57472743

Тема 19

3.Знайдіть в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали судів про відмову у визнанні та примусовому виконанні рішень іноземних судів. Проаналізуйте підстави відмови та мотиви ухвалення відповідного судового рішення.

4.Знайдіть в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали судів про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення.

5.Проаналізуйте положення Конвенції ООН Про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року.

6.Знайдіть в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали судів про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у його видачі. Проаналізуйте підстави відмови та мотиви ухвалення відповідного судового рішення.

7.Складіть заяву про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Задачі

Задача № 1

Білоруська компанія звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про надання дозволу на примусове вико­нання ухвали Центрального районного суду м. Мінськ про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках фізичної особи – громадянина України, суб’єкта підприємницької діяльності. Відповідне клопотання було заявлено на підставі Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності 1992 року.

Проаналізуйте умови задачі. Як повинен діяти суд?

Чи повинен суддя Шевченківського районного суду м. Києва задо­ вольнити клопотання? Чи зміниться рішення суду в разі застосування Мінської Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 р.?

300

Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів...

Задача № 2

Австрійське акціонерне товариство звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про визнання та приму­ сове виконання рішення, ухвалене австрійським державним судом. Представники українського товариства з обмеженою відповідаль­ ністю заявили, що оскільки між Україною та Австрією немає відповідного договору про правову допомогу, клопотання про визнання і виконання не може бути розглянуто, а суд повинен постановити ухвалу про відмову у прийнятті такого клопотання. Представник австрійського товариства стверджував, що договір про правову допомогу не є єдиною підставою визнання і виконання іноземних судових рішень, оскільки є інші міжнародні конвенції, наприклад, Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, стаття 6 якої гарантує право на справедливий судовий захист, включаючи вико­ нання рішення суду. Крім цього, загальновизнані принципи міжнародного права, зокрема, принцип взаємності, може бути підставою для визнання іноземного судового рішення.

Проаналізуйте умови задачі. Як повинен діяти суд?

Яке рішення на Ваш погляд повинен прийняти суд? Чи є принцип взаємності за нормами ЦПК України підставою для визнання та виконання іноземного судового рішення?

Задача № 3

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання ТОВ «Гетекс» (Російська Федерація) про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду м. Москви від 17.06.2015р. про стягнення 46 800 дол. США неустойки з ТОВ «Він­ н-Агро-Експорт» (Україна). Ухвалою суду було надано дозвіл на примусове виконання рішення арбітражного суду м. Москва з огляду на те, що вказане іноземне судове рішення набрало законної сили та відповідачем не було оскаржено. При ць ому суд застосував ст. 3, 4 Нью-Йоркської Конвенції «Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень» та ст. 7 Київської угоди «Про порядок вирішення спорів, пов’язаних з веденням господарської діяльності».

Проаналізуйте умови задачі. Як повинен діяти суд?

Чи вірно вчинив суд з точки зору застосування міжнародних дого­ ворів України? Як співвідносяться між собою Київська угода про

301

Тема 19

порядок вирішення спорів, пов’язаних з веденням господарської діяльності­ та Мінська Конвенція СНД про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних та кримінальних справ 1993 року?

Задача № 4

До українського суду звернулась юридична особа з Республіки Польща про надання дозволу на примусове виконання рішення, ухваленого польським судом. Боржник, українська юридична особа, подав заперечення проти цього клопотання, посилаючись на те, що рішення не може бути виконано, оскільки польський суд неповно дослідив обставини­ справи, зокрема, не призначив експертизу та не повідомив українського боржника належним чином про час та місце судового розгляду.

Проаналізуйте умови задачі. Як повинен діяти суд? Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 5

У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Рьорен-унд Пумпенверк Бауер ГмбХ» звернулось до суду з клопотанням, в якому просило, з урахуванням зміни під час розгляду справи прохальної його частини, надати дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного центру Федеральної палати еконо­ міки Австрії від 1 вересня 2011 року шляхом стягнення з публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» 615 685,64 євро.

Згідно арбітражного рішення та протоколу слухання від 14 червня 2011 року боржник отримав текст позовної заяви, мав свого представника в арбітражному процесі до 3 червня 2011 року та надавав свої заперечення, які були враховані під час розгляду справи, про що зазначено в пункті 35 арбітражного рішення.

3 червня 2011 року представник ЗАТ «Компанія «Райз» повідомив арбітра про те, що більше не представляє інтереси боржника. 6 червня 2011 року в постанові N 7 арбітр звернув увагу відповідача на обов’язок брати участь у слуханні, призначеному на 14 червня 2011 року й ця постанова отримана боржником 7 червня 2011 року.

