57472743

Тема 4

20. Доказування у справах з іноземним елементом здійснюється за:

a)національним цивільним процесуальним законодавством України;

b)міжнародними договорами України, згода на обов’язковість надана Верховною Радою України;

c)спеціальними підзаконними актами, якими урегульовано специфіку розгляду справ з іноземним елементом;

d)правовими позиціями Верховного Суду, підготовленими за наслідками розгляду справ з іноземним елементом.

Практичні завдання

1.Проаналізуйте основні положення статей О. О. Грабовської «Проблеми реалізації змагальних прав у цивільному судочинстві» (Грабовська О. О. Проблеми реалізації змагальних прав у цивільному судочинстві / О. О. Грабовська // Судова апеляція. – 2011. –

№4 (25). – С. 95) та «Змагальна модель цивільного судочинства: поняття­ та природа» (Грабовська О. О. Змагальна модель цивільного судочинства: поняття та природа / О. О. Грабовська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2012. – № 3. – С. 54–58). Яка модель доказування цивільного судочинства визначена чинним ЦПК України? Які критерії використовуються для визначення різних моделей доказування в цивільному судочинстві?

2.Знайдіть у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали суду про витребування доказів у різних справах. Проаналізуйте підстави та доводи сторін, якими вони обґрунтовують наявність труднощів в отриманні доказів. Підготуйте клопотання про витребування доказів у справі.

3.Знайдіть у Єдиному державному реєстрі судових рішень судові рішення, в яких суд вказує на порушення правил належності та допустимості доказів. Проаналізуйте положення цих рішень та узагальніть найбільш розповсюджені порушення.

Підготуйте клопотання про призначення експертизи у справі про відшкодування шкоди, завданої ДТП, та про судове доручення про допит свідка, який проживає за межами України.

60

Докази та доказування

4. Підготуйте ухвалу про забезпечення доказів шляхом заборони вчиняти певні дії щодо доказів.

Задачі

Задача № 1

У січні 2017 р. Калініченко В.І. уклав договір про надання турис­ тичних послуг з туристичною агенцією. До пакету послуг входила поїздка поїздом Київ – Івано-Франківськ, комфортабельним автобусом по маршруту Івано-Франківськ – Яблуниця, проживання у с. Яблуниця на базі відпочинку у чотирьохмісцевому номері з усіма зручностями та сніданком, а також щоденний трансфер до с. Буковель. Окремо також були оплачені дві екскурсії.

На місці відпочинку з’ясувалося, що вільних номерів немає. Родину Калініченко В.І. поселили у будинку для працівників бази, який не опалювався та у якому була відсутні ванна кімната, внаслідок чого малолітні діти Калініченка В.І. захворіли і відпочинок був зіпсований. Внаслідок хвороби дітей сім’я не відвідала екскурсії та змушена була відмовитись від катання на лижах у с. Буковель.

Звернення Калініченка В.І. до турфірми про повернення коштів, витрачених на путівку, результатів не дали, у зв’язку з чим йому довелося звернутися до Деснянського районного суду м. Києва.

До позовної заяви Калініченко В.І. додав відеозйомку примі­ щення, в якому розташували сім’ю та просив залучити в процес свідків Мариненко С.А. та Мариненко І.А., які відпочивали на тій же базі, проживають у м. Києві і можуть підтвердити наведені факти.

Відповідач відмовився визнавати позовні вимоги і зазначив, що база відпочинку підтвердила наявність вільних місць і саме вони повинні­ відповідати за те, що сталося.

Під час підготовчого засідання суддя зазначив, що відеозймка викликає­ сумнів, оскільки важко переконатись у її справжності, а показань­ свідків достатньо.

Визначте предмет доказування у справі. До яких засобів дока­ зування відноситься відеозйомка? Який процесуальний порядок дослідження­ подібних доказів? Як повинні розподілятися обов’язки по доказуванню у справах данної категорії? Чи правильні дії суду?

