57472743

Тема 18

юрисдикції. Порушення норм процесуального права, на його думку були виражені у тому, що йому було відмовлено в наданні правової допомоги, в тому, що суддя був заінтересований в результаті розгляду справи, так як позивач­ в особі Кредитної спілки «Морське кредитне товариство» та третейський суд при Асоціації «Південноукраїнська спілка юристів, Адвокатів та Правозахисників України» мають одну й ту саму юридичну­ адресу.

Представник Кредитної спілки «Морське кредитне товариство» заперечував проти задоволення заяви з посиланням на відсутність передбачених законодавством підстав для скасування рішення. Так, на думку представника між позивачем та Кредитною спілкою «Морське кредитне товариство», відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» (далі – Закон) була укладена третейська угода у вигляді третейського застереження в договорі. Відповідно до ст. 6 Закону, третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком переліку, якій міститься в даної статті. Відомості щодо визнання третейської угоди недійсною компетентним судом до суду не надані. Справа про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним була розглянута третейським суддею одноособово, відповідно до Регламенту та розпорядження голови третейського суду. Заінтересованість у вирішенні спору судді третейського суду заявником при розгляді справи не доведена та доказами не підтверджена. Отже, за твердженням представника існувала третейська угода, відповідно до Закону, справа була підвідомча третейському суду, постановленим рішенням розглянути питання, які не виходять за межи третейської угоди, третейська угода не визнана недійсною компетентним судом, склад третейського суду, яким прийнято рішення відповідає вимогам статей 16–19 Закону.

Вирішить справу.

Задача № 4

Компанія «Gallium Industries Limited» звернулася до суду з заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2016 року, мотивуючи тим, що вказане рішення суперечить публічному порядку України, оскільки під час розгляду спору арбітром МКАС при ТПП

280

Провадження у спавах про оскарження рішень третейських судів, міжнародних...

України було допущено грубе порушення основоположних конституційних принципів, а саме принципу рівності перед законом та принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При вирішенні спору арбітр МКАС при ТПП України взагалі проігнорував факт порушення ЗАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн» своїх зобов’язань по контракту. Крім того, арбітр порушив права заявника, не відклавши судове засідання з 31.03.2016 року на 10.04.2016 року з тим, щоб дозволити заявнику прибути в Україну та проінструктувати свого адвоката особисто.

Представники заявника в судовому засіданні заяву підтримали, просили її задовольнити, а також зазначили, що судовий процес в пору­ шення вимог контракту вівся на російській мові, а не на англійській, що також є підставою для скасування рішення.

Представники заінтересованої особи в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні заяви, а рішення МКАС при ТПП України від 31.03.2011 року залишити без змін, оскільки заявник не навів доказів існування жодної із обставин, виключний перелік яких міститься у ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Чи підлягає задоволенню заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу?

Список літератури

1.Цивільний процесуальний кодекс України ред. з 15.12.2017 року // Офіційний вісник України. – 2004. – №16 (07.05.2004). – Ст.1088.

2.Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.03.94р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №25. – Ст.198.

3.Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №24. – Ст. 207.

4.Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України. Додаток №1 до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.94 року// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №25. – Ст.198.

5.Положення про Морську арбітражну комісію при Торговопромисловій палаті України. Додаток №2 до Закону України «Про

281

Тема 18

міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.94 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №25. – Ст. 198.

6.Рішення Конституційного Суду України від 24 лютого 2004 року

№3-рп/2004 «У справі за конституційним зверненням спільного підприємства «Мукачевський плодоовочевий консервний завод» про офіційне тлумачення положення пункту 10 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (справа про виконання рішень третейських судів»// Офіційний вісник України. – 2004. – №9 (19.03.2004). – Ст. 536.

7.Постанова Пленуму ВС України від 24 грудня 1999 р. № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/v0012700-99.

8.Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 11 Про практику розгляду судами справ про оспорювання рішень Міжнародного комерційногоарбітражного суду України при Торгово-промисловій палаті України та про визнання та виконання рішень міжнародних та іноземних арбітражів [Електронний ресурс] // Режим доступу: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011740-15.