Проаналізуйте умови задачі. Як повинен діяти суд? Яке рішення повинен ухвалити суд?

302

Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів...

Задача № 6

У жовтні 2014 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з заявою про видачу виконавчого документа, посилаючись на те, що 16 березня 2014 року постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» ухвалено рішення, яким задоволені позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до Іванова М.О. про стягнення заборгованості за кредитним договором. Оскільки питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду, просив суд задовольнити заяву та видати виконавчий лист на його примусове виконання.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовт­ ня 2014 року, в задоволенні заяви відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що спори про захист прав споживачів не підвідомчі третейським судам.

Проаналізуйте умови задачі. Чи вірне судове рішення ухвалив суд?

Список літератури

1.Цивільний процесуальний кодекс України від 15 грудня 2017 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http:// http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/1618-15.

2.Конвенция о юрисдикции и приведении в исполнение судебных решений по гражданским и коммерческим делам (Лугано) // Приложение к Вестнику Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 2000. – № 10. – С. 29.

3.Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р.

№2709-IV //Урядовий кур’єр. – 2005. – 08. – 31.08.2005 N 163.

4.Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1999. – N 24 (18.06.99). – Ст. 207.

5.Постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24.12.1999 // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 1.

303

Тема 19

6.Конвенціяпроправовудопомогуі правовівідносиниуцивільних, сімейних та кримінальних справах, 1993 р. (Мінська конвенція) // Офіційний вісник України. – 2005. – № 44 (16.11.2005). – Ст. 2824.

7.Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікований Постановою ВР № 3941-XII від 04.02.1994 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – N 47 (04.12.2006). – Ст. 3169.

304

Тема 20 ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНОГО СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ

План

1.Поняття та характерні ознаки інституту відновлення втраченого судового провадження.

2.Завдання інституту відновлення втраченого судового провадження­.

3.Порядок звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження. Форма та зміст заяви.

4.Розгляд судом заяви про відновлення втраченого судового провадження.

5.Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Короткий зміст теми

Одним із різновидів судового розгляду в рамках цивільного судочинства є розгляд судом окремої категорії справ, пов’язаної із захистом прав, свобод та інтересів особи шляхом відновлення втраченого судового провадження.

Правове регулювання інституту відновлення втраченого судового провадження здійснюється розділом X ЦПК України (ст. ст. 488– 495 ЦПК). Закріплення на законодавчому рівні вказаного інституту є однією з гарантій забезпечення права на судовий захист.

305

Тема 20

Під втраченим судовим провадженням, яке підлягає відновленню в судовому порядку, слід розуміти втрату всіх документів справи або їх частини (окремого документа) конкретної цивільної справи позов­ ного, наказного чи окремого провадження, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття.

Повна втрата судового провадження має місце в тих випадках, коли зникли або були знищені всі матеріали справи, часткова – коли втрачені лише певні процесуальні документи.

Втратою судового провадження є зникнення (загублення, знищення, викрадення) матеріалів справи або всієї справи цивільного провадження. Втрата судового провадження може статися внаслідок об’єктивних причин (пожежа, стихійне лихо тощо), а також суб’єктивних причин – недбалості або навмисних дій працівників суду чи інших осіб (наприклад, крадіжки, підпалу, пошкодження).

Причини та обставини, за яких було втрачене провадження, не впливають на вирішення питання про прийняття судом заяви про його відновлення.

В теперішніх умовах потреба ефективного функціонування інституту втраченого судового провадження зумовлена припиненням діяльності судів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та окремих районах Донецької та Луганської областей і, як нас­ лідок, втратою матеріалів багатьох цивільних справ, що перебували у провадженні цих судів. Передумовами відновлення втраченого судо­ вого провадження є:

1)закінчення справи ухваленням рішення;

2)закриття справи.

Правом на звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження наділені:

1)учасники справи, матеріали якої були втрачені;

2)суд.

Для даного виду провадження законодавцем встановлена виключна підсудність: заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У заяві про відновлення втраченого провадження обов’язково має зазначатися:

1) про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник;

306

Відновлення втраченого судового провадження

2)які особи брали участь у справі і в якому процесуальному ста­тусі, їх найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові, за його наявності, для фізичних осіб), їх місцезнахо­дження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України – якщо відповідні дані відомі заявникові;

3)номери засобів зв’язку учасників судового процесу (телефон, факс, засоби електронного зв’язку, офіційна електронна адреса тощо) – якщо вони відомі заявникові;

4)наявні у заявника відомості про обставини втрати судового провадження,­ місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних стосовно таких копій;

5)документи, відновлення яких заявник вважає необхідним і з якою метою.