61

Тема 4

Задача № 2

Кудрявцев І.А. звернувся з позовом до дружини померлого Абрамова О.С. про повернення боргу. У заяві було зазначено, що покійний Абрамов О.С. позичів у нього 70 тис. грн. для купівлі земельної ділянки, які не повернув у зв’язку із хворобою та смертю.

До позовної заяви позивач додав довідку з «Приватбанку», у якій було зазначено, що 12.02.2016 р. з рахунку Кудрявцева І.А. на рахунок Абрамова О.С. було перераховано зазначену суму. Окрім того, позивач додав роздруківку смс з мобільного телефону, у якій Абрамов О.С. дякував­ за допомогу і обіцяв повернути борг протягом одного року.

Під час підготовчого засідання Кудрявцев І.А. зазначив, що після похорон чоловіка удова Абрамова О.С. обіцяла повернути борг в присутності родичів покійного, але згодом відмовилась, пояснивши, що у неї скрутне матеріальне становище і вона не має можливостей повернути борг. Позивач звернувся з вимогою про залучення свідків – рідного брата Абрамова О.С. та його племінницю Осадчу О.А., які б могли підтвердити викладені факти.

Суддя відмовила у задоволенні клопотання про залучення свідків у зв’язку з тим, що радний брат та племінниця покійного є близькими родичами і мають право відмовитись від давання показань проти свого родича, окрім того, вони не були безпосередніми свідками надання грошей в борг.

Визначіть предмет доказування у даній справі. Чи правильними є дії суду з огляду на зміст правил про належність та допустимість до­ казів? Чи правильною є відмова суду у залученні свідків?

Задача № 3

Абишева І.А. звернулась до суду із заявою про оголошення її чоло­ віка, Абишева С.Р. померлим. У заяві Абишева І.А. зазначила, що її чоловік був альпіністом і у січні 2016 р. влаштувався працювати провідником у Карачаєво-Черкеській республіці, що входить до складу Російської Федерації. З жовтня 2016 р. з ним перервався зв’язок і всі намагання з’ясувати місце його знаходження були марними. Телефонні дзвінки, переписка з Приєльбруською рятувальною станцією, колегами Абишева С.Р. результатів не дали. У листуванні було зазначено, що Абишев С.Р. нерідко без офіційного дозволу супроводжував альпіністів.

62

Докази та доказування

Під час підготовки справи до розгляду суддя зобов’язав Абишеву І.А. надати документи офіційного характеру: довідку про працевлаш­ тування, документ про те, чи не було сходу лавин або інших природних явищ, які б загрожували життю Абишева С.Р., а також довідку про перетин­ Абишевим С.Р. кордону між Україною та РФ.

Визначіть предмет доказування у даній справі. Чи правильно вчинив суддя, зобов’язавши Абишеву І.А. надати такого роду докази?

Задача № 4

Літом 2017 р. Миронова В.І. придбала хутряну шубу у торгівельному центрі «Петрівка» вартістю 52 тис. грн. Взимку під час снігопаду­ шуба втратила свій первинний колір, а в деяких місцях розійшлися шви. Індивідуальний підприємець Апатова А.Е. , яка продала шубу, відмовила Мироновій В.І. у вимозі повернути шубу. Миронова В.І. звернулась до суду з вимогою про відшкодування шкоди та компен­ сацію моральної шкоди.

Усудовому засіданні відповідачка пояснила, що згідно Закону України «Про захист прав споживачів» Миронова В.І. повинна пред’явити чек чи інший документ, який засвідчує покупку шуби, проте позивачка його втратила. Миронова підтвердила факт втрати чека, але зазначила, що вона купувала шубу разом із двома подругами, які можуть засвідчити факт купівлі шуби і просила залучити їх в процес.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення свідків

впроцес, оскільки вартість шуби така, що зобов’язує факт її купівлі підтверджувати у суді виключно письмовими доказами, а показання свідків є недопустими доказами.

