Глава 1

Сімейне право України - це і міжнародні конвенції, дого-

вори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою

України.

2. Як зазначав відомий український соціолог Микита Ша-

повал, право - це не лише закон: лКожна людина у взаєми-

нах із людьми щохвилини творить право. Навіть діти, граю-

чись, творять своє дитяче правоы1.

У зв'язку з цим сімейне право - це не лише закон. До

сімейного права належать й інші соціальні регулятори сімей-

них відносин: звичай (звичаєве право), договір (договірне пра-

во), мораль (моральне право), канонічне право (зокрема, Ко-

декс канонів східних церков). Великий вплив на сімейні від-

носини має Закон Божий, заповіді якого трансформовані

певною мірою і до Сімейного кодексу України.

Сімейний кодекс, на відміну від Кримінального кодексу,

не є монополістом, а це означає, що сімейні відносини можуть

регулюватися, окрім нього, також іншими нормативно-право-

вими актами різної юридичної ваги.

Сімейний кодекс відкрито визнає договір регулятором

сімейних відносин, завдавши цим остаточного удару правни-

чій ідеології нашого недалекого минулого. Законодавець тим

самим не вважає закон істиною в останній інстанції, надаючи

сторонам право пристосовувати правила поведінки, визначе-

не у кодексі, до конкретних умов свого життя.

У Сімейному кодексі набагато більше диспозитивних норм,

ніж їх було у Кодексі про шлюб та сім'ю України 1969 р., що

засвідчує реалізацію в ньому ідеології ненасильства.

3. У частині третій статті 7 сформульована межа правового

регулювання сімейних відносин. Сфера сімейних відносин, а

особливо відносин між подружжям дуже тонка і водночас ду-

же глибока, часто інтимна, тому не завжди вимагає і допус-

кає законодавчу чи договірну регламентацію.

У Сімейному кодексі розширена сфера законодавчого регу-

лювання сімейних відносин, правовим ломофоромы охоплена

Шаповал Микита. Загальна соціологія. - К., 1996. - С. 331. Ми-

кита Юхимович Шаповал - член Української Центральної Ради,

генеральний секретар і міністр уряду УНР, доктор соціології, профе-

сор (1882-1932).

32

_____________________ Стаття 7

ширша сфера особистих відносин подружжя, інших членів

сім'ї та родичів. Та все ж залишилася велика сфера сімейних

відносин між подружжям, батьками та дітьми, які не є і, від-

повідно до нашої правосвідомості та законодавчої традиції, не

можуть бути об'єктом законодавчого регулювання. Йдеться

особливо про сферу інтимних, статевих відносин між дружи-

ною та чоловіком, значення яких для стабілізації шлюбу

ніхто, певно, не може заперечити.

4. лКожна людина, - записано у статті 29 Конституції

України, - має право на свободуы.

Свобода людини у сфері сімейних відносин - це право дія-

ти (або не діяти) в межах, визначених насамперед законом.

Так, людина вільна у вирішенні питання шлюбу, тому будь-

який примус до шлюбу може викликати відповідну юридичну

протидію.

Людина вільна у вирішенні інших питань сім'ї. Однак сво-

бода однієї людини припиняється там, де починається право

іншої. У взаємовідносинах між батьком та дитиною батько не

вільний при вирішенні питання утримання дитини: він зобо-

в'язаний її утримувати. Змістом свободи батька у цій сфері

може бути можливість вибору форм виконання цього обов'яз-

ку. Навіть у разі присудження аліментів за рішенням суду

батькові не заборонено давати дитині додаткові кошти.

Кожна людина має право на таємницю особистого життя.

Особисте життя людини - це водночас і відкрита, і закрита

сфера людських відносин. Якщо, наприклад, Звенислава за-

кохалася у Сергія, і певна кількість людей знає про це, все ж

не слід поширювати відповідну інформацію. Подаючи, напри-

клад, в пресі без згоди особи відомості про те, що вона народи-

ла дитину чи одружилася, журналіст може наразитися на не-

приємність, хоча народження дитини чи шлюб мають відпо-

відне документальне підтвердження. Отже, мати інформацію

про особисте життя людини і поширювати її - це різні речі.