9.Закон України від 11 травня 2004 року № 1701-ІV «Про третейські суди»// Офіційний вісник України. – 2004. – №23 (25.06.2004). – Ст. 1540.

10.Притика Ю.Д. Міжнародний комерційний арбітраж: питання теорії і практики. – Київ, 2005.

11.Комаров, В. В. Международньїй коммерческий арбитраж [Текст] / В. В. Комаров, В. Н. Погорецкий. —X. : Право, 2009. — 164 с.

12.Кравцов С.О. Міжнародний комерційний арбітраж та національні суди: монографія / С. О. Кравцов; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Харків : Право, 2014. – 230 с.

13.Пільков К.М. Теорія і практика доказування у міжнародному комерційному арбітражі / Пільков К.М. // Монографія. – К. : Освіта України, 2016. – 240с.

14.Захватаев В.Н. Коментарии к мировой практике международного коммерческого арбитража. Книга 2. – К.: Алерта, 2015. – 810с.

15.Захватаев В.Н. Арбитражно-правовые системы стран мира: том І. / В.Н. Захватаев – К.: Алерта, 2017. – 1066 с.

282

Тема 19 ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ

ІНОЗЕМНИХ СУДІВ, МІЖНАРОДНИХ КОМЕРЦІЙНИХ АРБІТРАЖІВ В УКРАЇНІ, НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ

План

1.Поняття та умови визнання та виконання рішень іноземних судів.

2.Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду.

3.Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

4.Визнання та звернення до виконання рішення іноземного, що не підлягає примусовому виконанню.

5.Умови, строки та процесуальний порядок розгляду заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

6.Підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

7.Умови, строки та процесуальний порядок розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

8.Підстави для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

283

Тема 19

Короткий зміст теми

Визнання рішення іноземного суду – це інститут цивільного проце­ суального права України в основі якого лежить акт легітимації судо­ вого рішення іноземної держави та поширення на нього законної сили рішень національних судів відповідно до встановлених норм проце­ суального законодавства.

В основі визнання рішення іноземного суду лежить акт легітимації

(від фр. legitimation – визнання правомірним, законним) – процедура визнання певного факту чи суб’єкта державою, компетентним орга­ нами, тобто, в нашому випадку, визнання рішення іноземного суду беззаперечним, виключним, обов’язковим і виконуваним на території України в межах національної юрисдикції.

Визнання іноземного рішення може проявитися трьома способами:

1)звернення рішення до виконання, якому обов’язково має передувати визнання;

2)визнання може застосовуватися саме по собі в негативному напрямку, коли іноземне рішення використовується в якості засобу захисту проти нового позову;

3)визнання може діяти самостійно, в позитивному напрямку, наприклад, для того щоб підтвердити факт розірвання шлюбу.

Під виконанням рішення іноземного суду розуміють юридичний акт, яким держава поширює дію іноземного судового рішення на власну територію разом із поширенням матеріальних наслідків, передба­ чених у цьому рішенні та санкціонує застосування засобів примусового виконання рішення іноземного суду в порядку, визначеному законодавством держави, на території якої воно виконується.

Метою виконання іноземних судових рішень є

1)забезпечення отримання майна, присудженого судовим рішенням, або володіння правом, встановленим або підтвердженим рішенням суду;

2)спонукання особи до виконання обов’язку, покладеного на нього судовим рішенням;

3)застосування санкцій до особи, зобов’язаній виконати рішення суду, за негативне ставлення або ухилення від виконання рішення;

4)збереження авторитету права як регулятора суспільних відносин

іавторитету суду як органу державної влади.

284

Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів...

Рішення, які можуть підлягати визнанню та виконанню в Україні, можна класифікувати за кількома підставами:

1)за суб’єктом, який їх ухвалив:

– рішення іноземних судів;

– акти інших органів, компетентних вирішувати відповідні категорії справ.

2)за характером правовідносин, по яких ухвалено рішення:

–рішення у цивільних справах;

–рішення у трудових справах;

–рішення у сімейних справах;

–рішення у господарських (комерційних) справах.