Учому полягає зміст правила про допустимість доказів у цивіль­ному судочинстві? Яким законодавчим актом регулюється питання про допустимість доказів у таких справах? Дайте кваліфікацію діям суду.

Задача № 5

Сілко В.І. у новорічну ніч влаштував фейєрверк в одному з дворів по вул. І. Красіна у м. Полтава. Внаслідок попадання кількох запалів у голову неповнолітнього Кравченка І.А. пошкоджено праве око, дістало опіків обличчя та опалені руки. Вироком суду Сілко В.І. визнано винним у необережному використанні заборонених несертифікованих фейерверків, нанесенні тяжких тілесних ушкоджень Кравченку І.А.

63

Тема 4

Батько Кравченка І.А., Кравченко А.С. подав позов про відшко­ дування шкоди, завданої здоров’ю його сина, а також про компенсацію моральної шкоди. Разом з позовною завою ним було надано вирок у кримінальній справі, а також клопотання про залучення в процес свідків Макарова О.О. та Слінько Ф.А., які в новорічну ніч були разом із сином і можуть підтвердити факти та обставини.

Суд задовольнив клопотання про залучення свідків, допитав їх у судовому засіданні.

Яке значення має вирок у кримінальній справі для вирішення даної справи? Чи доцільним було залучення свідків у процес? Визначте предмет доказування у даній справі.

Задача № 6

Громадяни Італії подружжя Мінале Т. та Б. подали до Деснянсього районного суду м. Києва заяву про удочеріння малолітньої При­ сяжнюк А., яка перебуває у дитячому будинку та від якої відмовились батьки у пологовому будинку.

Заявниками було надано повний пакет документів, який вима­ гається законом, але деякі документи були надані італійською мовою, зокрема, медичні довідки, стан рахунку у банку, листи родичів та сусідів про доброчесність заявників та про їх наміри створити справжню сім’ю.

Суддя залишила заяву про удочеріння без руху і в ухвалі зазначила, що усі документи, які подаються до суду, повинні бути перекладені на українську мову і засвідчені у передбачений українським законо­ давством спосіб.

Окрім того, суддя вказала на обов’язок заявників залучити в процес представника уповноваженого органу виконавчої влади, оскільки його участь у справах про усиновлення дітей іноземними громадянами є обов’язковою.

Чи правильні дії суду? Які органи та з якою метою залучаються до участі у справах про усиновлення (удочеріння)? Які докази є обов’язковими у справах даної категорії?

Задача № 7

Ремізова А.І. подала позов до суду з вимогою відшкодувати мате­ ріальну та моральну шкоду, завдану її здоров’ю внаслідок неналеж­ ного надання медичної допомоги. У позовній заяві вона зазначила,

64

Докази та доказування

що 24 липня 2017 р. вона відчула різке погіршення здоров’я, у зв’язку з чим прийшла на прийом до дільничого терапевта. У черзі стан почав погіршуватися у зв’язку із надто високою температурою. Звернувшись до лікаря поза чергою, отримала відмову у позачерговому обслуго­ вуванні. Все це призвело до втрати свідомості і виклику швидкої допомоги, яка й надала допомогу та госпіталізувала до стаціонару.

Намагаючись обгрунтувати свою заяву відповідними доказами, Ремізова А.І. звернулась до поліклініки з вимогою надати їй довідку з реєстратури про час направлення до лікаря, однак у видачі такої довідки їй було відмовлено, оскільки даних про її відвідування поліклініки в реєстратурі не збереглося. Тому до заяви позивачка додала клопотання про витребування такої довідки, а також просила залучити свідків, які перебували з нею в черзі, але яких вона не знає, оскільки у неї є лише один доказ – довідка про госпіталізацію та виписка із істо­ рії хвороби.

Суд задовольнив клопотання про витребування довідки, але відмовив у задоволенні клопотання про виклик свідків, яких позивачка не знає зазначивши, що розшук свідків – задача самої позивачки.

