Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

57472743

.pdf
Скачиваний:
48
Добавлен:
03.08.2020
Размер:
9.72 Mб
Скачать

Тема 3

5.У разі задоволення заяви про відвід судді (складу суду) справа розглядається:

a) в тому самому суді іншим суддею (складом суду), який визначається у порядку, встановленому ЦПК України;

b) в суді вищої інстанції;

c) у суді відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до суду, де задоволено заяву про відвід;

d) розгляд справи зупиняється.

6.Заміна неналежного відповідача може бути:

a)за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження;

b)за клопотанням позивача до початку першого судового засідання;

c)за ініціативою суду до закінчення підготовчого засідання;

d)за згодою позивача на заміну неналежного відповідача під час судового засідання.

7.Процесуальне правонаступництво можливо: a) до ухвалення і оголошення рішення суду; b) на будь-якій стадії судового процесу;

c) під час перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами;

d) під час судового розгляду цивільної справи.

8.Якщо стороною у процесі є юридична особа в якому статусі може брати участь у справі її керівник:

a) в якості третьої особи ;

b) в якості заінтересованої особи; c) в якості законного представника;

d) в якості договірного представника.

9.Чи можуть судді, слідчі, прокурори бути представниками в суді:

a)ане можуть бути в жодному разі;

b)можуть бути в будь-якій справі, коли діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи є законними представниками;

c)можуть коли вони є батьками, усиновителями, опікунами, піклувальниками;

d)можуть коли представляють інтереси держави.

40

Склад суду. Відводи. Учасники судового процесу

10.Який документ необхідно подати до суду для підтвердження повноважень законного представника:

a) паспорт, свідоцтво про народження дитини, рішення суду ; b) довіреність;

c) адміністративний акт, свідоцтво про народження дитини; d) доручення.

11.Хто має право захищати права, та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята: a) виконавець заповіту або особа яка вживає заходів щодо охорон

спадкового майна; b) нотаріус;

c) органи місцевого самоврядування ; d) один з потенціальних спадкоємців.

12.Який документ повинен надати адвокат до суду на підтвердження своїх повноважень:

a) довіреність або ордер про надання правової допомоги;

b) нотаріально посвідчену копію договору про надання адвокатських послуг;

c) витяг з договору про надання адвокатських послуг або ордер; d) свідоцтво про державну реєстрацію адвоката суб’єктом

підприємницької­ діяльності.

Практичні завдання

1.Знайдіть та проаналізуйте норми цивільного процесуального законодавства­ зарубіжних країн, які визначають порядок формування складу суду для розгляду цивільної справи.

2.Складіть таблицю за зразком:

 

Суд першої інстанції

Суд апеляційної

Суд касаційної

 

 

інстанції

інстанції

Склад суду

 

 

 

41

Тема 3

3.Проаналізуйте рішення Європейського суду з прав людини «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року. Надайте правову оцінку діям національного суду щодо визнання підстав для відводу судді, заявлених відповідачем Оленою Михайловою, як неповагу до суду та притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді арешту на 5 діб.

4.Проаналізуйте положення ЦПК України якими врегульовано питання щодо складу суду та його відводу у співвідношенні із нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (статті 26–31 Конвенції) та положеннями Регламенту Європейського суду з прав людини 1998 р. на предмет схожості та відмінності принципів формування складу суду на національному рівні та складу суду, уповноваженого розглядати справи на які поширюється юрисдикція Європейського суду з прав людини, а також порядок та правила заявлення відводів.

5.Суд відмовив допустити до участі у справі як представників сторін:

– співпозивача за дорученням інших позивачів;

– юрисконсульта заводу,

– адвокат який був відкликаний зі складу колегії адвокатів;

– громадянина Грищенка, що вступив на захист майнових інте­ ресів своїх дітей у зв’язку з тим, що був у судовому порядку визнаний обмежено дієздатним і над ним була встановлена опіка;

– суддю районного суду у справі за позовом секретаря суду Кульчицького про поновлення на роботі.

