- •Розділ і. Основи загальної паразитології Тема: Вступ
- •І. Визначення паразитології, зміст та її зв'язок з біологічними, медичними та ветеринарними науками .
- •II. Історія розвитку.
- •3. Розвиток ветеринарної паразитології в Україні
- •4. Економічні збитки від інвазійних захворювань.
- •1. Завдання паразитології
- •Тема: Біологічні основи паразитології
- •2. Систематика паразитів
- •3. Живителі паразитів
- •4. Класифікація паразитів
- •1. Типи взаємовідношень організмів в природі.
- •2. Систематика паразитів
- •3. Господарі паразитів (живителі паразитів)
- •4. Класифікація За часом паразитування:
- •По локалізації:
- •1. Походження паразитизму і розповсюдження його в природі.
- •Вплив паразита на організм господаря
- •Тема: Загальні дані про інвазійні хвороби
- •1. Визначення інвазійних хвороб та їх відмінність від інфекційних.
- •2. Номенклатура інвазійних хвороб.
- •3. Патогенність і вірулентність збудників
- •4. Екстенсивність та інтенсивність інвазії.
- •5. Вчення е. Н. Павловського
- •1. Прояв паразитарних хвороб
- •2. Епізоотологія інвазійних захворювань
- •3. Джерела та шляхи зараження інвазійними хворобами
- •Тема: комплекс протипаразитарних заходів
- •1. Організаційні заходи
- •4) Утримання спеціалізованих господарств на режимі закритого типу.
- •5) Санітарний день.
- •2. Загальні профілактичні заходи
- •1) Додержання гігієнічних правил утримання, годівлі і водопою тварин.
- •3) Знезаражування гною.
- •4) Утилізація, або знищення, трупів і уражених органів.
- •5) Табірне утримання худоби і птиці.
- •6) Зміна пасовищ.
- •7) Стійлово-вигульне утримання телят.
- •8) Кліткове утримання птиці.
- •9) Вирощування каченят і гусенят без водойм.
- •3. Спеціальні заходи.
- •1) Уточнення паразитологічної ситуації.
- •2) Паразитологічна оцінка пасовищ і водойм.
- •4. Особливості організації протипаразитарних заходів у господарствах з численним поголів’ям тварин
- •5. Вчення академіка к. І. Скрябіна про девастацію.
- •1. Роль ветеринарних заходів щодо охорони здоров’я людини від антропозоонозів.
- •Розділ іі. Ветеринарна гельмінтологія Тема: Загальні дані про гельмінтів та хвороби які вони викликають
- •1. Визначення та заміст ветеринарної гельмінтології.
- •2. Систематика гельмінтів
- •3. Епізоотологічна класифікація гельмінтозів
- •4. Патогенез і імунітет при гельмінтозах.
- •5. Дегельмінтизація та її види
- •Види дегельмінтизації
- •Оцінка проведення протигельмінтозних заходів.
- •2. Екстенсефективність і інтенсефективність дегельмінтизації.
- •Тема: Діагностика гельмінтозів
- •1. Зажиттєві методи діагностики гельмінтозів
- •2. Комплексний підхід до діагностики
- •3. Якісні методи гельмінтокопрологічних досліджень
- •I Гельмінтоовоскопія.
- •II Гельмінтоларвоскопія
- •III Гельмінтоскопія.
- •4. Якісні методи гельмінтокопрологічних досліджень:
- •Методи посмертної діагностики гельмінтозів
- •6. Дослідження проміжних живителів паразитичних червів
- •7. Збір, фіксація, етикетування гельмінтів.
- •Тема: Трематодози
- •1. Основи морфології і біології трематод.
- •2. Систематика трематоди
- •3. Фасціольоз тварин
- •1. Основи морфології і біології трематод.