До заяви про відновлення втраченого провадження необхідно

додати:

– документи або їх копії, навіть тоді, коли вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі;

– копії заяви відповідно до кількості учасників справи;

– клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження (у разі необхідності).

Строк зберігання судового провадження не має значення для вирішення заяви про його відновлення, крім випадку звернення з такою заявою для виконання рішення, якщо строк на пред’явлення виконавчого листа для виконання закінчився і судом не поновлено. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання встановлені ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Вичерпний перелік відомостей, що має міститись у заяві про відновлення­ втраченого судового провадження є процесуальною гарантією­ для заявника від необґрунтованого залишення заяви про відновлення втраченого судового провадження без руху.

Крім того, наслідками недодержання вимог щодо форми та змісту заяви можуть бути:

307

Тема 20

–повернення заяви чи залишення її без розгляду, якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів або заявник відкликав заяву про відновлення втраченого судового провадження;

–відмова у відкритті провадження за заявою у випадках: 1) подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду. При цьому суд в ухвалі роз’яснює заявнику право звернутися до суду з новим позовом в установленому ЦПК порядку та зазначає про обставину відмови; 2) подання заяви після закінчення строку, встановленого частиною 5 статті 491 ЦПК, і відхилення судом клопотання про його поновлення.

Відновлення втраченого судового провадження можливе за наявності достатньої кількості матеріалів. Як докази суд може використовувати збережені частини судового провадження, документи та їх копії із справи, інші документи, що відносяться до справи, показання свідків, осіб, присутніх при завершенні процесуальних дій, суддів.

Розглядаючи справу про відновлення втраченого провадження,

суд використовує ту частину провадження, що збереглась; документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекому- нікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках – осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.

Суд розглядає заяву про відновлення втраченого судового провадження протягом тридцяти днів з дня надходження такої заяви до суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

308

Відновлення втраченого судового провадження

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. Постановляючи ухвалу про відновлення втраченого судового провадження, суд не вправі оцінювати­ законність та обґрунтованість відновлених судових рішень.

В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні за участю всіх учасників процесу з втраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.

При недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє учасникам справи у відновленні втраченого судового провадження шляхом постановлення відповідної ухвали і роз’яснює їм право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду про відмову у відновленні втраченого судового провадження суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.

Отже, основними ознаками інституту втраченого судового провадження є:

1)диспозитивність, оскільки відкриття провадження у справі залежить від волевиявлення заявника;

2)визначеність мети звернення: зазначення мети звернення до суду є обов’язковою умовою при поданні заяви про відновлення судового­ провадження і має бути пов’язана із захистом прав та інтересів заявника;

3)безстроковість, оскільки строк зберігання судового провадження не має значення для вирішення заяви про його відновлення, за винятком випадків, коли закінчився строк на пред’явлення виконавчого листа до виконання;

4)завершений характер, тому що відновлюватися може тільки закінчене провадження;

5)повнота та всебічність дослідження, оскільки за недостатності­ зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право на

309

Тема 20

4.Чи може бути подана заява про відновлення втраченого судового провадження, яке було закінчене постановленням ухвали про залишення позову без розгляду:

a) так, ухвала про залишення заяви без розгляду є формою закінчення провадження у справі;

b) так, проте лише у випадку, коли ініціатором відновлення втраченого судового провадження виступає суд;

c) ні, оскільки, на відміну від закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду пов’язане з існуванням обставин, які можуть бути усунені в майбутньому;

d) це питання вирішується на розсуд суду.

5.Чи може суд за результатами розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження збирати та досліджувати нові докази:

a) так, суд зобов’язаний зібрати та дослідити нові докази, щоб ухвалити законне та обґрунтоване рішення;

b) так, суд збирає та досліджує нові докази, але щоб зробити висновки­ щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред’явленого позову за втраченим судовим провадженням;

c) ні, суд не може збирати та досліджувати нові докази під час відновлення втраченого судового провадження;

d) це питання суд вирішує на свій суд залежно від обставин справи.

6.Чи встановлено ЦПК України обсяг документів, що підлягають відновленню у втраченому судовому провадженні?

a) ні, дане питання вирішується на розсуд суду залежно від мети відновлення втраченого судового провадження;

b) так, документи повинні бути відновленні в обсягу, зазначеному

у заяві про відновлення втраченого судового провадження;

c)так, суд відновлює всі матеріали справи, яких не вистачає;

d)так, суд відновлює всі матеріали справи, яких не вистачає, а також ухвалює додаткові рішення, якщо ним були досліджені нові докази.

