5. Аскаридіоз курей

Нематодозне захворювання, яке викликається збудником ascaridia galli.

Паразитує: в тонких кишках курей, індиків, цесарок, фазанів та ін.

Морфологія: самці - 2-7 см; самки 6-12 см. У самців розвинені: прианальний присосок, 2 рівні спікули, є хвостові восочки. Яйця овальні, буруваті з товстою гладенькою оболонкою.

Біологія:

кури	зовн.сер.	личинки линяють	птиця
фекалії (яйця)	личинка в яйці	інвазійні яйця	ст.зр.ф.

Дощові черв’яки можуть бути резервуарними господарями.

Епізоотологія: частіше хворіє молодняк 2-6 місячного віку. Джерело інвазії - хвора птиця. Яйця зберігаються до одного року і більше. Розвиток яєць аскарид проходить з травня по жовтень. На глибокій підстилці круглий рік. Спалахи влітку і восени. Личинки в дощових черв’яках зберігаються до 3-х років.

Патогенез: механічна, токсична дія.

Клінічні ознаки: важко хворіють курчата до 6 місячного віку. Млявість, виснаження, зниження апетиту, проноси, нервові явища. Аскаридії в організмі руйнують вітамін А тому розвиваються гіповітамінози. Птиця малорухлива, сидить з опущеними крилами, пір’я настовбурчене.

Патологоанатомічні зміни: слизов кишечника запалена, набрякла з крововиливами. В просвіті кишечника аскаридії, закупорення кишечника, дистрофія паренхіматозних органів. Атрофія мускулатури.

Діагноз: комплексно. Фекалії досліджують методом Фюлеборна чи Дарлінга. Щоб відрізнити від яєць гетеракісів проводять культивування в термостаті. Проводиться діагностична дегельмінтизація. Патрозтин. Компресорне дослідження зскрібків слизової кишок.

Лікування:

піперазин курчатам 2-3 місяців - 0,1 г; з 4 місяців - 0,5 г на птицю 2 дні підряд. Нілверм - 0,03 г на птицю 2 дні підряд.

Тетрамізол - 0,4 г/кг 1 раз.

Фенбендазол і фебантел (ринтал) - 0,005 г/кг 2 дні підряд.

Гігроветин - 1,5 кг/т корму - 30-60 денними курсами.

Піперазин - фенотіазин - 0,25-0,5 г на птицю 2 дні підряд.

Профілактика: молодняка окремо від дорослих. Кліткове утримання птиці. Проводять санацію молодняка при переведенні в маточне стадо. Не допускається сирості, забруднення годівниць і поїлок послідом. Профілактична дегельмінтизація - при вигульному утриманні - щомісяця; при змішаному - перед розміщенням птиці в клітки і через місяць. При клітковому утриманні - при встановленні зараження птиці. Хіміопрофілактику проводять застосуванням одного з антгельмінтиків: піперазин - 1,5 кг/т корму.

Лекція № 26 Тема: Стронгілятози (легеневі та кишкові)

1. Диктіокаульоз жуйних

2. Стронгілідози коней

1. Диктіокаульоз жуйних

це нематодна хвороба, яка викликається збудником -- Dictycaulus viviparus (у ВРХ), filaria (у ДРХ).

Локалізується: в бронхах і трахеї тварини.

Будова: тіло діктікаули ниткоподібне, біле, 3-15 см. На хвостовому кінці самців розвинена хвостова бурса. Самці філяріа мають спікули панчохоподібної форми, коричневі, у свіжовиділених личинок на гоовному кінці є гудзикоподібне утворення, а вівіпарус -- прямі спікули і гудзикоподібне утворення відсутні.

