- •3.Поняття, ознаки та учасники господарських правовідносин.
- •4.Господарські правовідносини: види та класифікація.
- •4.Система господарського права як навчальна дисципліна.
- •6.Методи господарсько-правового регулювання.
- •7.Поняття, ознаки та види суб’єктів господарювання.
- •8.Права та обов’язки суб’єкта господарювання.
- •9.Утворення та припинення суб’єкта господарювання.
- •10.Установчі документи суб’єктів господарювання – юридичних осіб.
- •11.Форми та методи державного керівництва економікою
- •12. Загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання
- •13. Порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб’єкта господарювання
- •15.Порядок проведення державної реєстрації юридичної особи
- •16.Порядок проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця.
- •18.Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності юридичної
- •19.Поняття ліцензії та види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
- •20.Порядок отримання ліцензії суб’єктом господарювання
- •21.Підстави та порядок переоформлення та анулювання ліцензії.
- •22.Види підприємницької діяльності, які підлягають патентуванню.
- •23. Поняття та порядок придбання торгового патенту.
- •24.Порядок та строки сплати торгового патенту.
- •25.Порядок та строки сплати торгового патенту з діяльності у сфері розваг.
- •26. Пільговий торговий патент.
- •27. Поняття стандартизації, сертифікації та управління якістю продукції.
- •28. Категорії стандартів. Ст. 4. Декрет кму « Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.93р.
- •Ст. 6. Галузеві стандарти, стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок
- •Ст.7. Технічні умови і стандарти підприємств - містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготівником) і споживачем (замовником) продукції.
- •Ст. 8. Відповідальність за розроблення і затвердження нормативних документів
- •29. Контроль і нагляд за якістю продукції.
- •30. Захист прав споживачів
- •31. Поняття, види, організаційно-правові форми та категорії підприємств.
- •32. Поняття, ознаки та види об’єднання підприємства
- •34. Органи управління об’єднань підприємств
- •35.Асоційовані підприємства та холдингові компанії.
- •36. Поняття та види господарських товариств
- •37. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
- •38. Повне товариство та командитні товариства
- •39. Поняття та порядок створення акціонерних товариств
- •40. Органи управління акціонерних товариств.
- •41. Органи управління акціонерних товариств
- •42. Повноваження і функції загальних зборів акціонерних товариств
- •43. Функції,компетенції правління і спостережної ради акціонерних товариств.
- •44. Провадження у справах про банкрутство
- •45. Процедура банкрутства боржника з ініціативи органу дпс
- •46.Санація боржника. Розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань при санації
- •47 Списання безнадійного податкового боргу при санації
- •48. Мирова угода,прощення ,списання ,розстрочення,відстрочення податкової заборгованості при укладанні мирової угоди.
- •49. Черговість задоволення претензій кредиторів
- •50.Припинення справи про банкрутство
- •50.Припинення справи про банкрутство
- •51. Поняття та суб’єкти банкрутства
- •52.Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань
- •55. Класифікація та система та господарських договорів.
- •56.Форма та зміст господарського договору
- •58.Порядок проведення відкритих торгів
- •59. Порядок проведення закупівлі в одного учасника
- •60.Порядок проведення двоступеневих торгів
- •61 Порядок внесення змін та розірвання договору.
- •62 Функції господарського договору
- •63 Поняття, ознаки та функції господарсько-правової відповідальності
- •64 Види господарсько-правових санкцій.
- •65 Умови й порядок відшкодування збитків
- •66 Оперативно-господарські санкції, їх види.
- •67 Адміністративно-господарські санкції
- •68 Поняття та види недобросовісної конкуренції.
- •69 Монопольне становище на ринку та зловживання ним.
- •70 Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання.
- •71. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •72. Дискримінація суб'єктів господарювання
- •73. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •82. Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки
- •Стаття 19. Внесення змін і доповнень до іпотечного договору
- •Стаття 20. Заставна
- •Стаття 21. Форма і зміст заставної
- •Стаття 22. Умови реалізації прав та виконання обов’язків, що випливають із заставної
- •84. Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах
- •85.Поняття, ознаки та суб’єкти комерційного посередництва
- •86. Поняття та цілі приватизації зу: Про приватизацію державного майна
- •87. Об*єкти приватизації та поділ їх на групи.
- •88. Етапи приватизації державного майна
- •90. Поняття і види інвестицій
- •§ 3. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності. Припинення інвестиційної діяльності
- •101. Поняття та види кредиту.
- •102.Порядок відкриття рахунків в установах банків структурними підрозділами юр.Осіб
- •103. Характеристика лізингового кредиту.
- •104.Характеристика іпотечної кредиту
- •105. Поняття функції та види цін
- •106. Характеристика та порядок встановлення вільних цін
- •107.Характеристика фіксованих і регульованих цін та порядок їх встановлення
- •108. Правові засади встановлення та використання комунальних цін
- •109.Порядок встановлення оптових та роздрібних цін
- •110, Відповідальність за порушення законодавства про ціни та
- •111. Поняття, принципи та учасники страхової діяльності.