Визначте правильність відмови суду.

6.Проаналізуйте рішення Верховного Суду: «Прокурор у будьякому випадку не має права представляти в суді інтереси держави в особі державних компаній» (№ 6-678цс17 від 11.10.2017).

7.Горобець Т.Г. було надано повноваження Синцовою З.Д. у судовому засіданні позивачка була присутня разом зі своїм представником. Під час вирішення питання про призначення експертизи позиції позивачки та її представника були розбіжні. Враховуючи досвід і знання

42

Склад суду. Відводи. Учасники судового процесу

представника в юридичній справі, суд прийняв до уваги точку зору представника. Проаналізуйте, чи правильні дії суду в цьому випадку. Як саме має діяти суд?

Задачі

Задача №1

Подружжя Сидоренків перебували у шлюбі та мають неповнолітню­ дитину. Після припинення сумісного життя дружина звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, поділу будинку, і залишення дитини на її вихованні. До суду також звернулася мати відповідача із заявою про те, що будинок, зареєстрований на сина, належить їй, так як був побудований повністю на її кошти. Мати відповідача була залучена судом до участі в справі в якості співвідповідача. Після розгляду справи суд ухвалив рішення про відмову в позові про розірвання шлюбу, визнав, що будинок належить матері відповідача, у вимозі пози­вачки щодо залишення дитини на її вихованні, залишив без розгляду, а в порядку компенсації за належну позивачці частину будинку з матері відповідача на її користь було стягнуто певну грошову суму. Визначте процесуальне становище названих осіб. Які помилки були допущені судом по даній справі?

Задача № 2

Подружжя Іванченків займали разом з сином Андрієм однокімнатну квартиру. Після виїзду Андрія на роботу в Польщу Іванченко звернувся до суду з позовом до дружини про розірвання шлюбу, а Іванченко подала зустрічний позов про виселення Іванченка у зв’язку з неможливістю сумісного проживання. До розгляду справи в суді Іванченко померла. Посилаючись на це, суд провадження у справі у частині позову про розірвання шлюбу закрив, а по зустрічному позову про виселення Іванченка в якості позивача залучив сина Андрія як правонаступника його матері. Назвіть підстави процесуального правонаступництва. Оцініть правильність дій судді?

Задача № 3

ІваненкоіСавченкопроживаютьоднієюродиноюівиховуютьтрьох дітей, народжених Савченко у першому шлюбі. Діти були усиновлені

43

Тема 3

Іваненком у зв’язку з реєстрацією шлюбу з Савченко. Посилаючись на те, що Савченко своєю поведінкою негативно впливає на виховання дітей, Іваненко звернувся до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав. До того ж суду з позовом про позбавлення батьківських прав Іваненка і Савченко звернувся орган опіки і піклування. Суд задовольнив позов про позбавлення батьківських прав обох батьків і передав дітей на виховання в дитячий заклад, вирішив питання про стягнення з Іваненко та Савченко аліментів на утримання дітей. Визначте склад учасників судового процесу, їх процесуальний статус.

Задача №4

Захарченко, яка проживає в 2-кімнатній квартирі розміром 33 кв. м. звернулася до житлових органів із заявою про обмін квартири на кімнату розміром 19 кв.м., наймачем якої є її внучка Григор’єва. В задоволенні цієї заяви житловими органами було відмовлено. Захарченко звернулася до суду з позовом про визнання відмови в обміні квартири незаконною. Свою вимогу вона мотивувала тим, що в силу похилого віку і за станом здоров’я потребує допомоги і тому бажає жити з сином і його дружиною, які проживають в одній квартирі з Григор’євою. Суд відмовив у задоволенні позову, мотивував рішення тим, що у випадку обміну житловими приміщеннями онучка позивачки стала би одна наймачем двохкімнатної квартири. Визначте процесуальне становище вказаних в задачі учасників. Чи законним є рішення суду?