312

Відновлення втраченого судового провадження

7. Чи може суд дослідивши дані, що подані учасниками справи з метою відновити втрачене судове провадження, відмовити заявнику

увідновленні втраченого судового провадження:

a)так, якщо таких даних буде недостатньо для точного відновлення втраченого судового провадження;

b)ні, підстави для відмови у відновленні втраченого судового провадження є лише ті, що зазначені в ч. 4 ст.492 ЦПК України;

c)ні, суд зобов’язаний відновити втрачене судове провадження за заявою учасника справи, якщо відсутні заперечення інших учасників справи;

d)так, якщо встановить, що мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів.

8. Чи може суд залишити заяву про відновлення втраченого судового провадження без руху:

a)так, на загальних підставах;

b)ні, суд зобов’язаний відкрити провадження;

c)так, у разі відкликання заявником заяви до відкриття провадження;

d)ні, суд може лише повернути заяву про відновлення втраченого судового провадження.

Практичні завдання

1.Ознайомтесь із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII та Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 №1632-VII. Вкажіть, які особливості відновлення судового провадження, яке було втрачене та територіях проведення АТО.

2.Знайдіть у ЄДРСР п’ять судових рішень про відмову заявникам у відновленні втраченого судового провадження. Проаналізуйте підстави відмови.

313

Тема 20

3.Знайдіть у ЄДРСР три судових рішення у яких ініціатором відновлення втраченого судового провадження був суд. Якими були обставини втрати даних судових проваджень?

4.Чи достатньо, на Вашу думку, врегульований нормами ЦПК інститут відновлення втраченого судового провадження в Україні?

Задачі

Задача № 1

21 грудня 2017 року ТОВ «Капітал» звернулось до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження, видачу повного тексту рішення та виконавчого листа, поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання, посилаючись на наступні обставини. 23 квітня 2014 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області було ухвалено рішення за позовом ТОВ «Капітал» до громадянина Петренка про стягнення заборгованості в сумі 15598 гривень 29 копійок. В зв’язку з початком АТО провадження по цивільній справі було втрачено, а тому отримати виконавчий лист не було можливості. Клопотання ТОВ «Капітал» про поновлення строку до звернення до суду із заявою про поновлення втраченого провадження подано не було.

Яку ухвалу повинен постановити суд? Чи дотрималось ТОВ «Капітал» всіх вимог встановлених ЦПК України, подаючи заяву про відновлення втраченого судового провадження? Чи може ТОВ «Капітал» повторно звернутись до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження?

Задача № 2

15.05.2018 року громадянка Іваницька звернулася до суду з зая­ вою про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі про визнання заповіту недійсним. Заявниця зазначила, що розгляд справи закінчено. Проте, в Єдиному державному реєстрі судових рішень по вказаній справі міститься лише ухвала про залишення позовної заяви без руху від 10.12.2011 року та ухвала про призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи від

314

Відновлення втраченого судового провадження

20.10.2011 року. Інші судові рішення відсутні. Судом було відмовлено у задоволенні заяви громадянки Іваницької про відновлення втраченого судового провадження за позовом про визнання заповіту недійсним, у зв’язку з відсутністю доказів закінченого втраченого судового провадження у матеріалах справи.

Чи правомірна така позиція суду? Вкажіть, які рішення суду можуть бути відновленні у зв’язку з втратою судового провадження. Які докази слід подати громадянці Іваницькій для підтвердження факту завершення справи, провадження по якій було втраченим? Чи може громадянка Іваницька повторно звернутись до суду з такою заявою за наявності необхідних документів?

Задача № 3

Апеляційний суд Черкаської області, розглянувши заяву про перегляд­ рішення за нововиявленими обставинами та встановивши, що матеріали справи знищені у зв’язку із закінченням терміну зберігання, постановив ухвалу від 31.01.2018 про повернення заяви заявнику, у якій зазначив, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не може бути розглянута судом до відновлення судового провадження, та роз’яснив заявнику право повторно звернутися з відповідною­ заявою, якщо перестануть існувати обставини, що є підставою для повернення заяви.

Яке рішення мав прийняти суд? Проаналізуйте чи міг суд зупинити провадження у справі у даному випадку? Чи обов’язковим є віднов­ лення втраченого судового провадження задля вирішення питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами?