Чи правильні дії суду? Який порядок залучення свідків в процес встановлено цивільним процесуальним законодавством? Чи допус­ тимі показання свідків для встановлення таких фактів?

Задача № 8

Лавриненко О.І. звернувся з позовом до Дніпровської у м. Києві прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди і компенсації моральної­ шкоди за неправомірне затримання, нанесення легких тілесних­ ушкоджень при затриманні тощо.

У вересні 2017 р. позивача було затримано. При затриманні йому було зламано ніс та поламані два ребра. Протягом трьох місяців він незаконно­ утримувався у місцях позбавлення волі, йому не було надано належної медичної допомоги, внаслідок чого завдано матеріальну та моральну шкоду, постраждала його ділова репутація, значно погіршився стан здоров’я.

Під час підготовчого засідання суддя вказала, що вироку суду недо­ статньо для вирішення справи по суті. Вирок суду не містить даних про погіршення стану здоров’я. Окрім того, позивач не зазначив як саме постраждала його ділова репутація та не надав доказів, які можуть

65

Тема 4

це підтвердити. Пояснень про те, що позивача переведено на нижчу посаду, недостатньо. З метою з’ясування ступеня погіршення стану здоров’я суддя порадила призначити медичну експертизу.

Чи може суд у змагальному процесі вказувати на докази, яких не вистачає? Якими доказами може бути підтверджено факт впливу на ділову­ репутацію зазначених обставин? Чи має право суддя у даному випадку призначити експертизу за власною ініціативою?

Задача № 9

За договором довічного утримання Німченко О.П. зобов’язувалась оплачувати Маркиній Т.І. лікування, двічі на тиждень приносити продукти та готувати їжу, один раз на тиждень прибирати квартиру. Протягом одного року після укладення договору Німченко О.П. виконували­ його умови належним чином. Згодом перестала відвідувати Маркіну Т.І. та не відповідаоа на її телефонні дзвінки. Маркіна Т.І. звернулась до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання.

У відзиві на позов Німченко О.П. зазначила, що позивачка зловживала­ її увагою і з кожним разом збільшувала кількість продуктів, наполягаючи­ на покупці дороговартісних, просила купувати ліки, у яких не було потреби і весь час погрожувала розірвати договір. До відзиву­ були додані деякі чеки, а також клопотання про залучення в процес свідків Егорову О.С. та Потапенко Н.І., які є сусідками Маркіної Т.І. і можуть підтвердити наведені факти.

Дослідивши обставини справи, заслухавши показання свідків, суд задовольнив позовні вимоги у зв’язку з недоведенністю фактів відповідачкою.

Чи правильні дії суду? Визначте предмет доказування у справі. Проаналізуйте норми матеріального права та з’ясуйте особливості доказування­ у справах даної категорії.

Задача № 10

Матвеєва Л.І. звернулась до суду з позовом про встановлення батьківства­ у відношенні доньки 2016 р. народження та стягненні з відповідача аліментів на її утримання. У позовній заяві Матвеєва Л.І. зазначила, що протягом п’яти років вона знаходилась у близьких стосунках­ з Луневим Л.М. і вони збиралися одружитися. Проте після

66

Докази та доказування

того, як позивачка завагітніла, Лунев Л.М. змінив своє ставлення до неї, почав зловживати міцними напоями і демонстрував своє небажання виховувати дитину. Згодом почав зустрічатися з іншою жінкою.

Матвеєва також зазначила, що факти, викладені у заяві, можуть підтвердити свідки Ісаєва Т.Ф. та Ратушна З.М., які є друзями і були безпосередніми свідками усіх подій, тому доцільно залучити їх у судове засідання. До заяви також була додана роздруківка смс, у якій відповідач вітав позивачку з народженням донечки.

У відзиві відповідач зазначив, що не впевнений у тому, що він є батьком дитини, оскільки на час зачаття у них вже зіпсувалися сто­ сунки і кожен жив своїм життям, тому не визнає позовних вимог.