Задача № 5

З вини п’ятнадцятирічного Дмитра Жовтенка було заподіяно матеріальній збиток Томенку на велику суму. Томенко пред’явив позов про стягнення збитків до Дмитра Жовтенка та його батьків.

Чи може Дмитро Жовтенко особисто брати участь у справі чи його інтереси представлятимуть батьки?

Задача № 6

Співробітник підприємства «Топаз» Левченко отримав каліцтво на виробництві, звернувся до профспілкового комітету із заявою про те, щоб той виділив представника для захисту його прав у суді під час розгляду справи про відшкодування шкоди.

44

Склад суду. Відводи. Учасники судового процесу

Визначте, до якого виду належить представництво профспілки. Як оформляються повноваження цього представництва, який обсяг повноважень воно має?

Чи може мати місце таке представництво в суді?

Задача № 7

У Солом’янському районному суді м. Києва під час судового засідання позивач Мироненко заявив клопотання про те, щоб до участі у справі як представника допустили Павленка, присутнього в залі судового засідання.

Як має діяти суд у цій ситуації? Чи вправі він задовольнити клопотання Павленка?

Задача № 8

Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду з позовом до громадянки Петренко О. про позбавлення її материнських прав щодо неповнолітнього сина Олега. Водночас до суду з позовом звернувся батько дитини Петренко С., який просив передати сина йому на виховання і зазначив, що позивачем у справі має бути саме він, а не прокурор.

Яким є процесуальне положення осіб, які беруть участь у справі? В якості кого може взяти участь у справі Петренко С.?

Задача № 9

Під час розгляду судом справи державного підприємства «Прохоровське лісове господарство» до Матигина про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок пожежі, що виникла з вини відповідача, пози­ вача представляв співробітник Коперник.

Довіреність на захист інтересів державного підприємства «Київське лісове господарство» йому було видано без будь-яких обмежень у виконанні­ ним процесуальних дій. У судовому засіданні представник позивача відмовився від позову. Суд таку відмову задовольнив і провадження по справі закрив.

Чи законні дії представника та суду?

Задача № 10

У Шевченківському районному суді міста Києва розглядалась справа за позовом Петрової О,М. про розірвання шлюбу до Петрова В.Г.

45

Тема 3

Інтереси відповідача представляла адвокат Сорокіна В.В. Під час розгляду справи позивачка заявила, що Сорокіна В.В. не може виступати адвокатом Петрова В.Г., оскільки є рідною сестрою позивачки. І просила суд відсторонити останню від ведення справи.

Чи вправі адвокат Сорокіна В.В. в даному випадку представляти в процесі інтереси Петрова В.Г. ?

Як повинен діяти суд у цьому випадку? Проаналізуйте Правила адвокатської етики.

Список літератури

1.Бринцев В. Д. Одноособовий суддя у правовій державі, його статус та функції. – Х., 1995. – 20 с.

2.Каламайко А.Ю. Електронні технології в цивільному процесі: постановка проблеми / А.Ю. Каламайко // Університетські наукові записки. – 2013. – № 1 (45). – С. 159–165.

3.Колісник О. В. Особливості складу суду при розгляді справ у порядку цивільного судочинства // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2007. – № 13. – С. 160–169.

4.Концепція галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції,­ інших органів та установ судової системи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://od.court.gov.ua/tu16/info_suddi/ conzepcia.

5.Корнева Н.Р. Единоличный порядок рассмотрения гражданских дел по законодательству капиталистических стран // Вестник Московского ун-та. Сер. 11. Право. – 1990. – № 2. – С. 64–70.

6.Курс цивільного процесу : підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун,

В.В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. – Х. : Право, 2011. – 1352 с.

7.Логінова Н.І. Деякі аспекти інформатизації в системі судочинства / Н.І. Логінова, О.Г. Трофименко // Митна справа. – 2013. – № 2 (86). – С. 472–477.

8.Луспеник Д. Д. Розгляд цивільних справ судом першої інстанції / Д. Д. Луспеник. – Х. : Харків юридичний, 2006. – 480 с.