Задача № 4

20 травня 2018 року Куриленко О.М. звернулася до суду першої інстанції із заявою про відновлення судового рішення, в якій просить суд відновити втрачене судове рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 серпня 1990 року по цивільній справі Максименка О.В. та Куриленко О.М. про розподіл будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Суддя, розглянувши та дослідивши матеріали справ, дійшов вис­ новку, що в прийнятті заяви Куриленко слід відмовити, оскільки розділом ХІ Цивільного процесуального кодексу України не передбачена

315

Тема 20

можливість відновлення втраченого судового рішення, у зв’язку з чим була винесена ухвала про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Куриленко О.М., не погоджуючись з таким рішенням, звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на таке рішення.

Чи правомірним є рішення суду першої інстанції? Яке рішення має прийняти суд апеляційної інстанції? Який порядок подання заяви про відновлення втраченого судового провадження? Чи може особа, яка не була учасником справи, подати заяву про відновлення втраченого судового­ провадження. Вирішіть справу.

Список літератури

1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004

№1618-ІV (в редакції від 24.02.2018).

2.Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016

№1404-VІІІ (в редакції від 07.03.2018).

3.Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII.

4.Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 №1632-VII.

5.Інструкція з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах мм. Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ, затверджена наказом Державної судової адміністрації від 17.12.2013 №173 (інструкція з діловодства).

6.Узагальнення практики розгляду судами деяких питань, пов’я­ заних із відновленням втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО.

7.Шиманович О. М. Відновлення втраченого судового провадження у цивільному процесі / О. М. Шиманович // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вер­ надского. Сер. «Юридические науки». – 2011. – Т. 24 (63). – № 1. – С. 90–97.

316

Відновлення втраченого судового провадження

8.Резнік Г.О. Відновлення втраченого судового провадження у цивільних, господарських та адміністративних справах / Резнік Г.О. // Приватне право та підприємництво.-2015.-Вип.14.-с.85-89.

9.Лейба Є.В. Поняття та сутність інституту відновлення втраченого судового провадження цивільного процесу / Лейба Є.В. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2015. – Вип. 34. – С. 93–94.

317

Тема 21 ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ

ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ

План

1. Загальна характеристика провадження у цивільних справах за участі іноземних осіб.

2.Поняття іноземного елементу.

3.Особливості вручення документів та отримання доказів в провадженні за участі іонземних осіб.

4.Судові доручення судів України іноземним судам та судові доручення іноземних судів судам України.

Короткий зміст теми

Суди України можуть розглядати справи за участі іноземних осіб, що надає специфіку справі, що розглядається. Особливості судового розгляду справ з іноземним елементом передбачені розділом ХІ ЦПК України, Законом України «Про міжнародне приватне право» № 2709IV від 23 червня 2005 р., а також відповідними міжнародними договорами, які було ухвалено між Україною та відповідною державою і ратифіковано Верховною Радою України.

Провадження у цивільних справах за участі іноземних осіб – це розгляд і вирішення судами України справ, в яких беруть участь іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави

318

Провадження у справах за участю іноземних осіб

(їх органи та посадові особи) та міжнародні організації відповідно до правил, встановлених ЦПК України, інших Законів України та міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України.

Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі – іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Іноземні особи мають процесуальні права та обов’язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Дискримінація чи звуження прав іноземних осіб в цивільному процесі України, як і в інших країнах, не допускається. Гаазькими конвенціями 1954 р. та 1980 р. було врегульовано питання, пов’язані з відомим інститутом cautio judicatum solvi (забезпечення судових витрат відповідача). Цей інститут застосовується за клопотанням відпові­ дача судом, що розглядає цивільну справу за участю позивача — іноземної особи. Визнавши дискримінаційний для іноземців характер цього інституту, заборону його застосування запровадила ще Гаазька Конвенція про цивільний процес 1896 р., ст. 11 якої «…знищує cautio judicatum solviдля підданих договірних країн за умови, що вони мають domiciliumв країні, де заявляють позов». В якості «зустрічного забезпечення» інтересів відповідачів — громадян країни-суду, Конвенція 1896 р. передбачила спрощений порядок виконання в країнах-учасни- цях Конвенції судових рішень про відшкодування судових витрат, які були понесені відповідачами у справах, ініційованих позивачами-іно- земцями. У конвенціях 1905 та 1954 років загальний підхід в регулюванні цього інституту було збережено.

Законом «Про міжнародне приватне право» також встановлено загальні правила (стаття 75) та особливий порядок визначення правил підсудності в справах, ускладнених іноземним елементом (стаття 77), а також особливості розгляду окремих категорій справ (щодо спадкування, трудових відносин, сімейних, шлюбних, договірних тощо).

Спеціальні правила передбачені також для звернення з судовими доручення­ судів України до судів інших держав, зокрема, за необхід­ністю повідомити або вручити документи учаснику судового процесу, або отримати докази.

319