2. Епізоотологія інвазійних захворювань

Під епізоотологією паразитарних хвороб слід розуміти причини виникнення, шляхи розповсюдження, особливості розвитку і згасання цих хвороб. Розповсюдження паразитарних хвороб залежить від:

• Природніх умов (клімату, характеру ґрунту, типу водоймищ і пасовищ, складу безхребетних тварин і рослин).

• Віку тварин.

• Статі і породи.

• Наявності диких тварин і їх контакт з домашніми.

• Умови утримання, годівлі і вирощування.

Одні інвазійні хвороби зустрічаються повсемісно - це кокцидіози, стронгілідози, другі в багатьох р-нах - це фасціольоз, гіподерматоз, треті спорадично - стрептокароз, природно-очагові - трихінельоз.

• Час року - наприклад, для фасц. зараж. в другій половині червня до кінця випасного сезону. Гострий прояв -осінь, хронічно - зимою.

Знання епізоотології - важлива умова для проведення лікувально -профілактичних міроприємств.

3. Джерела та шляхи зараження інвазійними хворобами

1. Аліментарний - через рот в шлунково - кишковий тракт з водою, м'ясом кормом, проміжними господарями. Таким шляхом в основному заражаються гельмінтозами, кокцидіозами, інвазійними хворобами.

2. Контактний - це передача через збрую, предмети догляду, обслуговуючий персонал. Наприклад: короста, вошивість, трихоманоз.

3. Перкутанний - це проникнення личинок через шкіру (підшкірний овід, анкілостоматиди).

4. Внутріутробний - через плаценту в організм плода (неоаскариди, токсокари).

5.Трансмісивний - через кровососучих комах. Наприклад: піроплаз

6. Аерогенний – через носові ходи (естроз, ринестроз)

7. Через очі (телязіоз)

8. Через статеві органи (трихомоноз)

Вплив зовнішнього середовища на протікання хвороби. В склад зовнішнього середовища входить : грунт, вода, повітря, тваринний і рослинний світ, які діють на паразита через своїх господарів. Умови від яких залежить існування організму називається : факторами зовнішнього середовища. їх поділяють на:

абіотичні - це температура, вологість, інсоляція, атмосферний тиск.

біотичні - це тварини і рослини.

Зональні особливості розвитку паразитів в природі, а також їх переносників і проміжних господарів вивчає краєва паразитологія.

Тема: комплекс протипаразитарних заходів

1. Організаційні заходи.

2. Загальні профілактичні заходи

3. Спеціальні заходи

4. Особливості організації проти паразитарних заходів у господарствах з численним поголів’ям тварин.

5. Вчення К.І. Скрябіна про девастацію

1. Організаційні заходи

1) Планування проти паразитарних заходів.

Одним з важливих організаційних заходів є щорічне планування оздоровчих і профілактичних заходів з урахуванням паразитологічної ситуації та зональних природно - господарських умов. Планові діагностичні та профілактичні завдання вміщують у третьому, четвертому і п'ятому розділах плану протиепізоотичних заходів.

2)Облік і контроль за виконанням планових заходів. Ветеринарні спеціалісти господарств і ветеринарних установ повинні регулярно вести облік проведених діагностичних досліджень і проти паразитарних обробок тварин у спеціальних журналах. Аналіз даних паразитологічної ситуації дає змогу періодично контролювати в господарствах ефективність оздоровчих і профілактичних заходів проти основних паразитарних захворювань худоби і птиці.

3)Профілактичне карантинування тварин. Щоб запобігти занесенню на ферми збудників інвазійних захворювань з тваринами, яких завозять з інших господарств, їх слід утримувати ізольовано протягом 30 діб. У цей період завезену птицю і худобу піддають клінічному і паразитологічному дослідженню. В разі виявлення в досліджених пробах збудників або їхніх зародків всіх завезених тварин відповідним чином обробляють проти виявлених збудників.