- •2. Систематика трематод
- •3. Фасціольоз тварин
- •4. Парамфістоматидози
- •5. Дикроцеліоз
- •Трематодози м’ясоїдних
- •6. Опісторхоз
- •7. Ехіностоматидози
- •Тема: 2.4. Моногенеози
- •1. Основи морфології і біології моногеній, систематика
- •2. Гіродактильоз риб
- •3. Дактилогіроз
- •Тема: Цестодози
- •1. Основи морфології і біології цестод
- •2. Систематика цестод
- •3. Теніоз – цистицеркоз целюлозний
- •1. Основи морфології і біології цестод
- •2. Систематика цестод:
- •3. Теніоз- цистицеркоз
- •Тема: 2.5. Цестодози
- •2. Т е н і о з – ц и с т и ц е р к о з тенуікольний
- •Лекція № 18 Тема: Цестодози м’ясоїдних
- •1. Ехінококоз імагінальний та ларвальний
- •1. Ехінококоз
- •3. Ценуроз овець (справжня вертячка).
- •Лекція № 19 Тема: Імагінальні цестодози
- •1. Монієзіози жуйних
- •1. М о н і е з і о з жуйних
- •Дрепанідотеніоз г у с е й
- •Лекція № 20 Тема: Цестодози м’ясоїдних і риби
- •1. Дипилідіоз м’ясоїдних
- •2. Дифілоботріоз
- •3. Лігулідози риб і птиці
- •1. Дипілідіоз м’ясоїдних.
- •2. Дифілоботріоз м’ясоїдних
- •3. Лігулідози риб і птиці
- •Ботріоцефальоз риб.
- •Тема 2.6. Акантоцефальози
- •1. Акантоцефальози
- •2. М а к р о к а н т о р и н х о з свиней
- •Лекція № 25 Тема: Нематодози
- •1. Основи морфології та біології нематод
- •2. Систематика нематод
- •3. Аскаридатози: Аскаридоз свиней
- •1. Основи морфології та біології нематод
- •3. Аскаридоз свиней (аскаріоз)
- •Тема: Аскаридатози
- •1. Параскаридоз коней
- •2. Неоаскаридоз телят
- •3. Токсокароз собак і хутрових звірів
- •4. Токсаскаридоз м’ясоїдних
- •5. Аскаридіоз курей
- •Лекція № 26 Тема: Стронгілятози (легеневі та кишкові)
- •1. Диктіокаульоз жуйних
- •2. Стронгілідози коней
- •1. Диктіокаульоз жуйних
- •2. Стронгілідози коней
- •Тема: Легеневі і кишкові стронгілятози
- •1. Метастронгільоз свиней
- •2. Езофагостомоз свиней і жуйних
- •Лекція № 27 Тема: Стронгілятози жуйних і птиці
- •1. Буностомоз жуйних
- •2. Гемонхоз жуйних
- •3. Сингамоз птахів
- •1. Буностомози жуйних.
- •2. Гемонхоз жуйних.
- •3. Сингамоз птиці.
- •Тема: Рабдитатози
- •1. Стронгілоїдоз молодняка.
- •Лекція № 28 Тема: Трихуріози
- •1. Трихінельоз тварин
- •1.Трихоцефалятози
- •Загальна характеристика трихоцефалятозів
- •Трихінельоз тварин
- •Історичні дані
- •Морфологія збудників
- •Життевий цикл.
- •Епізоотологічні дані
- •Патогенез
- •Клінічні ознаки
- •Патологічні зміни
- •Діагностик а
- •Посмертні методи діагностики
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •Тема: Трихуріози
- •1. Трихоцефалятози (Трихуріоз свиней)
- •Лекція № 29 Тема: Оксіуратози і спіруратози
- •1. Оксіуроз (оксіуріоз) коней
- •2. Телязіоз врх
- •1. Оксіуроз коней.
- •2. Телязіоз врх.
- •Тема: Оксіуратози
- •1. Гетеракідози птиці.
- •Тема: Спіруратози
- •1. Тетрамероз птиці.
- •Тема: Діоктофіматози
- •Філометроїдоз коропів.
- •1. Визначення та зміст ветеринарної ентомології. Морфологія, біологія і систематика комах.