- •112. Державний нагляд за страховою діяльністю.
- •113. Поняття комерційної концесії.
- •114. Порядок укладання договору комерційної концесії.
- •115. Припинення договору комерційної концесії.
- •116. Концесійна діяльність.
- •117. Поняття, види та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •118. Характеристика суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності їх права та обов’язки.
- •119. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •120. Ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності.
- •121. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •122. Поняття та види вільних економічних зон
- •125.Правове регулювання прав суб’єктів
47 Списання безнадійного податкового боргу при санації
Податкові органи мають право приймати рішення про прощення (списання) сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) в процедурах санації згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Органами, уповноваженими здійснювати процедуру списан¬ня безнадійного податкового боргу, є виключно податкові органи.
Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), щодо яких здійснюється визначення та списання безнадійного податкового боргу:
1). Податків і зборів (обов’язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством;
2). усіх видів пені та штрафних санкцій, що зараховуються до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів ( у тому числі пені та штрафних санкцій, нарахованих за порушення термінів розрахунків під час здійснення операцій у сфері ЗЕД), а також плати (процентів) за наданий податковий кредит, які нараховані платникам податків на податковий борг, який визнано безнадійним;
3). пені та сум штрафних санкцій, нарахованих на податковий борг, який визнано безнадійним (за період з дня виникнення безнадійного податкового боргу до дня прийняття рішення про списання).
48. Мирова угода,прощення ,списання ,розстрочення,відстрочення податкової заборгованості при укладанні мирової угоди.
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про бан-крутство.
Мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі -прощення боргів).
Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається більшістю голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.
Мирова угода вважається укладеною лише за умови, якщо за її підписання висловили згоду всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника.
Мирова угода укладається у письмовій формі, підписується від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим ( керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника, а від імені кредиторів – головою комітету кредиторів.
Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених ст.31 закону.
Якщо умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган ДПС зобов’язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства.
При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом_повним календарним рокам до дня подання заяви ПРО порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарького суду календарних років, розстро-чується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди.
При укладанні мирової угоди обов"зок_оплати витрат, пов'язаних з опублікуванням оголошення в офіційних друкованих виданнях та оплатою праці арбітражного керуючого (пога-шення яких передбачено в першу чергу), покладається на боржника, прощо останній надає письмове зобов'язання. Зазначене письмове зобов'язання передається на розгляд господар-ського суду разом з текстом мирової угоди.
Представники органів державної податкової служби, які приймали участь у судових за-сіданнях при розгляді справи про банкрутство боржника, і відносно якого запропоновано укласти мирову угоду, готують висновки для керівника органу державної податкової служби із викла-данням обставин справи, а також результатами фінансового стану цього боржника та можли-. вими результатами укладення такої мирової угоди.
На підставі цього висновку керівник відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника приймає рішення щодо укладення мирової угоди.
Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного органу державної податкової служби за місцем знаходження боржника.
При прийнятті рішення про укладення мирової угоди органу державної податкової служби необхідно керуватися Порядком проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості платників по-датків при укладенні мирової угоди у справі про банкрутство, затвердженим наказом ДПА України від 21 листопада 2000 року № 600 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2000 року за № 893/5114, та рекомендаціями, наданими вище.
Одностороння відмова від мирової угоди не допускається]
У разі невиконання мирової угоди орган державної податкової служби як кредитор може пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою (тобто тільки на ту суму вимог, по якій надані відстрочки і розстрочки або була отримана згода боржника на їх погашення; на суму вимог, по яких було прийнято рішення про їх прощення (списання), органи державної податкової служби претендувати не можуть).
У разі виникнення у органа державної податкової служби заперечень щодо умов мирової угоди їх необхідно викласти письмово та передати арбітражному керуючому.
Господарський суд зобов'язаний розглядати всі заперечення щодо укладеної мирової угоди, навіть у тому випадку, коли на засіданні комітету кредиторів кредитор голосував за укладення мирової угоди.
Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
З набранням чинності мирової угоди припиняється провадження у справі про банкрутство, і боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.
У випадку непогодження з умовами укладеної мирової угоди орган державної податкової служби може звернутися з оскарженням до господарського суду.
Мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо:
1) боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута);
2) виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства;
3) мирова угода не відповідає вимогам закону;
4) мирову угоду укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави.
Визнання мирової угоди недійсною:
- є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство;
- вимоги кредиторів, по яких зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними.
Кредитори, чиї вимоги при їх задоволенні обмежували права та законні інтереси інших осіб, зобов'язані повернути все отримане в порядку виконання мирової угоди.
У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких було здійснено відстрочення та (або) розстрочення платежів або списання боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.