Можна виділити також іноземні судові рішення, які вимагають лише визнання, і рішення, які вимагають одночасно визнання і приму­ сового виконання.

Документ, який вноситься до суду для порушення провадження про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду називається відповідно до ст.466 ЦПК України клопотанням, яке подається у письмовій формі безпосередньо стягувачем ( його представником) або за процедурами, встановленими міжнародними договорами. Згідно із ст. 466 ЦПК клопотання подається у письмовій формі має містити:

1)ім’я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення ії місця проживання (перебування) або місцезнаходження;

2)ім’я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;

3)мотиви подання клопотання.

Якщо міжнародним договором не передбачено перелік обов’язкових додатків або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:

1)засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;

2)офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);

3)документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;

285

Тема 19

4)документ,щовизначає,вякійчастинічизякогочасурішенняінозем­ ного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);

5)документ, що посвідчує повноваження представника стягувача (якщо клопотання подається представником);

6)засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України (ч.3 ст.466 ЦПК України).

Процедура розгляду клопотань про надання дозволу на примусове вико­ нання рішення іноземного суду встановлена у ст. 467 ЦПК України, відповідно до якої – про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд у п’ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Процесуальним документом, який суд ухвалює за результатами

розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є ухвала, до якої пред’являються загальні вимоги відповідно до ст. 260 ЦПК, оскільки Розділ VIII не встановлює спеціальних вимог до такої ухвали, а саме:

– час та місце її постановлення;

– повне найменування заявника;

– посилання на рішення іноземного суду щодо визнання і виконання якого подане клопотання та орган який його постановив;

– зміст та резолютивна частина рішення іноземного суду та заявлені межі його виконання;

– зміст пояснень сторін по справі та відомості про подані ними докази щодо задоволення (відмови у задоволенні) клопотання;

– мотивувальна та резолютивна частини.

У задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду може бути відмовлено:

1)якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;

2)якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення інозем­ного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;

3)якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;

286

Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів...

4)якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж самого предмета і на тих же самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа

успорі між тими самими сторонами, з того ж самого предмета і на тих же самих підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;

5)якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та ЦПК строк пред’явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;

6)якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;

7)якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;

8)якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на вико­ нання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того ж самого предмета і на тих же самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;

9)в інших випадках, встановлених законами України.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу здійснюється відповідно до процедури, передбаченою статтями 474-482 ЦПК. Рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими статтею 482 ЦПК.

Питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або якщо на території України знаходиться майно боржника.

Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду,

287

Тема 19

юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Форма і зміст заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначається в статті 476 ЦПК .

Заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом двох місяців з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви. За клопотанням однієї із сторін суд витребовує докази у порядку, встановленому ЦПК та вжити заходи забезпечення позову.

Суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, – за законом держави, де рішення було винесено;

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення;

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана;

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж;

ґ) рішення ще не стало обов’язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято;

288

Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів...

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу;

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими ЦПК для ухвалення рішення. Зміст ухали про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначений статею 479 ЦПК.

Ухвала суду про визнання і надання дозволу на виконання або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, передбаченому для оскарження рішень суду.

Порядок видачі виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів. Законодавство України не надає повноважень третейському суду щодо виконання прийнятого ним рішення, в тому числі, у примусовому порядку. Звернення добровільно не виконаного­ боржником рішення третейського суду до виконання здійснюється через процедуру видачі відповідного виконавчого документу. Порядок видачі виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів визначений статтями 483-487 ЦПК України, у відповідності до яких судом здійснюються процесуальні дії, спрямовані на забезпечення можливості через механізми виконавчого провадження реалізувати визначені рішенням третейського суду результати третейського розгляду.

Судове провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, таким чином, є додатковим за своєю суттю, але не менш важливим. Питання матеріаль- но-правових правовідносин сторін вирішуються в межах третейського розгляду, в той час, як судове провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів вирішує процесуальні питання, пов’язані з наданням виконавчої сили третейським рішенням.

