- •3.Поняття, ознаки та учасники господарських правовідносин.
- •4.Господарські правовідносини: види та класифікація.
- •4.Система господарського права як навчальна дисципліна.
- •6.Методи господарсько-правового регулювання.
- •7.Поняття, ознаки та види суб’єктів господарювання.
- •8.Права та обов’язки суб’єкта господарювання.
- •9.Утворення та припинення суб’єкта господарювання.
- •10.Установчі документи суб’єктів господарювання – юридичних осіб.
- •11.Форми та методи державного керівництва економікою
- •12. Загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання
- •13. Порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб’єкта господарювання
- •15.Порядок проведення державної реєстрації юридичної особи
- •16.Порядок проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця.
- •18.Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності юридичної
- •19.Поняття ліцензії та види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
- •20.Порядок отримання ліцензії суб’єктом господарювання
- •21.Підстави та порядок переоформлення та анулювання ліцензії.
- •22.Види підприємницької діяльності, які підлягають патентуванню.
- •23. Поняття та порядок придбання торгового патенту.
- •24.Порядок та строки сплати торгового патенту.
- •25.Порядок та строки сплати торгового патенту з діяльності у сфері розваг.
- •26. Пільговий торговий патент.
- •27. Поняття стандартизації, сертифікації та управління якістю продукції.
- •28. Категорії стандартів. Ст. 4. Декрет кму « Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.93р.
- •Ст. 6. Галузеві стандарти, стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок
- •Ст.7. Технічні умови і стандарти підприємств - містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготівником) і споживачем (замовником) продукції.
- •Ст. 8. Відповідальність за розроблення і затвердження нормативних документів
- •29. Контроль і нагляд за якістю продукції.
- •30. Захист прав споживачів
- •31. Поняття, види, організаційно-правові форми та категорії підприємств.
- •32. Поняття, ознаки та види об’єднання підприємства
- •34. Органи управління об’єднань підприємств
- •35.Асоційовані підприємства та холдингові компанії.
- •36. Поняття та види господарських товариств
- •37. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
- •38. Повне товариство та командитні товариства
- •39. Поняття та порядок створення акціонерних товариств
- •40. Органи управління акціонерних товариств.
- •41. Органи управління акціонерних товариств
- •42. Повноваження і функції загальних зборів акціонерних товариств
- •43. Функції,компетенції правління і спостережної ради акціонерних товариств.
- •44. Провадження у справах про банкрутство
- •45. Процедура банкрутства боржника з ініціативи органу дпс
- •46.Санація боржника. Розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань при санації
- •47 Списання безнадійного податкового боргу при санації
- •48. Мирова угода,прощення ,списання ,розстрочення,відстрочення податкової заборгованості при укладанні мирової угоди.
- •49. Черговість задоволення претензій кредиторів
- •50.Припинення справи про банкрутство
- •50.Припинення справи про банкрутство
- •51. Поняття та суб’єкти банкрутства
- •52.Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань
- •55. Класифікація та система та господарських договорів.
- •56.Форма та зміст господарського договору
- •58.Порядок проведення відкритих торгів
- •59. Порядок проведення закупівлі в одного учасника
- •60.Порядок проведення двоступеневих торгів
- •61 Порядок внесення змін та розірвання договору.
- •62 Функції господарського договору
- •63 Поняття, ознаки та функції господарсько-правової відповідальності
- •64 Види господарсько-правових санкцій.
- •65 Умови й порядок відшкодування збитків
- •66 Оперативно-господарські санкції, їх види.
- •67 Адміністративно-господарські санкції
- •68 Поняття та види недобросовісної конкуренції.
- •69 Монопольне становище на ринку та зловживання ним.
- •70 Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання.
- •71. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •72. Дискримінація суб'єктів господарювання
- •73. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •82. Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки
- •Стаття 19. Внесення змін і доповнень до іпотечного договору
- •Стаття 20. Заставна
- •Стаття 21. Форма і зміст заставної
- •Стаття 22. Умови реалізації прав та виконання обов’язків, що випливають із заставної
- •84. Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах
- •85.Поняття, ознаки та суб’єкти комерційного посередництва
- •86. Поняття та цілі приватизації зу: Про приватизацію державного майна
- •87. Об*єкти приватизації та поділ їх на групи.