Біологія: в органах дихання тварин самки паразита відкладають зрілі яйця, які з відхаркуваним слизом відкашлюються і заковтуються в ШКТ, де з яєць виділяється личинка І стадії. В зовнішньому середовищі при температурі і вологості личинки 2 рази линяють і стають ІІ і ІІІ стадій. За 3-5 днів (личинки здатні зимувати під снігом). Тварини заражаються з кормом і водою личинками. З ШКТ личинки гематопульмональним шляхом заносяться в легені 2 роки линяють (стають V стадії і досягають статевої зрілості через: філяріа -- 4-8 тижнів, вівіпарус -- 3-4 тижні).

Епізоотологія: реєструється в зонах Полісся і Лісостепу. Джерело інвазії -- хворі тварини. Фактори передачі -- трава, вода. Найбільшого поширення діктікаули набувають в серпні, вересні.

Патогенез: механічна, токсична, інокуляторна та трофічна дії.

Клінічні ознаки: знижений апетит, пронос, бронхіт. Через 3-4 тижні кашель стає болісним. З носової порожнини витікає слизувато-серозна рідина, дихання затруднене, температура -- 40оС, розвивається пневмонія.

Патологоанатомічні зміни: легені збільшені в об’ємі, уражена ділянка тістоподібної консистенції “мармурність”, трахея і бронхи заповнені пінистою рідиною. У телят слизувато-гнійні пробки у бронхах.

Діагноз: епізоотологічні дані, клінічні ознаки, гельмінтолярвоскопічні дослідження (Бермана-Орлова, спрощеним ларвоскопічним, Вайда). Для диференціації личинок застосовують метод Буланова: на предметне скло до осаду наносять кілька крапель 0,1% розчину метиленової синьки, препарат струшують і через 30 секунд ставлять під мікроскоп. Личинки діктікаул стають світло-бузкового кольору, частинки калу - зеленого, рідина - блакитного, а личинки інших нематод не забарвлюються. Для експресивної діагностики застосовують метод Котельникова-Хренова із насиченого розчину сульфату цинку.

Лікування:

• валбазен - 2,5% випоюють індивідуально в дозі вівці (кози)

-- 2 мл/10 кг мт , ВРХ -- 15 мл/50 кг.

• Івомек -- підшкірно 1 мл/50 кг.

• Нілверм -- телятам -- 0,01 г/кг в 1% р через добу; вівцям, козам -- 0,015 г/кг підшкірно в 10% р.

• Тетрамізол гранулят -- 20% груповий метод, 2 рази через 1-5 дн. Телятам до 100 кг -- 0,75 г/кг, молодняку -- більше 100 кг -- 0,5 г/кг не більше 15 г/голову.

• Левамізол (бровалевамізол, вермізол, нематовет, урсолевамізол)-- телятам, ягнятам, козлятам підшкірно 1 мл/50 кг; вівцям, козам до 15 кг 1 мл, 15-20 кг 2 мл, 25-30 кг -- 3 мл, більше 35 кг -- 4 мл, більше 90 кг -- 6 мл.

• Фенбендазол -- телятам з кормом 1раз -- 0,01 г/кг; вівцям, козам -- 0,02 г/кг. Фабантел (рентал) -- телятам -- 0,0075 г/кг.

• Мебенвет гранулят 10% з кормом -- 0,02 г/кг.

• Локсуран -- 10% водний розчин дитразину цитрат -- телятам підшкірно 1,25 мл/10 кг -- 3 рази в перший, другий, четвертий дні; вівцям -- 3,5 мл/10 кг -- 2 рази з інтервалом 24 години.

• Дитразину цитрат -- 25% розчин підшкірно ВРХ -- 2 мл/10 кг 3 р. ДРХ -- 1мл/10 кг через добу.

• Альбендазол – 5 мг/кг

Профілактика:

1. стійлове або стійлово-вигульне утримання телят поточного року.

2. Ягнят, козенят випасати на культурних пасовищах.

3. Хіміопрофілактика щоденним згодовуванням фенотіазину з сіллю 1:10.

4. Профілактичні дегельмінтизації ягнятам наприкінці літа.

5. Зміна пасовищ (вівці -- ВРХ, ВРХ -- вівці).