289

Тема 19

У відповідності до статті 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов’язаною стороною добровільно,­ в порядку та строки, що встановлені в рішенні. При цьому, якщо третейський суд в рішенні не скористався своїм правом визначити строк його виконання, таке рішення підлягає негайному виконанню.

Суб’єктом права на звернення до суду з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду є особа, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Законом України «Про третейські суди» та ЦПК України не передбачають можливості подання заяви іншими особами, а не тією, на чию користь ухвалено рішення.

Об’єктами примусового виконання можу виступати як рішення, прийняті­ третейським судом по суті розглянутої справи, так й рішення, в яких наведені умови мирової угода, викладеної у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про третейські суди».

Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прий­ няття рішення третейським судом. Заява, подана після закінчення встановленого строку залишається судом без розгляду, крім випадків, коли суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що судом постановляється ухвала. Таким чином, у заяві, яка подається із пропуском визначеного законодавством трирічного терміну її подачі, обов’язково повинно міститись клопотання про поновлення цього терміну, яке задовольняється компетентним судом у разі визнання поважними підстав такого пропуску.

Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа на примусове вико­ нання рішення третейських судів визначена в ст. 484 ЦПК України.

В заяві­ про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду мають бути зазначені: найменування суду, до якого подається заява; найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення, за яким має бути виданий виконавчий лист; повне найменування (для юридичних осіб) або імена (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) учасників третейського розгляду, їх місцезнаходження­ (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний

290

Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів...

код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій­ України – учасників третейського розгляду, реєстраційний номер облікової картки платника податків учасників третейського розгляду (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта учасників третейського розгляду для фізичних осіб – громадян України, відомі номери засобів зв’язку, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти; дата і місце прийняття рішення третейським судом; дата отримання рішення третейського суду особою, яка звернулася із заявою; вимога заявника про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Всі перелічені у процесуальному законодавстві реквізити заяви виконують функцію індивідуалізації документу та дають можливість суду з’ясувати питання щодо підсудності та підвідомчості отриманого документу.

У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв’язку, факсів, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти сторін та третей­ ського суду тощо). До заяви додаються документи, перелік яких визначений в ст. 484 ЦПК.

В разі недотримання суб’єктом права на звернення вимог щодо оформлення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, або без надання необхідних документів, визначених у 484 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору або сплати його у неповному розмірі, заява повертається без розгляду особі, яка її подала.

Якщо всі вимоги процесуального законодавства щодо форми, змісту та доданих до заяви документів дотримані, суд порушує провадження у справі про видачу виконавчого листа на примусове виконання відповідного рішення третейського суду. Розгляд справи про видачу виконавчого листа на примусове виконання відповідного рішення третейського суду здійснюється одноособово протягом 15 днів з дня надходження відповідної заяви.

Процедура розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове­ виконання рішень третейських судів відбувається у формі судового засідання, в ході якого розглядаються надані сторо­ нами докази,­ які підтверджують викладену в заяві вимогу про видачу виконавчого листа.

291

Тема 19

При розгляді справи в судовому засіданні, на підставі розглянутих доказів, в тому числі, розгляду матеріалів справи третейського суду, суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі вико­ навчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених­ статтею 486 ЦПК України.

Розглядаючи питання процесуального регулювання судового провадження щодо примусового виконання рішень третейських судів, необхідно­ звернути увагу на те, що провадження у справах про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішень третейських судів має багато спільного з судовим провадженням про скасування рішень третейських судів. Це, стосується як визначених процесуальним законодавством підстав для настання процесуальних наслідків щодо рішень третейських судів, так і наслідків цих процедур – визнання третейських рішень такими, що не підлягають визнанню державою та виконанню­ через її примусові механізми.

Існуючі у більшості закордонних країн підстави для скасування та відмови у виконанні рішення третейського (арбітражного) суду можуть бути умовно поділені на такі категорії :

–підстави, які стосуються безпосередньо рішення;

–підстави, пов’язані з юрисдикцією (компетенцією) арбітражу;

–процесуальні підстави;

–підстави, що мають публічне значення.