9.Нечипорук С. Принцип участі громадян у здійсненні правосуддя та поєднання колегіального й індивідуального порядку розгляду справ // Право України. – 2003. – № 11. – С. 82–85.

46

Склад суду. Відводи. Учасники судового процесу

10.Перро Р. Единоличный судья во Франции // Проблемы сравнительного правоведения. – М.: Ин-т гос-ва и права АН СССР,

1978. – С. 45–60.

11.Варфоломєєва Т. В., Святоцький О. Д. Історія адвокатури України. / За ред. Т. В. Варфоломєєвої, О. Д. Святоцького. – К., 1992.

12.Діденко Л. В. Договірне представництво у цивільному процесуальному праві / Часопис цивілістики / Л. В. Діденко. – Вип. 15. – С. 95–97.

13.Дунас Т. О. Участь прокурора у цивільному судочинстві України : Автореф. дис. … канд. юрид. наук / Дунас Тарас Омелянович; Київ. юрид. ін-т. – К., 2009.

14.Заворотько П. П. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження: [навч. посіб.] / Заворотько П. П., Штефан М. Й. – Вип. 2. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1967. – 108 с.

15.Павлуник І. А. Представництво в цивільному процесі України : Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Павлуник Ігор Анатолійович; Київ. Нац..ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2002. – 17 с.

16.Погорецький М. А, Яновська О. Г. Адвокатура України. – К. : Юрінком Iнтер, 2014. – С. 268.

47

Тема 4 ДОКАЗИ ТА ДОКАЗУВАННЯ

План

1.Поняття та стадії цивільного процесуального доказування.

2.Поняття предмета доказування.

3.Розподіл обов’язків по доказуванню. Підстави звільнення від доказування.

4.Поняття та класифікація судових доказів.

5.Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів.

Короткий зміст теми

Доказування у цивільному судочинстві – це урегульована законодавством діяльність учасників справи, спрямована на підтвердження або спростування юридичних фактів і обставин, якими обгрунтовуються вимоги чи заперечення.

Діяльність суду спрямована на їх встановлення з метою захисту прав, свобод та інтересів учасників справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення. Інші учасники судового процесу, зокрема, свідки, експерти, спеціалісти, сприяють у цьому.

Стадія доказування – урегульована законодавством та зумовлена певною метою дія учасника справи. Стадіями доказування є: твердження про факти і обставини (вказівка на факти і обставини),

48

Докази та доказування

зазначення доказів (вказівка на докази), подання доказів, дослідження доказів та оцінка доказів.

Твердження про факти і обставини (вказівка на факти і обста­ вини) – стадія доказування, обумовлена логікою доказування та вимогою цивільного процесуального закону про необхідність викладення обставин, якими обгрунтовуються вимоги (зокрема, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України). Твердження про факти і обставини містяться у позовах (заявах), відзивах, відповідях на відзив, запереченнях, поясненнях третіх осіб щодо позову або відзиву тощо. Про факти та обставини стверджується також у висновках органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ тощо.

Зазначення доказів (вказівка на докази) – стадія процесу доказування. Твердження про факт чи обставину, які відбулись у минулому, потребують від юридично заінтересованих осіб (учасників справи) й підтвердження їх відповідними доказами, про які необхідно зазначити, зокрема, у позовній заяві (п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України). Вказівка суду на докази, яких не вистачає для вирішення справи по суті, на відомі рішення судів, на незавершені провадження в інших судах тощо – один із способів сприяння суду учасникам справи у доказуванні.

Подання доказів – стадія доказування у цивільному судочинстві. Подання доказів до суду з метою підтвердження чи спростування юридичних фактів і обставин є одночасно правом та обов’язком сторін, а також інших учасників справи (п. 2 ч. 1 ст. 43, п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43, ч. 5 ст. 81 та ін. ЦПК України). Подання доказів перебуває у тісному взаємозв’язку із строками та умовами подання доказів, встановленими ст. 83 ЦПК України.

