Глава 15

1. Можливість стягнення неустойки за прострочення спла-

ти аліментів була предметом дискусії. Опоненти вважали, що

неустойка - це спосіб забезпечення виконання лише цивіль-

ного зобов'язання, тому щодо обов'язку по утриманню засто-

совуватися не може. З таким висновком не можна було пого-

дитись.

Неустойка у формі пені - це універсальний спосіб забезпе-

чення будь-якого грошового зобов'язання, незалежно від під-

стави його виникнення. Цей висновок підтверджується тим,

що неустойкою забезпечується виконання обов'язку по сплаті

податку. Тому не було достатніх аргументів для заперечення її

застосування у разі виникнення заборгованості за аліментами.

2. Як зазначено у частині першій статті 196 СК, неустойка

може бути стягнена з того, хто винен у простроченні сплати

аліментів.

За аналогією з цивільним законодавством у цьому разі слід

виходити із презумпції вини особи, яка прострочила виконан-

ня зобов'язання. У зв'язку з цим на неї покладено тягар дока-

зування протилежного.

Якщо платник аліментів доведе, що несплата аліментів бу-

ла наслідком тяжкої хвороби, іншої незалежної від нього об-

ставини, право на неустойку у одержувача аліментів не вини-

кає.

3. У першій редакції проекту Сімейного кодексу розмір не-

устойки становив 0,5 %. У процесі обговорення було запропо-

новано збільшити його до 1 %.

Визначений розмір пені - 1% за кожен день прострочен-

ня - буде дієвим стимулом щодо належного виконання алі-

ментного обов'язку.

Отже, розмір неустойки за кожен місяць прострочення ста-

новитиме ЗО % суми несплачених аліментів.

К. протягом січня - березня не сплачував аліменти, визна-

чені у твердій грошовій сумі - по 150 грн. щомісячно. Не-

устойка за січень становила 45 грн. Отже, сукупна сума, на-

лежна до сплати за січень, становить 195 грн.

Сума боргу за січень не додається до заборгованості за лю-

тий, відповідно і неустойка буде нараховуватися не із суми

300 грн., а лише із суми 150 грн.

390

Стаття 197

За березень місяць неустойка також буде нараховуватися

не із загальної суми основного боргу, а лише із 150 грн.

Отже, за кожен місяць прострочення з К. може додатково

до суми аліментів стягуватися неустойка (пеня) по 45 грн.

4. Розмір неустойки може бути зменшений з урахуванням,

наприклад, тяжкої хвороби дружини платника аліментів, не-

обхідністю витрат на капітальний ремонт житла тощо.

5. Стягнення неустойки вважається видом відповідальнос-

ті, тому її суб'єктом не може бути той з батьків, хто є непов-

нолітнім.

6. Кримінальний кодекс України встановлює кримінальну

відповідальність за ухилення від сплати лаліментів на утри-

манняы дітей (стаття 164) та за ухилення від сплати лкоштів

на утримання непрацездатних батьківы (стаття 165), які були

визначені рішенням суду. Отже, якщо батько не надавав дити-

ні щонайменшої матеріальної допомоги, але позов про стягнен-

ня аліментів до нього не пред'являвся, немає складу злочину,

а тому він не може нести кримінальної відповідальності.

Стаття 197. Встановлення строку сплати заборгованості.

Звільнення від сплати заборгованості за алімен-

тами

1. З урахуванням матеріального та сімейного стану плат-

ника аліментів суд може відстрочити або розстрочити

сплату заборгованості за аліментами.

2. За позовом платника аліментів суд може повністю

або частково звільнити його від сплати заборгованості за

аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою

хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

3. Суд може звільнити платника аліментів від сплати

заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла

внаслідок непред'явлення без поважної причини виконав-

чого листа до виконання особою, на користь якої прису-

джено аліменти.

1. Залежно від різних обставин, які зумовили виникнення

заборгованості за аліментами, стаття 197 СК передбачає чоти-

ри способи правового реагування:

1) відстрочення сплати заборгованості;

391

РОЗДІЛ III