- •88. Етапи приватизації державного майна
- •90. Поняття і види інвестицій
- •§ 3. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності. Припинення інвестиційної діяльності
- •101. Поняття та види кредиту.
- •102.Порядок відкриття рахунків в установах банків структурними підрозділами юр.Осіб
- •103. Характеристика лізингового кредиту.
- •104.Характеристика іпотечної кредиту
- •105. Поняття функції та види цін
- •106. Характеристика та порядок встановлення вільних цін
- •107.Характеристика фіксованих і регульованих цін та порядок їх встановлення
- •108. Правові засади встановлення та використання комунальних цін
- •109.Порядок встановлення оптових та роздрібних цін
- •110, Відповідальність за порушення законодавства про ціни та
- •111. Поняття, принципи та учасники страхової діяльності.
- •112. Державний нагляд за страховою діяльністю.
- •113. Поняття комерційної концесії.
- •114. Порядок укладання договору комерційної концесії.
- •115. Припинення договору комерційної концесії.
- •116. Концесійна діяльність.
- •117. Поняття, види та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •118. Характеристика суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності їх права та обов’язки.
- •119. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •120. Ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності.
- •121. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •122. Поняття та види вільних економічних зон
- •125.Правове регулювання прав суб’єктів
34. Органи управління об’єднань підприємств
1. Господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання. 2. Вищий орган господарського об'єднання: затверджує статут господарського об'єднання та вносить зміни до нього; вирішує питання про прийняття в господарське об'єднання нових учасників та виключення учасників з його складу; утворює виконавчий орган господарського об'єднання відповідно до його статуту чи договору; вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів господарського об'єднання. 3. Виконавчий орган господарського об'єднання (колегіальний чи одноособовий) вирішує питання поточної діяльності, які відповідно до статуту або договору віднесені до його компетенції. 4. Управління державним (комунальним) господарським об'єднанням здійснюють правління об'єднання і генеральний директор об'єднання, який призначається на посаду та звільняється з посади органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Склад правління визначається статутом об'єднання. Порядок управління державним (комунальним) господарським об'єднанням визначається статутом об'єднання відповідно до закону. Законом може бути передбачений інший порядок управління державним (комунальним) господарським об'єднанням в оборонно-промисловому комплексі 5. Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного об'єднання. 6. Спори, що виникають між учасниками об'єднання, вирішуються в порядку, передбаченому статутом об'єднання, або в судовому порядку відповідно до закону.
35.Асоційовані підприємства та холдингові компанії.
асоційовані підприємства (господарські організації) — це група суб'єктів господарювання — юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною. Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів. Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.
Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано в органах преси відповідно до ст. 58 ГК. Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств), визнається холдинговою компанією. Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування відповідно до вимог ст. 126 ГК та інших законів. Якщо з вини контролюючого підприємства дочірнім підприємством було укладено (здійснено) невигідні для нього угоди або операції, то контролююче підприємство повинно компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки.
Якщо дочірнє підприємство з вини контролюючого підприємства опиниться у стані неплатоспроможності і буде визнано банкрутом, то субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочірнього підприємства нестиме контролююче підприємство.
Хо́лдингові компа́нії (від англ. holding company або англ. parent company «компанія, що володіє/тримає») — юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами як пов'язані особи.
Зазвичай це публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.
Також, під холдинговою компанією розуміють групу суб'єктів господарювання — юридичних осіб, які здійснюють управління підприємствами за рахунок переважної участі в cтатутному фонді чи шляхом володіння контрольним пакетом акцій інших компаній.
Холдингові компанії можуть утворюватися:
1.органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками шляхом об'єднання у статутному фонді холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв);
2.іншими суб'єктами на договірних засадах.
Холдингова компанія набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації в Державному реєстрі холдингових компаній України, який є невід'ємною частиною Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.