Дослідження доказів – стадія доказування. Право брати участь у дослідженні доказів – невід’ємне змагальне право кожного учасника справи, закріплене, зокрема, у ст. п. 2 ч. 1 ст. 43, ст. 227-229 та ін. ЦПК України). Дослідження доказів включає: ознайомлення з доказами, їх аналіз, вивчення, співставлення тощо.

Оцінка доказів – обумовлена законами логіки розумова діяльність, умовиводи суду та учасників справи, що виникають внаслідок дослідження доказів. Оцінку як розумову діяльність неможливо укласти в певні рамки та піддати законодавчій регламентації, тому зміст поняття «оцінка доказів» не урегульовано цивільним процесуальним законодавством. Індивідуальність, своєрідність людського мислення та

49

Тема 4

оціночних суджень відобразилась у положенні ч. 1 ст. 88 ЦПК України: суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослі­ дженні наявних у справі доказів.

Предмет доказування – це сукупність фактів та обставин, що підлягають доказуванню учасниками справи з метою обгрунтування заявлених вимог чи заперечень, а також встановленню судом з метою захисту прав, свобод та інтересів, ухвалення законного та обгрунтованого рішення.

Факти та обставини матеріально-правового характеру – основоположні у складі предмета доказування, оскільки норми матеріального права, які підлягають застосуванню для кваліфікації певних правовідносин, сприяють: 1) встановленню кола суб’єктів; 2) виявленню сукупності доказів; 3) реалізації вимог закону про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів тощо.

Факти та обставини процесуально-правового характеру – це юридичні факти та обставини, з якими норми цивільного процесуального законодавства пов’язують виникнення, зміну чи припинення цивільних процесуальних правовідносин, зокрема, обставини, що обгрунтовують причини пропуску строку позовної давності.

Обов’язок доказування та подання доказів у цивільному судочинстві покладається законом, насамперед, на сторони (заявників та заінтере­ сованих осіб у справах окремого та наказного проваджень), а також на інших учасників справи відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 81 ЦПК України.

За загальним правилом суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Водночас, суд має право зібрати докази у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх­ осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи діє­ здатність яких обмежена (ч. 2 ст. 13 ЦПК України), а також у випадку, коли суд має сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів тощо (ч. 7 ст. 81 ЦПК України). У справах окремого провадження суд має право витребувати докази за власною ініціативою у зв’язку з відсут­ ністю спірних правовідносин, і, як наслідок, обмеженням змагальності (ч. 2, 3 ст. 294 ЦПК України).

Інші учасники судового процесу сприяють у доказуванні учасникам справи, а суду – у встановленні юридичних фактів та обставин.

50

Докази та доказування

Серед усіх учасників судового процесу особливу роль у сфері доказування відіграють­ свідки та експерти, оскільки їх показання та висновки є засобами­ доказування відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України. Спеціальні знання та навички спеціаліста у застосуванні технічних засобів – фотографування, складання схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи, також сприяють встановленню фактів і обставин предмета доказування.

Підстави звільнення від доказування – це встановлені цивільним процесуальним законодавством умови чи якість якість юридичного факту, які звільняють від обов’язку доказування. Такими фактами є: 1) факти, визнані стороною чи іншим учасником справи; 2) загальновідомі факти; 3) преюдиціаьні факти.

Визнання фактів та обставин у цивільному судочинстві – право, реалізація­ якого сприяє отриманню доказів без доказування у спосіб, визначений законом. Факт чи обставина, стверджувані однією із сторін і визнані іншою, набувають характеру доказаних.

Законодавче положення про те, що обставини, визнані судом загальновідомими,­ не потребують доказування (ч. 3 ст. 82 ЦПК України) обумовлено тим, що істинність загальновідомих фактів є очевидною і доказування їх є нікчемним.

Преюдиціальні факти – це факти, які не потребують доказування, оскільки були встановлені іншим судом, зафіксовані у рішенні, яке набрало законної сили, а тому не потребують доказування.

