Глава 4

ленняы. У з 46 був визначений правовий наслідок відступлен-

ня (відмови) від заручин: лТільки та сторона, від якої не вий-

шла ніяка оправдана причина відступити від заручин, має

право повернення дійсної шкоди, яку вона від цього відступ-

лення має і може доказатиы.

У каноні 782 Кодексу канонів східних церков записано:

лОбіцянка одружитися не дає підстави виступити із скаргою,

яка вимагала б одруження; дає, однак, підставу вимагати від-

шкодування витрат, якщо вони мали місцеы.

Потреба правового регулювання заручин, особливо наслід-

ків відмови від шлюбу, визрівала давно і остаточно сформува-

лася під впливом кількох конкретних життєвих ситуацій.

У зв'язку з відмовою від шлюбу нареченого (він не з'явився в

день реєстрації шлюбу) батьки нареченої оголосили, що вла-

штовують поминальний обід з приводу чергових роковин

смерті своїх батьків, і все приготоване на весілля було част-

ково спожите, частково роздано як милостиня за душі помер-

лих.

В іншому випадку батьки нареченої на вулиці біля будин-

ку продавали ті страви, які не могли зберігатися. Картина

була дуже сумною.

3. Стаття 31 СК має як світлий, радісний, так і сумний бік,

зумовлений відмовою від шлюбу. За її допомогою відновлена

давня українська традиція, додане ще одне свято для обох ро-

дин, яке мало би започаткувати дружні, свояцькі відноси-

ни між ними, утверджена добросовісність у відносинах між

людьми.

Подання тими, хто бажає створити сім'ю, заяви про реєст-

рацію шлюбу, є підставою для того, щоб називати їх заруче-

ними - нареченою чи нареченим. До речі, цією статтею тер-

міни лнареченаы, лнареченийы вперше введено до української

правничої лексики.

Опоненти цієї норми заявляли, що вона суперечить прин-

ципу добровільності шлюбу, оскільки під страхом відшкоду-

вання збитків стимулює особу до шлюбу всупереч її дійсній

волі. Однак для такого висновку не було достатньої підстави.

Інститут заручин не суперечить добровільності шлюбу.

4. Відповідно до частини другої статті 31 СК заручини

не створюють обов'язку з'явитися для реєстрації шлюбу.

88

Стаття 31

Тобто наречена і наречений мають право оцінювати, ана-

лізувати, сумніватися і врешті навіть відмовитися від шлю-

бу. Матеріальні наслідки зриву заручин мали би стимулю-

вати особу до того, аби така відмова не сталася в останній

день перед шлюбом або в день шлюбу. Адже чим пізніше

зроблена відмова, тим більшими можуть бути матеріальні

витрати, і навпаки.

У проекті Сімейного кодексу, поданому на перше читання,

містилося положення, за яким у разі зриву заручин нарече-

ний записувався батьком дитини, зачатої в період заручин.

Але воно було назване занадто революційним. І для того, щоб

не заблокувати прийняття цієї статті і Сімейного кодексу в

цілому, в проекті, підготовленому до другого читання, цього

положення уже не було.

5. Той, хто відмовився від шлюбу, не зобов'язаний відшко-

довувати моральну шкоду, яка може бути значною.

Відмова від шлюбу може навіть довести особу до самогубст-

ва. У цьому разі право на відшкодування моральної шкоди

виникне не у зв'язку з відмовою від шлюбу, а у результаті

вчинення злочину.

6. Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшко-

дувати реальні витрати, а не ту гіпотетичну грошову суму,

яку гості могли би подарувати на весіллі. До таких витрат мо-

жуть належати: витрати на оренду зали; завдаток, виплаче-

ний музикантам; вартість продуктів харчування, насамперед

тих, що не підлягають зберіганню; вартість весільного одягу,

якщо його неможливо продати тощо. Тягар доказу як самих

витрат, так і їх розміру лежить на позивачеві.

У статті предметом відшкодування названі витрати, тобто

та грошова сума, яка була сплачена, витрачена. У ній нічого

не сказано про матеріальні втрати як різновид (поряд із ви-

тратами) збитків.