Визначте предмет доказування у справі. Які докази є необхід­ ними для підтвердження фактів та обставин предмета доказування? Проаналізуйте регулювання цивільним процесуальним законодавством України процесуального порядку дослідження смс-повідомлень.

Список літератури

1.Андрійцьо В.Д. Теоретичні проблеми доказування в цивільному судочинстві Уркаїни: монографія. – Ужгород: ТОВ «ІВА», 2014.

2.Васильєва – Шаламова Ж.В. Судова експертиза в цивільному процесі: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Юрид. наук. – Київ, 2009.

3.Грабовська О.О. Доказування у цивільному процесі України: проблеми теорії і практики: монографія. – Київ, Юрінком Інтер, 2016.

4.Грабовська О. О. Проблеми реалізації змагальних прав у цивільному судочинстві / О. О. Грабовська // Судова апеляція. – 2011. –

№4 (25). – С. 95.

5.Гусєв О. Юридична природа доказів у цивільному процесі // Слово національної школи суддів України. – 2016. – № 1. – С.132–141.

6.Захарова О.С. Докази та доказування у справах, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Юрид. наук. – Київ, 1995.

7.Лук’янчіков Є.Д., Євтушок Є.П. Докази і доказова інформація: характер, співвідношення // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. – № 3. – С. 47 – 52.

67

Тема 4

8.Масюк В. Презумпції та преюдиції в цивільному судочинстві: монографія. – Х.: Право, 2011.

9.Руда Т. Докази і доказування в цивільному процесі України і США: порівняльно-правовий аналіз: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Юрид. наук. – Київ, 2012.

10.Сібільов Д. Окремі питання доказування в ЦПК України // Право України. – 2007. – № 5. – С. 141.

11.Сліпченко О.І., Кройтор В.А. Докази та доказування в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: монографія. – Київ: ПАЛИВОДА А.В., 2012.

12.Тимченко Г. Основні поняття доказового права України: проблеми законодавчого закріплення // Право України. – 2010. – № 12. –

С.224.

13.Фартушок В.Б. Тягар доказування в цивільному судочинстві: порівняльно – правове дослідження: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Юрид. наук. – Київ, 2016.

14.Цюра Т.В. Суб’єкти доказування та оцінки доказів у цивільному процесі: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Юрид. наук. – Київ, 2005.

68

Тема 5 ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ.

СУДОВІ ВИКЛИКИ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ

План

1.Поняття і значення процесуальних строків.

2.Види процесуальних строків.

3.Порядок обчислення процесуальних строків.

4.Зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків.

5.Поняття судових викликів та судових повідомлень.

Короткий зміст теми

Процесуальний строк – це проміжок часу, встановлений законом або судом для здійснення певних процесуальних дій учасниками справи, іншими учасниками судового процесу, а в окремих випадках і особами, які не брали участі у справі.

Однією із основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п. 10, ч. 3, ст. 2 ЦПК). Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій та відповідає завданню цивільного судочинства (ст. 121 ЦПК). З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу;

69

Тема 5

поведінка органів державної влади. Європейський суд неоднора­зово звертав увагу, що при визначенні розумного строку треба брати до уваги весь період провадження у справі, тобто сукупність усіх процесуальних­ строків, перебіг яких починається з часу надходження позовної­ заяви до суду і закінчується ухваленням остаточного рішення у справі найвищою інстанцією або його виконанням.

Дотримання процесуальних строків є однією з гарантій належного захисту прав і охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб та держави.

Відповідно до ст. 120 ЦПК, за способом встановлення процесуальні строки поділяються на встановлені законом та встановлені судом.

Строки, встановлені законом (нормативні) – це вказані в нормах цивільного процесуального законодавства строки, протягом яких мають бути вчинені певні процесуальні дії судом, учасниками справи, іншими учасниками судового процесу, які носять імперативний характер і не можуть бути змінені за згодою сторін і суду.