З урахуванням права на таємницю особистого життя не ого-

лошується, зокрема, інформація про осіб, батьківство яких

визнано судом, чи про осіб, шлюб між якими розірвано. З по-

гляду сьогоднішнього дня, порушенням права на таємницю

особистого життя могла би кваліфікуватися обов'язкова пуб-

3 3-132

33

РОЗДІЛ І_____________________________Глава 1

лікація в пресі повідомлення про осіб, справа про розірвання

шлюбу між якими подана до суду, яка була передбачена Ука-

зом Президії Верховної Ради СРСР лПро збільшення дер-

жавної допомоги вагітним жінкам, багатодітним та одиноким

матерям, посилення охорони материнства та дитинства...ы від

8 липня 1944 р.

У Сімейному кодексі особливо виділена таємниця усинов-

лення, оскільки її порушення, порівняно з іншими спектрами

сімейного життя, може викликати найбільш серйозні негатив-

ні наслідки.

Відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може

зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім ви-

падків, передбачених Конституцією України. Термін лвтручан-

няы має у цій конституційній нормі протиправний підтекст і

його слід розуміти як самочинне встрявання у чиї-небудь сто-

сунки, вирішення питань життя іншої людини без належних

повноважень.

Не вважається втручанням у особисте життя людини з'ясу-

вання, наприклад, деяких подробиць її особистого життя у

зв'язку з розглядом судом справи про розірвання шлюбу чи

визнання батьківства. Не є втручанням і контроль, який здій-

снює орган опіки та піклування щодо виконання усиновлюва-

чами своїх батьківських обов'язків.

Виконуючи обов'язки по вихованню та розвитку дитини,

батьки мають право мати відповідну інформацію про її особис-

те життя. Не є втручанням в особисте життя особи пред'яв-

лення прокурором чи органом опіки та піклування позовів

про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів чи

відібрання дитини.

Сфера особистого життя і сімейного життя - це сфера пра-

вомірної, не забороненої законом поведінки. Не може вважа-

тися втручанням у сімейне життя повідомлення сусідами, ро-

дичами про знущання над дітьми, похилого віку батьками.

Нанесення побоїв, інших тілесних ушкоджень, образи, пси-

хічне насильство, мордування голодом тощо - все це прояви

протиправної поведінки щодо членів сім'ї, а тому вони не мо-

жуть становити таємницю особистого життя і охоронятися за-

коном. Сімейне насильство має припинятися різними метода-

34

____________Стаття 7

ми, одним з яких є допомога правоохоронних органів. Тому

на запитання, чи мають право сусіди, родичі, учителі, лікарі

інформувати відповідні установи про факти сімейного насильс-

тва, - слід відповісти ствердно. Чи зобов'язані вони це роби-

ти? Очевидно, що так. Адже там, де є серйозний соціальний

контроль над поведінкою особи, випадки сімейного насильст-

ва зведені до мінімуму.

5. Зміст частини п'ятої статті 7 СК відтворює конституцій-

ну норму щодо правової рівності кожної людини як учасника

сімейних відносин незалежно від різних ознак, які її характе-

ризують. Вона буде засадничою при вирішенні, наприклад,

спору між батьками щодо місця проживання дитини, за умо-

ви, що один із батьків є християнином, а другий - сповідує

іслам, один є біднішим, а другий - багатшим.

Іноземці в сімейних відносинах, відповідно до статті 275

СК, мають в Україні такі ж права і обов'язки, як і громадяни

України, крім випадків, встановлених законом.

6. Конституція Української РСР 1987 р. у статті 33 вперше

у тексті закону вивела жінку на перше місце: лЖінка і чоло-

вік мають в Україні рівні праваы. І була єдиним у цьому сенсі

законодавчим актом на тлі іншої правової конструкції: лчоло-

вік та жінкаы. Конституція України у статті 51 повторила це

нововведення: лШлюб Єрунтується на вільній згоді жінки і

чоловікаы.

Сімейний кодекс є першим законодавчим актом, у якому в

усіх статтях жінка як дружина, мати, бабуся, сестра постав-

лена на перше місце. У цій новелі - насамперед данина вдяч-

ності тій, яка виконує дуже важливі соціальні функції, пер-

шою серед яких є функція материнства.

Можна стверджувати, що цим підкреслена матріархатність

української родини, оскільки в менталітеті нашої нації жіно-

че начало переважає. Як зазначає письменник Валерій Шев-

чук, національна душа не міняється, як Боже дання, вона да-

на такою раз і назавжди. Письменник справедливо нарікає на

Є. Маланюка, який вергає громи на свій народ за його жіночу

душу1.

Див.: Шевчук Валерій. лРегзопаї уегЬшпы (Слово іпостасне). - К.,

2001. _ С. 144-145.

3-3-132

35

РОЗДІЛ І