У зв'язку з поданням заяви про реєстрацію шлюбу М. звіль-

нилася з роботи в м. Одесі, дуже дешево продала домашні ре-

чі, з перспективою переїхати до чоловіка. Але реєстрація

шлюбу не відбулася. М. зазнала значних матеріальних

втрат: тривалий час не могла знову влаштуватися на роботу

за фахом, довелося зробити відповідні витрати на придбання

меблів тощо.

89

РОЗДІЛ II_____________________________Глава 4

Можливість відшкодування матеріальних втрат у статті 31

СК не передбачена. Однак відповідна вимога М. могла б бути

задоволена за допомогою принципу верховенства права (стат-

тя 8 Конституції України) та принципу справедливості (стат-

тя 7 СК).

7. Стороною, якою були понесені ці витрати і яка має право

на їх відшкодування, може бути наречена або наречений, бать-

ки чи інші родичі. Тобто той, хто ці витрати поніс.

8. Той, хто відмовився від шлюбу, має відшкодувати поне-

сені матеріальні витрати лише тоді, коли його відмова не ви-

кликана причинами, які мають істотне значення. Якщо, на-

приклад, наречена приховала те, що уже перебувала у шлюбі,

чи те, що має дитину, або наречений не повідомив про свою

безплідність чи судимість, ці обставини можуть бути підста-

вою для відмови у позові про стягнення завданих збитків.

9. Заручини часто є підставою для вручення подарунків.

Якщо, наприклад, батьки нареченого дарують нареченій кош-

товну річ, можна припустити, що договір дарування був укла-

дений саме у зв'язку з майбутнім шлюбом.

Батьки нареченої, яка була вагітною, подарували наречено-

му будинок. Однак реєстрація шлюбу не відбулася через його

відмову від шлюбу.

Суд відмовив в позові про розірвання договору дарування,

лоскільки на обдарованого не можуть бути за договором да-

рування накладені будь-які обов'язкиы. Так за допомогою за-

кону та суду була заохочена недобросовісність особи.

Частина четверта статті 31 СК містить норму, за допомо-

гою якої буде досягнута справедливість у відносинах між

зарученими особами. Якщо встановлено, що дарунок був зроб-

лений у зв'язку із майбутнім шлюбом, тобто саме як нарече-

ній або нареченому, то у разі зриву заручин він має бути по-

вернутий. Дарувальник має право вимагати розірвання дого-

вору дарування незалежно від того, хто відмовився від шлюбу

і з якої причини.

Право - це система. Тому та обставина, що у Цивільному

кодексі немає аналогічної статті про розірвання договору да-

рування, не може бути підставою для висновку про супереч-

ність між Сімейним та Цивільним кодексами.

90

Стаття 32

Стаття 32. Час реєстрації шлюбу

1. Шлюб реєструється після спливу одного місяця від

дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу.

За наявності поважних причин керівник державного

органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстра-

цію шлюбу до спливу цього строку.

2. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини,

а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої

або нареченого, шлюб реєструється у день подання відпо-

відної заяви.

3. Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстра-

ції шлюбу, керівник державного органу реєстрації актів

цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але

не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення

може бути оскаржене до суду.

1. Одномісячний строк, встановлений у частині першій цієї

статті, запозичений з канонічного та звичаєвого права. Оскіль-

ки вінчання було дуже важливою подією у житті людини, до

нього належало готуватися. Вінчання відбувалося після трьох

лоповідейы священика на недільних богослужіннях, які роби-

лися з метою виявлення перешкод до шлюбу.

2. Реєстрація шлюбу до спливу місячного строку можлива,

якщо керівник державного органу реєстрації актів цивільно-

го стану визнає поважною обставину, на яку посилаються на-

речені. Такими поважними обставинами (причинами) можуть

бути, наприклад, терміновий виїзд, необхідність лікування

тощо.

Відмова у достроковій реєстрації шлюбу може бути оскар-

жена до суду. У цій ситуації суд мав би негайно розглянути

відповідну скаргу.

Реєстрація шлюбу до спливу одного місяця означає, що

шлюб може бути зареєстрований через тиждень, три тижні

або навіть у день звернення з відповідною заявою.

3. У частині другій статті 32 СК йдеться про обставини, на-

явність яких створює обов'язок службової особи негайно заре-

єструвати шлюб. Кожна з таких обставин має бути підтвер-

джена відповідним документом. Безпосередня загроза для

91

РОЗДІЛ II