Строки, що встановлюються судом визначаються лише у тих випад­ ках, коли вони не визначені законом, такі строки встановлю­ються судом з урахуванням принципу розумності, виходячи з конкретних обставин­ справи, особливостей здійснення певних процесуальних дій, реальних умов і можливостей їх виконання з урахуванням часу, необхідного і достатнього для здійснення процесуальних дій.

Процесуальні строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Якщо строк встановлюється як визначений період часу (рік, місяць), то процесуальна дія може бути здійснена в будь-який проміжок часу в межах даного строку, але не пізніше його закінчення. Якщо строк вчинення процесуальної дії чітко визначений (число, день, час), то дія має бути здійснена­ у встановлений час.

Оскільки процесуальні строки підлягають точному обчисленню, їх перебіг, тобто початок і закінчення, залежить від того, чи обчислюються вони роками, місяцями або днями.

Відповідно до ст. 123 ЦПК перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати, або настання події, з якою пов’язано його початок.

В залежності від способу обчислення процесуальні строки можуть визначатися:

70

Процесуальні строки. Судові виклики та повідомлення

1)точною календарною датою;

2)вказівкою на подію, що повинна неминуче настати;

3)періодом часу.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (ст. 124 ЦПК).

Зупинення процесуальних строків обумовлено зупиненням прова­­ дження у справі у зв’язку з виникненням передбачених законом обста­ вин, які перешкоджають подальшому розгляду і вирішенню справи.

Зупинення провадження передбачає тимчасову зупинку всіх процесуальних­ дій та процесуальних строків щодо розгляду справи до усунення обставин, що викликали його зупинення.

Провадження у справі зупиняється у випадках, передбачених ст.ст. 251–252 ЦПК, на підставі ухвали суду (ч. 2 ст. 251, ч.4 ст. 252 ЦПК). Стаття 251 ЦПК встановлює обов’язкові підстави зупинення провадження у справі, які носять вичерпний характер. Стаття 252 ЦПК перераховує факультативні підстави і питання про зупинення провадження суд вирішує на свій розсуд.

Одночасно із зупиненням провадження у справі зупиняється і перебіг­ процесуальних строків (ст. 125, ст. 253 ЦПК). Це положення має відношення до строків, які до моменту настання обставин стали підставою для зупинення провадження у справі і ще не закінчилися.

Зупинення перебігу процесуальних строків починається з моменту виникнення обставин, які визначені у ст. 251, ч. 1 ст. 252 ЦПК, як підстав для зупинення провадження.

Процесуальні строки зупиняються на весь період зупинення прова­ дження усправі.Післяусуненняобставин,якісталипідставоюдлязупинення

71

Тема 5

провадження у справі, за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду зупинене провадження у справі поновлюється­ ухвалою суду.

Здня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується зі стадії, на якій його зупинено (ст. 254 ЦПК).

Зметою забезпечення гарантій судового захисту прав і законних інтересів учасників судового процесу ЦПК передбачає можливість поновлення­ та продовження пропущеного процесуального строку (ст. 127 ЦПК).

У випадках пропущення процесуальних строків, встановлених судом, вони підлягають продовженню. Якщо пропущені процесуальні строки, які встановлені законом, вони підлягають поновленню.

Продовженню підлягають процесуальні строки, які встановлені судом для вчинення процесуальних дій учасниками справи, в разі їх пропущення­ з поважних причин.

Продовження процесуального строку – це встановлення судом нового додаткового строку, для здійснення учасниками справи, певної процесуальної­ дії, якщо вчинити її в раніше визначений судом строк не видається можливим з поважної причини.

Поновлення строку здійснюється судом щодо процесуальних строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством для вчинення учасниками справи певних процесуальних дій у разі їх пропущення­ з поважних причин, крім випадків, коли ЦПК встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 127 ЦПК).

Поновлення процесуального строку – це відновлення судом права учасників справи на здійснення певної процесуальної дії, в межах строку встановленого законом, без призначення будь-якого нового строку.