- •2. Гіподерматоз врх
- •3. Естроз овець
- •Систематика комах
- •3. Естроз овець
- •Тема: Загальні дані про комах та хвороби, які вони викликають.
- •1. Основні сучасні інсектициди, репеленти та методи застосування їх
- •2. Ветеринарно-санітарне та економічне значення комах.
- •Тема: Оводові хвороби коней
- •1. Гастрофільоз коней
- •2. Р и н е с т р о з коней
- •Тема: Ентомози тварин
- •1. Вольфартіоз
- •Лекція № 37 Тема: Ентомози тварин
- •1. Сифункулятози тварин
- •2. Мелофагози: Бовікольози коней та врх
- •Тема: Ентомози м’ясоїдних
- •1. Триходектоз м’ясоїдних
- •Тема: Ентомози птиці
- •1. Менопоноз птиці
- •Тема: Ентомози овець
- •1. Мелофагоз овець
- •Тема: Комахи – переносники збудників заразних хвороб
- •2. Гнус
- •Тема: Комахи
- •1. Блохи.
- •2. Екологічні проблеми, які виникають при застосуванні інсектоакарицидів.
- •1. Визначення та зміст ветеринарної арахнології.
- •2. Основи морфології та біології акариформних кліщів. Систематика кліщів.
- •3. Саркоптоз, Псороптоз, Хорілптоз, Отодектоз
- •2. Основи морфології та біології акариформних кліщів. Систематика кліщів
- •Cистематика арахнід
- •3. Саркоптози
- •Саркоптоз жуйних
- •Саркоптоз коней
- •Псороптози
- •Псороптоз овець
- •Псороптоз коней
- •Хоріоптоз жуйних
- •Хоріоптоз коней
- •Нотоедроз
- •Отодектоз м’ясоїдних
- •Тема: Демодекози м’ясоїдних
- •1. Демодекоз м’ясоїдних
- •Тема: Кліщеві хвороби птахів
- •1. Кнемідокоптоз птиці.
- •Тема: Паразитиформні кліщі
- •1. Основи морфології, біології та систематики паразитиформних кліщів.
- •2. Іксодові кліщі.
- •1. Основи морфології, біології та систематики паразитиформних кліщів.
- •2. Іксодові кліщі.
- •Паразитиформні кліщі Тема: Кліщеві хвороби бджіл
- •Варрооз бджіл.
- •Тема: Паразитиформні кліщі
- •1. Аргасові кліщі.
- •2. Гамазоїдні кліщі.
- •Строго специфічні (еймерії)
- •Не строго специфічні (токсоплазми)
- •2. Епізоотологія протозойних хвороб.
- •3. Патогенез та імунітет протозойних хвороб
- •4. Діагностика протозоозів
- •Тема: Загальні дані про найпростіших та хвороби, які вони викликають.
- •1. Лікувально-профілактичні заходи проти збудників протозойних хвороб
- •Тема: Піроплазмідози
- •1. Основи морфології, біології та систематики піроплазмі
- •2. Епізоотологія та загальні принципи діагностики піроплазмідозів
- •3. Бабезіоз врх
- •1. Основи морфології, біології та систематики піроплазмі
- •Систематика піроплазмід
- •2. Епізоотологія та загальні принципи діагностики піроплазмідозів
- •Тема: Бабезіїдози коней, овець і собак
- •1. Заходи боротьби з піроплазмідозами
- •6. Проти тейлеріозу винайдена вакцина (жива культурна противотейлеріозна.)
- •2. Піроплазмоз коней.
- •3. Бабезіоз і піроплазмоз овець і кіз.
- •4. Піроплазмоз собак.
- •Тема: Кокцидіози
- •1. Основи морфології, біології та систематики кокцидіозів
- •Систематика
- •2. Епізоотологія, патогенез та імунітет при кокцидіозах
- •3. Діагностика кокцидіозів.
- •4. Кокцидіоз кроликів.
- •Тема: Кокцидіози
- •1.Загальні принципи профілактичних і лікувальних заходів при кокцидіозах.
- •2. Кокцидіоз врх (Еймеріоз).
