча техніка: засоби та правила.
- •Поняття систематизації нормативно-правових актів. Облік, інкорпорація та консолідація як форми систематизації нормативно-правових актів.
- •Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів.
- •Поняття юридичних колізій та їх види.
- •Колізії в законодавстві, їх види. Способи зменшення колізійності законодавства.
- •Поняття, риси та види правових відносин.
- •Суб'єкти правових відносин, їх види. Правосуб'єктність.
- •Поняття і види об'єктів правових відносин.
- •Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права.
- •Юридичні факти: поняття, критерії класифікації та види.
- •Поняття і види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка: поняття, основні ознаки та види.
- •Поняття правопорушення, його ознаки.
- •Юридичний склад правопорушення: поняття, основні елементи та їх характеристика.
- •Види та причини правопорушень.
- •Поняття юридичної відповідальності. Підстави юридичної відповідальності.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Цілі, функції та принципи юридичної відповідальності.
- •Поняття та ознаки юридичної діяльності.
- •Структура юридичної діяльності. Правові форми діяльності органів держави.
- •Юридичний процес: поняття. Процесуальна форма та її структурні елементи.
- •Поняття реалізації правових норм.
- •Застосування норм права як специфічна форма його реалізації.
- •Стадії застосування нормативних приписів.
- •Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів. Акти правозастосування, їх види.
- •Прогалини в законодавстві і засоби їх заповнення та усунення.
- •Поняття та способи тлумачення норм права.
- •Офіційне і неофіційне тлумачення норм права.
- •Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види.
- •Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту.
- •Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна характеристика.
- •Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року.
- •Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній, правовій державі.
- •Юридичні обов'язки людини і громадянина, їх види.
- •Формування концепції громадянського суспільства. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •Інститути громадянського суспільства. Становлення громадянського суспільства в Україні.
- •Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства.
- •Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства.
- •Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності.
- •Демократія як форма реалізації народовладдя. Форми та інститути демократії як прояв державної влади.
- •Принципи демократії – основа організації і функціонування державної влади.
- •Функції демократії. Демократія і самоврядування.
- •Концепція правової держави: виникнення та розвиток.
- •Поняття і ознаки правової держави. Верховенство права. Верховенство права і законність.
- •Поняття та ознаки правопорядку.
- •Поняття і ознаки соціальної держави. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні.
- •Поняття, структура та функції правосвідомості.
- •Види правосвідомості.
- •Правосвідомість і право. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм.
- •Поняття правової культури. Види та типи правових культур.
- •Правова культура особистості. Правова культура суспільства. Правова субкультура і правова контркультура.
- •Поняття та структура правової системи.
- •Загальна характеристика правових систем сучасності. Риси основних правових сімей.
- •Наступність у правовій системі суспільства. Становлення та розвиток правової системи України.
-
Стадії створення нормативно-правових актів.
Процес видання нормативно-правових актів складається із сукупності послідовних організаційних дій та етапів, які регулюються конституційними та іншими правовими нормами.
1. Прийняття рішення про підготовку проекту нормативного акта. Ця стадія розпочинається з прийняття відповідного рішення про необхідність підготовки проекту нормативного акта. Це право належить суб' єктам нормотворчої ініціативи, як індивідуальним, так і колективним. Що стосується законів, то право законодавчої ініціативи належить Президенту України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і виявляється у поданні на розгляд Верховної Ради законопроектів або винесенні на розгляд парламенту будь-якого питання, що потребує законодавчого вирішення.
2. Підготовка тексту проекту нормативного акта. Прийняття будь-якого нормативно-правового акта потребує відповідних підготовчих дій: визначення кола фахівців, що працюватимуть над проектом, створення робочої групи з його підготовки, з' ясування громадської думки відносно потреб і напрямків правового регулювання тощо. Під час підготовки тексту нормативного акта можуть використовуватися галузевий та відомчий підходи, залучатися фахівці певного профілю. Можливі економічні, політичні, соціальні та юридичні наслідки прийняття кожного нормативного акта мають прогнозуватися заздалегідь. Необхідно також ураховувати і майбутні фінансові витрати. Кінцевим результатом цих дій є внесення проекту нормативного акта на розгляд уповноваженого органу, для якого реалізація відповідної ініціативи є обов'язковою.
3. Обговорення, узгодження та доопрацювання проекту нормативного акта. Остаточному прийняттю нормативно-правового акта передує його обговорення і погодження на засіданні колегіального нормо-творчого органу або за його межами. Обговорення є попереднім ознайомленням з текстом нормативного акта, його змістом і структурою. Це може здійснюватися з широким залученням зацікавлених осіб, а в окремих випадках і всього населення держави. Форми обговорення можуть бути різними, а саме: дорадчі збори, розширені засідання підготовчих комісій, обговорення проекту в пресі, на радіо, телебаченні, експертне рецензування проекту відомими науково-дослідними та навчальними установами, одержання відзивів і висновків міжнародних незалежних експертів, неурядових громадських організацій тощо.
Для найповнішого врахування громадської думки найбільш важливі законопроекти бажано виносити на всенародне обговорення, особливо тоді, коли вони стосуються реалізації прав і свобод людини, законних інтересів громадян та їх об'єднань. Для цього проекти слід оприлюднювати в засобах масової інформації різних рівнів.
Після одержання зауважень і пропозицій від зацікавлених установ, які за напрямком своєї діяльності безпосередньо або опосередковано пов' язані з реалізацією конкретного нормативного акта, відбувається додаткове узгодження його проекту. Остаточне доопрацювання проекту здійснюється відповідною робочою групою або підготовчою комісією, яка враховує пропозиції і зауваження, що надійшли внаслідок узгодження, забезпечує його редагування.
Певні особливості характерні для обговорення законопроектів, де передбачається два і більше читань. Відповідно до Регламенту Верховної Ради в Україні на першому читанні заслуховується доповідь ініціатора законопроекту Далі відбувається офіційне обговорення, в перебігу якого зауваження і пропозиції фіксуються для врахування їх відповідальними за підготовку законопроекту органами. За результатам обговорення законопроект відхиляється, ухвалюється або повертається на доопрацювання, після чого у встановлений строк відбувається його розгляд у другому, а якщо це необхідно, і в третьому читанні.
4. Прийняття нормативно-правового акта. Нормативні акти видаються уповноваженим державним органом, який може бути як одноособовим, так і колегіальним. Відповідно нормативний акт приймається рішенням більшості колегіального органу шляхом голосування або підписання відповідальною особою одноособового державного органу. Що стосується законів України, то після обговорення закони ухвалюються більшістю голосів від конституційного складу парламенту, крім випадків, передбачених Конституцією України. Конституційні закони ухвалюються кваліфікованою більшістю голосів — 2/3 від конституційного складу Верховної Ради.
Законопроект підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом 15 днів після одержання закону має підписати і офіційно оприлюднити його або повернути зі своїми вмотивованими зауваженнями та пропозиціями до Верховної Ради на повторний розгляд (накласти вето).
5. Оприлюднення та набрання чинності. Нормативні акти набирають чинності після їх офіційного оприлюднення. Закони України набирають чинності через 10 днів після їх оприлюднення в офіційно встановлених джерелах: газеті «Голос України», журналах «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України». У постанові про введення закону в дію можуть бути передбачені інші строки набрання законом юридичної сили, але не раніше дня оприлюднення.
Нормативні акти місцевої адміністрації і місцевих органів влади оприлюднюються в місцевій пресі; відомчі нормативні акти оприлюднюються у відповідних бюлетенях та джерелах, доступних для зацікавлених органів і осіб.