Посмертні методи діагнос­тики

1. Трихінелоскопія м’яса - для цього роблять 24 зрізи м’яса величиною з вівсяне зерно в компресорій і розглядають під мікроскопом або трихінелоскопом. Вважають, що цей метод недостатньо ефективний на сьогоднішній день.

2. Метод переварювання м’яса в штучному шлунковому соці - при цьому виявляють личинок трихінел, метод більш ефективний і надійний.

Тушки поросят-сисунів досліджують з 3 тижневого ві­ку. Для трихінелоскопії беруть дві проби м'язів по 80 ґ із ніжок діафрагми, щелепових, під'язикових, міжреберних, шийних м'язів. 48 зрізів розміром з вівсяне зерно, що зрізані повздовж м'язових волокон, розміщують на компресоріумі. Мікроско­путь, під мікроскопом або за допомогою трихінелоскопу. В м'язах личинки знаходя­ться в середині волокна, у вигляді спіралі, заключеної в оболонку. У свиней капсула личинок веретеноподібної форми, в інших тварин - округла чи овальна.

Диференціальна діагностика

Відрізнити потрібно від саркоспоридіозу - саркоспоридії ви­довженої овальної форми і в середині не має спіралевидної личинки.

Звапнені саркоцисти - мишерові мішечки - нагадують деформовані трихінельозні капсули. Саркоцисти мають овальну або витягнуту форму, розміщуються всере­дині м'язового волокна. Тіло їх розділене перетинками на камери, а камери запов­нені спорами. Звапнення саркоцист починається з центру. Навколо звапнених саркоцист не утворюється сполучнотканинна капсула, а в сусідніх м'язових волокнах зберігається поперекова смугастість. Саркоцисти не мають сполучнотканинної капсули, вони покриті оболонкою. Величина саркоцист 0,5-3 мм. Для диференціації звапнених трихінел від звапнених саркоцист і конкрементів нетрихінельозної етіо­логії проводять фарбування за Ямщиковим.

Диференційна діагностика трихінел від м'язової двохвустки

М'язова двохвустка (з двома присосками, головою і брюшиною) частіше зустрі­чається в диких тварин, які живуть в болотяних місцях. Двуустка без капсули роз­міщується між м'язами, деколи утворюється капсула. При диференціації від ЦИСТИЦЕРКІВ враховують, що цистицерки (фіни), які знаходяться між м'ячами, значно більші трихінел (до 2 мм величиною), можуть бути не розвинуті, але інкапсульовані і звапнені. Ці утворення, які нагадують крупинки, видно неозброєним оком. У деяких цистицерків можна побачити сколекс. При обробці звапнених цистицерків 20%-ною НСL або 80%-ною оцтовою кислотою під мікроскопом помітні хітинові гачки сколекса.

При виявленні в пробах хоча б однієї личинки тушу і субпродукти направляють на технічну утилізацію.

Лікування

Не розроблене. В медицині застосовують тіабендазол зарубіжний препарат, який діє на кишкові нематоди і на мігруючі личинки, а на інкапсульовані діє слабо. Доза людям 50 мг/кг ваги протягом 10 дн. Для профілактики зас­тосовують камбендазол. Щоб не розвивались запаль­ні процеси і алергічні реакції застосовують гормональні препарати: кортизон, преднізалон. Для попередження заражен­ня свиней застосовують негувон, тетрамізол. Ефективними препаратами вважають альбендазол, тіабендазол, мебендазол і парбендазол, які згубно діють на збудників що локалізуються в кишках і на більшість личинок до моменту утворення капсули.

НОВЕ. В США при кишкових і легеневих гельмінтозах застосовують препарат ДЕКТОМАКС. Ін­формація журналу "Ветеринарна медицина України ". 1999 р.