Порушити питання про поновлення чи продовження строку можуть учасники справи.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення проце­ суального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, – судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 127 ЦПК). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального­ строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява,­ скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк (ч. 4 ст. 127 ЦПК).

72

Процесуальні строки. Судові виклики та повідомлення

Поновлення або продовження строку можливе, якщо суд визнає поваж­ ними причини його пропуску. Причина пропуску визнається судом поважною в залежності від конкретних обставин, які завадили особі вчинити процесуальну дію у встановлений законом або судом строк (тяжка хвороба особи, службове відрядження, стихійне лихо, несвоєчасне повідомлення щодо необхідності вчинити певну проце­суальну дію, недотримання судом встановленого ч. 2 ст. 272 ЦПК строку направлення копії рішення суду учасникам справи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні, нероз’яснення судом першої інстанції порядку і строку оскарження рішення суду, передбачене­ ч. 5 ст. 265 ЦПК, затримка судом розгляду зауважень щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, затримка у проходженні пошти).

При продовженні строку, такими причинами можуть бути лише обставини,­ які виключають своєчасне вчинення процесуальної дії або які перешкоджають її вчиненню через віддаленість місця проживання, матеріального стану позивача, характеру недоліків, які усуваються, суддею може бути продовжений встановлений ним строк для виправлення недоліків позовної заяви та сплати судових витрат.

Обов’язок довести наявність таких обставин покладається на особу, яка звернулась до суду із заявою про продовження або поновлення процесуальних строків.

У випадках, коли суд на підставі встановлення і дослідження фактичних­ обставин визнає причини пропуску строку поважними, він постановляє мотивовану ухвалу про їх поновлення або продовження.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її поста­ новлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 7 ст. 127 ЦПК).

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, відповідно до п.10 ч.1 ст. 353 ЦПК (ч. 8 ст. 127 ЦПК).

Судовий виклик – це вимога суду, адресована учасникам справи, свідкам, експертам, перекладачам, спеціалістам, про обов’язковість з’явитися до суду для участі в судовому засіданні.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким роз-

рахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу

73

Тема 5

5. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження

уцивільній справі вирішується:

a)не пізніше 5 днів після усунення недоліків апеляційної скарги;

b)протягом 3 днів після надходження справи до судді-доповідача;

c)не пізніше наступного дня після передачі справи суддідоповідачу;

d)не пізніше 3 днів з дня реєстрації справи в апеляційному суді.

6. Підготовче засідання має бути розпочате:

a)не пізніше ніж через 15 днів з дня відкриття провадження

усправі;

b)не пізніше 20 днів з дня відкриття провадження у справі;

c)не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі;

d)не пізніше ніж через 30 днів з дня відкриття провадження

усправі.

7.Відповідач має право пред’явити зустрічний позов: a) до або під час підготовчого засідання;

b) протягом усього часу розгляду справи; c) до початку розгляду справи по суті; d) у строк для подання відзиву.

8.Врегулювання спору за участі судді проводиться:

a)протягом 5 днів з дня постановлення ухвали про його проведення;

b)протягом розумного строку, але не більше 30 днів з дня постановлення ухвали про його проведення;

c)протягом 20 днів з дня постановлення ухвали про його проведення;

d)протягом розумного строку, але не більше 15 днів з дня постановлення ухвали про його проведення.

9. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного про­- вадження:

a)протягом розумного строку, але не більше 30 днів з дня відкриття провадження у справі;

b)протягом 20 днів з дня відкриття провадження у справі;

76

Процесуальні строки. Судові виклики та повідомлення

c)протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження;

d) протягом не більше 15 днів з дня відкриття провадження

усправі.

10.Яким чином надсилається судова повістка? a) на офіційну електронну адресу;

b) на мобільним номер шляхом смс-повідомлення;

c) рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

d) на офіційну електронну адресу або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, або через кур’єрів.