- •Тема: Еймеріози
- •1. Еймеріоз курей
- •2. Саркоцистоз тварин
- •1. Еймеріоз кур.
- •2. Саркоцистоз тварин
- •3. Токсикоплазмоз тварин.
- •4. Криптоспоридіоз.
- •Тема: Саркомастигофорози та мікроспоридіози
- •1. Основи морфології, біології та систематики мастигофор і мікроспоридій
- •2. Трихомоноз врх
- •1. Основи морфології, біології та систематики мастигофор і мікроспоридій
- •Систематика
- •Використана література
- •Тема: Саркомастигофорози та мікроспоридіози
- •1. Гістомоноз птиці
- •Лекція № 63 Тема: Ціліатози
- •1. Основи морфології, біології та систематики ціліат
- •2. Балантидіоз свиней
- •1. Основи морфології, біології та систематики ціліат
- •Систематика
- •2. Балантидіоз
- •Тема: Ціліатози
- •1. Основи морфології, біології та систематики прокаріотів.
- •1. А н а п л а з м о з тварин
Лекція № 28 Тема: Трихуріози
1. Трихінельоз тварин
1.Трихоцефалятози
Мета: Дати поняття про трихоцефалятози, ознайомити з систематикою, морфологією збудників, особливостями протікання цих захворювань, станом і проблемами, особливостями діагностики та проведенням лікувально-профілактичних заходів.
Коротка характеристика основної проблеми.
Тема "Трихоцефалятози" досить важлива для вивчення, поскільки в ній розглядаються захворювання, якими хворіють і тварини і люди і людина заражається на трихінельоз при поїданні м’яса тварин. Тому ці захворювання повинні знати не лише ветеринарні працівники, а й всі люди, які споживають м’ясо.
Тема "Трихоцефалятози" розглядається в темі "Нематодози" на яку відведено згідно робочої програми 38 годин, з них 28 аудиторних, а 10 год. на самостійне вивчення. З аудиторних занять 18 год. відведено на теоретичні заняття, 4 години на лабораторні заняття і 6 годин практичних.
Тему "Трихоцефалятози" можна розглядати в любій послідовності при вивченні теоретичного матеріалу.
Загальна характеристика трихоцефалятозів
Збудниками трихоцефалятозів являються нематоди що відносять до підотряду Тріхоцефалята.
Трихінели Трихоцефалюси
1. Місце локалізації Тонкі кишки Товсті кишки
2. Самки Живородящі Яйцекладучі
3. Розміщення вульви
у самок в передній частині На середині тонкої і
товстої частини.
4. По біології біогельмінти Геогельмінти
У трихінел відсутня вільноживуча стадія, яка розвивалася б у зовнішньому середовищі. Це робить паразита незалежним від природно - кліматичних умов і сприяє його поширенню в будь якій географічній зоні.
Трихінельоз тварин
Це антропозоонозне захворювання, яке викликається нематодою Тріхінела спіраліс -
або ТРИХІНЕЛЬОЗ тварин і людей це небезпечне захворювання з гострим або хронічним перебігом вираженого алергічного характеру, яке викликається нематодою Тріхінела спіраліс – Trichinella spiralis.
По характеру епідеміологічних спалахів (масовість, раптовість) трихінельоз нагадує багато інфекційних захворювань (тиф, дизентерію і ін.). По злоякісному перебігу і смертності при інтенсивному зараженні не має собі рівних.
Трихінельоз небезпечний ускладненнями, які розвиваються на фоні алергічних реакцій.
Історичні дані
Захворювання відоме з 60-х років минулого століття, коли німецький патолог Ценкер (1860) доказав патогенну роль для людини і було встановлено, що людина заражається при поїданні м’яса хворих тварин. З того часу в усіх європейських країнах введені обов'язкові дослідження на трихінельоз (трихінелоскопія) м’яса свиней та тварин інших видів.
На території Росії трихінельоз був вперше виділений в 1865 р. М. Рудневим при дослідженні трупа людини. Пізніше був виділений у домашніх і диких тварин. Трихінелоскопію на великих бойнях почали проводити в 1875 р.
