Глава 8

жиною та чоловіком. Встановлення порядку (режиму) корис-

тування кожним з них спільною квартирою, будинком, дачею,

іншою будівлею - це по суті переддень поділу цього майна.

Подружжя може, наприклад, домовитися про те, що пер-

ший поверх будинку займе дружина, а чоловік користувати-

меться другим поверхом. Якщо такий договір укладено усно,

він може бути взятий до уваги судом в майбутньому у разі по-

ділу будинку. Якщо ж такий договір укладений письмово і

посвідчений нотаріусом, то у разі смерті, наприклад, дружи-

ни, за умови, що частки кожного з подружжя є рівними, пред-

метом спадкування буде перший поверх будинку.

3. Договір про порядок користування нерухомим майном,

посвідчений нотаріусом, може бути згодом змінений за зго-

дою подружжя або за рішенням суду.

Стаття 67. Право на розпоряджання часткою у майні, що є

об'єктом права спільної сумісної власності по-

дружжя

1. Дружина, чоловік мають право укласти з іншою осо-

бою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного

утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві

спільної сумісної власності подружжя лише після її визна-

чення та виділу в натурі або визначення порядку користу-

вання майном.

2. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на

свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя

до її визначення та виділу в натурі.

1. Як зазначалося, у статті 64 СК встановлено спрощений

порядок відчуження одним з подружжя своєї частки у спіль-

ному майні другому з подружжя. Норми статті 67 СК стосу-

ються правочинів, які вчиняє один із подружжя з іншою осо-

бою щодо своєї частки у спільному майні. Оскільки частки

дружини та чоловіка не завжди є рівними, їхній контрагент

має знати, що саме є предметом відчуження. Тому, перш ніж

домовлятися про дарування частки у праві спільної сумісної

власності на майно іншій особі, треба її визначити. Так звана

лідеальнаы частка може бути визначена на підставі домовле-

ності між подружжям, тобто добровільно, або за рішенням суду.

146

Стаття 67

Для укладення договору з іншою особою ідеальна частка

має бути визначена в натурі, шляхом її реального виділу (на-

приклад, перший поверх будинку виділений дружині, а дру-

гий - чоловікові), або має бути визначено порядок користу-

вання певними частинами спільного майна, відповідно до іде-

альної частки.

Реальний поділ майна подружжя означає припинення пра-

ва спільної сумісної власності подружжя взагалі або лише що-

до окремого майна.

2. Якщо майно (наприклад, однокімнатну квартиру) не мож-

на ні реально розділити, ні визначити порядок користування

ним, ідеальна частка не може бути відчужена іншій особі, а

також не може бути предметом застави. Така заборона зумов-

лена необхідністю охорони інтересів другого з подружжя,

оскільки неможливо допустити продаж одним із подружжя

своєї частки в однокімнатній квартирі і поселення у цю квар-

тиру іншого власника.

Отже, в окремих випадках один із подружжя не зможе

реалізувати ні права володіння, ні права користування, ні

права розпорядження річчю, продовжуючи бути її співвлас-

ником.

3. При намірі одного з подружжя (колишньої дружини чи

колишнього чоловіка) продати свою частку другий з подруж-

жя має право привілеєвої її купівлі, відповідно до аналогії

закону, оскільки це відповідатиме принципу справедливості.

Відповідно до Цивільного кодексу України вимогою, яка

забезпечує дійсність правочинку, є його відповідність ін-

тересам дитини. Це правило було запозичене із статті 48 ЦК

УРСР і спрямоване насамперед до батьків. Відповідно до ньо-

го договір, укладений подружжям або одним із них, якщо він

суперечить інтересам дитини, може бути визнаний недійс-

ним. Отже, відповідність договору інтересам дитини є додат-

ковим критерієм правозгідності поведінки подружжя при йо-

го укладенні.

4. У частині другій статті 67 СК передбачено право дружи-

ни, чоловіка скласти заповіт щодо своєї частки до її визначен-

ня та виділу в натурі.

РОЗДІЛ II