11.Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 годин, повістка вважається врученою:

a) у робочий день, наступний за днем її відправлення; b) у день надходження;

c) у робочий день, перед днем відправлення;

d) у неробочий день, наступний за днем її відправлення.

12.Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають:

a) нікому, адже лише особі, якій адресовано судову повістку слід її отримати;

b) близьким повнолітнім родичам, які проживають разом

зособою;

c)сусідам;

d)будь-якому повнолітньому члену сім’ї, який проживає разом

зним.

13. Якщо учасник справи відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі повістка вручається йому:

a)адміністрацією місця утримання учасника справи;

b)близькими родичами або членами сім’ї учасника справи;

c)судовим розпорядником;

d)уповноваженим органом з питань пробації.

77

Тема 5

14. Ким здійснюється розшук відповідача?

a)уповноваженими працівниками суду;

b)ЗМІ;

c)самими учасниками справи;

d)органами Національної поліції України.

Практичні завдання

1.Які дії суд провадить із метою встановлення місця проживання (перебування) фізичної особи-відповідача? Проаналізуйте порядок виклику­ відповідача у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Чи має право суд у разі відкриття провадження у справі зобов’язати позивача сплатити судові витрати, пов’язані із розміщенням оголошення на веб-сайті про виклик відповідача? Чи можливо у такому разі визнати явку позивача обов’язковою, якщо він подав заяву про розгляд справи за його відсутності, із застосуванням відповідних правових наслідків?

2.Складіть ухвалу про розшук відповідача у справі щодо відшко­ дування шкоди, заподіяної каліцтвом.

Задачі

Задача № 1

Рішенням суду, яке було проголошено 28 квітня, Павленко А.Г. було відмовлено у поновленні на роботі. Павленко 7 червня подав апеляційну скаргу, в прийнятті якої було відмовлено у зв’язку з пропуском передбаченого законом 30-денного строку на апеляційне оскарження. Павленко стверджував, що під час проголошення рішення він не був присутнім в суді, а рішення суду було вручено йому лише 7 травня. Визначте, як обчислюється строк подання апеляційної скарги в даному­ випадку. Чи можливо поновити або продовжити даний строк? В якому порядку?

Задача № 2

Чи допущені порушення процесуальних строків в наступних випадках:

78

Процесуальні строки. Судові виклики та повідомлення

Заява про роз’яснення судового рішення розглянута судом протягом 20 днів з дня її надходження.

Вступна і резолютивна частина судового рішення складена 25 травня, а повне судове рішення 10 червня.

Постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу через 15 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Подання заяви про ухвалення додаткового рішення після виконання судового рішення.

Зміна позивачем предмету позову під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Задача № 3

Петрушин С.Л. звернувся до суду з вимогою про відшкодування шкоди здоров’ю, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою. У позов­ ній заяві Петрушин С.Л. вказав, що 20 квітня 2018 року він пере­ходив проїжджу частину по неврегульованому пішохідному переходу в центрі м.Києва, коли на нього було скоєно наїзд автомобіля, що належить Дабускайту С.Д., громадянину Літовської Республіки. Дабускайту С.Д. з місця пригоди зник до приїзду співробітників поліції,­ проте, дозволив Петрушин С.Л. переписати дані його водійського посвідчення. В якості свідка Петрушин С.Л. просив суд викликати Суворова Є.І., місце проживання якого в м. Києві Петрушину С.Л. невідомо.

Суд залишив позовну заяву Петрушина С.Л. без руху, в зв’язку з тим що в ньому відсутня інформація про місце проживання відповідача.

Оцініть дії суду. Як слід вчинити суду, в разі коли місце проживання / перебування відповідача невідоме?

Чи вправі суд задовольнити клопотання про виклик до суду свідка, місце проживання якого невідомо?

Список літератури

1.Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004.

2.Цивільний процесуальний кодекс України: закон України від 18 березня 2004 року №1618-IV (Редакція від 10.06.2018)// Відомості

79