Підстави для відмови у видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду – це передбачені у статті 486 ЦПК України та статті 56 Закону України «Про третейські суди» обставини, наявність яких, при їх встановлені компетентним судом у судовому провадженні у справі про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, виключає можливість забезпечення­ державою примусового виконання такого рішення третейського суду.

До зазначених обставин, наявність хоча б однієї з яких є підставою для відмови заявнику у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського, законодавство відносить обставини, при яких:

1)на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом;

2)справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підві­ домча третейському суду відповідно до закону;

292

Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів...

3)пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4)рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5)третейська угода визнана недійсною;

6)склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7)рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8)постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу;

9)третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.

Якщо за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду компетентний суд дійде до висновку про відсутність підстав для відмови у задово­ ленні заяви, а, отже, визнає правомірність видачі виконавчого документу, суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого документа.

Стаття 486 ЦПК України містить перелік обов’язкових для ухвали про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у його видачі реквізитів. Цей перелік включає : найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення;прізвища, імена та по батькові (найменування) сторін третейського спору; дані про рішення третейського суду, за яким заявник просить видати виконавчий лист; вказівка про видачу виконавчого листа або про відмову у його видачі.

Ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції. Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа спір між сторонами може бути вирішений судом у загальному порядку. Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу виконавчого листа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили

293

Тема 19

після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Теоретичні питання для самоконтролю

1.Охарактеризуйте поняття визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні. Які є передумови та підстави визнання іноземних судових рішень?

2.Якими міжнародними договорами регулюються питання визнання та виконання іноземних судових рішень?

3.Проаналізуйте процесуальний порядок визнання та виконання рішень іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню. Які рішення підлягають примусовому виконанню?

4.Який порядок визнання рішень іноземного суду, що не підля­ гають примусовому виконанню?

5.Який режим примусового виконання рішень міжнародного­ комерційного арбітражу передбачений законодавством України. Конвенція ООН про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень.

6.Охарактеризуйте підстави відмови у визнанні та виконанні іноземних арбітражних рішень.

7.Порушення публічного порядку як підстава для відмови у виз­ нанні та виконанні іноземного арбітражного рішення.

8.Добровільне виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу про стягнення коштів.

9.Процесуальний порядок визнання та виконання арбітражного рішення, винесеного на території України.

10.Форма та зміст заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

11.Проаналізуйте підстави для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

12.Який процесуальний документ ухвалює суд за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду?

294

Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів...

Тестові завдання

1.Чи обмежується дія рішення суду певної країни територією цієї країни: a) так, тому допустимість визнання та виконання іноземного судового рішення визначається законодавством конкретної

країни і міжнародними угодами, в яких вона бере участь;

b) так, тому допустимість визнання та виконання іноземного судового рішення визначається тільки законодавством конкретної країни;

c) дія рішення суду певної країни визначається тільки міжнародними угодами, в яких країна бере участь;

d) ні, дія рішення суду певної країни є необмеженою і має силу на території будь-якої країни.

2.Чи визнання іноземного судового рішення є обов’язковою передумовою його примусового виконання?

a) так, це є обов’язковою передумовою примусового виконання рішення, а залежно від видів рішень достатньо лише їх визнання або вимагається і визнання, і виконання;

b) обов’язковою передумовою виконання рішення є їх розгляд у встановленій законом процедурі судом країни виконання;

c) це не є обов’язковою передумовою примусового виконання рішення, залежно від видів рішень достатньо лише їх визнання або виконання;

d) визнання іноземного судового рішення є особливою процедурою, передбаченою тільки для рішень, які не підлягають примусовому виконанню.

3.Примусове виконання рішення іноземного суду означає :

a)процедуру застосування до сторони, на користь якої винесено судове рішення, засобів примусового характеру, спрямованих на виконання рішення, що передбачені законодавством країни місця виконання;

b)процедуру застосування до сторони, проти якої винесено судове рішення, засобів примусового характеру, спрямованих на виконання рішення, що передбачені законодавством країни місця виконання;

295

Тема 19

c)процедуру застосування до сторони, проти якої винесено судове рішення, засобів примусового характеру, спрямованих на виконання рішення, що передбачені законодавством країни – місця ухвалення рішення;

d)примусове виконання рішення іноземного суду – особлива процедура, передбачена в законодавстві кожної країни.