В першій половині 20 ст. трихінельоз був широко розповсюджений в США де з 131 млн. чоловік на трихінельоз захворіло 21 млн. або 16 % американців. Висока екстенсивність зараження була в Мексиці біля 10%, а Аргентині - 12%, в Іспанії - 21,5%, в Польщі - 13,5%. Описані тяжкі епідемії трихінельозу, які супроводжуються високою смертністю. Зафіксовані випадки трихінельозу серед диких і домашніх тварин, а також людей.
Напружена епізоотична та епідемічна ситуація відмічається в США. У Німеччині, Бельгії, Голландії та Франції трихінельоз зведений до мінімуму. Це захворювання зареєстроване у країнах СНД, в основному в Росії, Україні, Білорусії, Литві, Грузії та Молдові.
На Україні трихінельоз носить осередковий характер і зустрічається в основному в Одеській, Вінницькій, Хмельницькій областях, як стаціонарно- неблагополучних. Спорадичні випадки є в Черкаській, Миколаївській, Тернопіль-ській, Київській, Львівській і ін. областях.
Протягом останніх десятиріч це захворювання мало спорадичний характер. Природний осередок трихінельозу було зареєстровано у лютому 1996 р. в м. Сваляві Закарпатської обл. Із 24 чоловік, які вживали сирокопчену ковбасу домашнього виготовлення, захворіло 18 осіб з клінічними ознаками трихінельозу. Найбільш вірогідне джерело інвазування людей та домашніх тварин - це дикі тварини. У цій зоні добре розвинене мисливство, а мисливці не завжди здають дичину на ветеринарно - санітарний контроль.
Газета "Україна молода" за 10.02.99 р. повідомляв під заголовком «Одне порося загнало до лікарні понад 30 чол. У Новомиколаївці на Дніпропетровщині одна родина зарізала порося і пригощала значну кількість людей у вигляді котлет, пельменів, сала, копченого м’яса, шашликів. Саме з цього товариства і потрапило 11 чол. Решта сімей також поласували поросятиною. Господарі купили порося ще маленьким у сусідстві, росло воно здорове, без будь-яких ознак. Вважають, що причиною зараження могли стати корми, або фекалії пацюків. Взагалі до лікарні потрапило 30 чол.
Зараз захворювання носить дифузно - осередковий характер і ці осередки відмічені в Кіровоградській обл. (захворіло 9 осіб, з них 3 дітей), в Дніпропетровській та Миколаївській обл. Чернівецька обл. благополучна по трихінельозу, але поскільки захворювання зустрічається в Тернопільській, Вінницькій і Львівській обл. це створює загрозу зараження трихінельозом і в нашій обл.
Свині з’явились на Землі близько 36 мільйонів років тому. Значить на близько 17 мільйонів років раніше людей. Вперше одомашнення свиней відбулося в Китаї - близько 10 - 12 тисяч років тому. Трохи пізніше на південному узбережжі Середземного моря, а пізніше, близько 3 тисяч років тому - в Європі - і на узбережжі Балтії з участю древніх слов’ян.
Дуже високо цінувались поживні і смакові якості свинини. Добрі стосунки між людиною і свинею почали псуватися після багаторазових випадків хвороби і навіть смерті людей після споживання свинини. В той час ніхто не відав про існування трихінел, які викликали хворобу, що називалася трихінельозом свиней і передавалася людині при споживанні м’яса, яке містило личинки трихінел. Лише винайдення мікроскопу Антоном ван Левенгуком в 1677 р. дозволило Овену відкрити в 1835 р., що причиною захворювання людей і тварин є нематода, яка паразитує в мускулах.
Біблія і Коран заклеймували свиню як нечистоплотну тварину, нечистоплотнішу інших і заборонили вірним вживати свинину. Ця заборона вживання свинини мала за мету захистити населення від трихінельозу. Нині близько 28% населення світу не їсть свинини і близько 19% яловичини.