4. Екзекватура – це:

a)надання рішенню іноземного суду сили рішення своєї держави;

b)позбавлення рішення іноземного суду сили на території своєї держави;

c)виконання рішення іноземного суду сили на території своєї держави;

d)надання рішенню іноземного суду законної сили.

5.Які рішення, ухвалені на території інших Договірних Сторін, кожна з Договірних Сторін визнає і виконує відповідно до положень Мінської конвенції СНД про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних та кримінальних справ 1993 року?

a) рішення судів по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені­ судом мирові угоди по таких справах, а також рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитків;

b) будь-які судові рішення;

c) тільки рішення судів по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах;

d) рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах,

атакож рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитків.

6.Який процесуальний документ виносить суд за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду?

a) ухвала суду, в якій визначено посилання на рішення іноземного суду щодо визнання і виконання якого подане клопотання та орган який його ухвалив, його зміст та резолютивна частина та заявлені межі його виконання;

296

Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів...

b)ухвала суду, в якій визначено посилання на рішення іноземного суду щодо визнання і виконання якого подане клопотання та орган який його ухвалив, його зміст та резолютивна частина та заявлені межі його виконання, зміст пояснень сторін по справі та відомості про подані ними докази щодо задоволення (відмови у задоволенні) клопотання;

c)рішення суду, в якій визначено посилання на рішення іноземного суду щодо визнання і виконання якого подане клопотання та орган який його ухвалив, його зміст та резолютивна частина та заявлені межі його виконання, зміст пояснень сторін по справі та відомості про подані ними докази щодо задово­ лення (відмови у задоволенні) клопотання;

d)рішення суду, в якій визначено посилання на рішення іноземного суду щодо визнання і виконання якого подане клопотання та орган який його ухвалив, його зміст та резолютивна частина та заявлені межі його виконання.

7.Що повинен зробити компетентний суд Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше:

a) визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню; b) відмовляє у виконанні;

c) допускає до виконання повністю, незалежно від того, чи виконувалося це рішення;

d) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

8.В якому із перелічених випадків суд відмовляє у визнанні в Україні рішення іноземного суду:

a) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, набрало законної сили;

b) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення інозем­ ного суду, не брала участь у судовому процесі;

c) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж самого предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета

іна тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;

297

Тема 19

d)якщо не пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред’явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні.

9.Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення між­ народного комерційного арбітражу подається до суду протягом:

a) трьох років з дні прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем;

b) двох років з дні прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем місцевого суду за місцем знаходження третейського суду;

c) одного року з дні прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом;

d) трьох місяців з дні прийняття рішення міжнародним: комерційним арбітражем апеляційного загального суду за місцем знаходженням третейського суду.

10.Яка із наведених підстав НЕ є підставою для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:

a) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, – за законом держави, де рішення було винесено;

b) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; c) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови­ з питань, що охоплені арбітражною угодою, може

бути визнана і виконана;

298

Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів...

d)рішення ще не стало обов’язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято;

e)рішення міжнародного комерційного арбітражу містить способи захисту прав та інтересів, не передбачених застосовним правом.

11.Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подається до:

a) місцевого суду за місцем за місцем проведення третейського розгляду;

b) місцевого суду за місцем знаходження третейського суду;

c) апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду; d) апеляційного загального суду за місцем знаходженням третей-

ського суду.

12.Яка з наведених підстав НЕ є підставою для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду:

a) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом;

b) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

c) третейська угода визнана недійсною;

d) сторону не було належним чином повідомлено про призначення третейського судді чи про третейський розгляд;

e) третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.

Практичні завдання

1.Знайдіть в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали судів про надання дозволу на примусове виконання рішень іноземних судів. Проаналізуйте суб’єктний склад цих справ, також результат розгляду справи.

2.Складіть клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

299