Дефініція «доказ» поєднує фактичні дані (інформацію про обставини справи) та їх процесуальні джерела (засоби доказування), закріплені­ у цивільному процесуальному законодавстві, як зміст і форма. Проте саме інформативна складова засвідчує існування чи відсутність фактів та обставин, які встановлюються судом. Тому доказ – це інформація (дані), отримана з передбачених законом джерел, яка після їх перевірки на предмет належності, допустимості та достовірності, визнана­ судом доказом.

У цивільній процесуальній доктрині докази класифікують за різними підставами, зокрема:

– за характером зв’язку доказів з обставинами справи:

1) прямі докази (докази, які безпосередньо підтверджують факт чи обставину, що встановлюються судом). Наприклад, у справах про визнання­ особи недієздатною – медичний висновок прямо вказує на наявність чи відсутність відповідного захворювання) та

51

Тема 4

2) опосередковані (прямо не вказують на певні обставини, але дозво­ ляють зробити певні висновки, вибудувати логічні взаємозв’язки).

– за способом формування:

1)первісні (першоджерела, оригінали документів) та

2)похідні (показання свідка, засновані на інформації, отриманій від іншої особи).

Належними є докази, які мають взаємозв’язок із фактами та обставинами предмета доказування, «здатні» їх безпосередньо підтвердити чи спростувати, або у сукупності з іншими доказами сприяти умови­ водам про існування факту чи обставини. Правило належності доказів, закріплене у ст. 77 ЦПК України сприяє більш швидкому та правильному розгляду цивільної справи. Відхиляючи неналежні докази, тим самим суд економить зусилля та час, прискорює захист прав, свобод та інтересів.

Правило допустимості доказів у цивільному судочинстві включає два аспекти: 1) заборону брати до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом,

єнедопустимими, тому на суд покладається обов’язок перевіряти законність отримання доказів; 2) у цивільному судочинстві окремі юридичні факти можуть бути підтверджені лише засобами, на які вказує закон. Тому ч. 2 ст. 78 ЦПК України закріплює положення, згідно якого обставини­ справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Це правило не слід розуміти як заборону на використання інших належних засобів доказування, закон таких заборон не містить. Водночас, юридичний факт не вважатиметься підтвердженим та встановленим, якщо не надано доказу, на який вказує норма закону. Таким чином, допустимим є доказ, який в силу обумовлених суспільною необхіністю міркувань законодавця, серед інших належних доказів визнається законом таким, що підтверджує чи спростовує певний факт чи обставину.

Достовірність доказу – це такий ступінь правдивості доказової інформації,­ яка дозволяє суду з високою ймовірністю переконатися у існуванні чи неіснуванні факту чи обставини, що встановлюються, а також визнати таку інформацію доказом. Положення про достовірність доказів, закріплене у ст. 79 ЦПК України, є новелою. Вперше у

52

Докази та доказування

цивільному процесуальному законодавстві України закріплено, що достовірними­ є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини­ справи.

Достатність доказів – критерій, тісно пов’язаний з іншими вимо­ гами цивільного процесуального закону до доказів і полягає у наступному: доказів достатньо у разі, коли наявні у справі докази після їх перевірки на предмет належності, допустимості та достовірності з висо­ ким ступенем ймовірності переконують суд у наявності чи відсутності певного факту чи обставини. Висновок про те, чи достатньо доказів для встановлення певного факту чи обставини формується внаслідок розумової діяльності та умовиводів, тому ч. 2 ст. 80 ЦПК України встановлено, що питання про достатність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Теоретичні питання для самоконтролю

1.Дайте поняття цивільного процесуального доказування.

2.Визначте принципи цивільного процесуального права, які є визначальними для сфери доказування та дайте їм характеристику.

3.Назвіть стадії доказування та дайте характеристику кожній з них.

4.Які строки встановлені цивільним процесуальним законом для подання доказів до суду кожним учасником справи? Чи можна подавати нові докази до суду апеляційної інстанції?

5.Чи є обов’язком суду збирання доказів? У яких випадках закон дозволяє суду збирати докази у справах позовного провадження за власною ініціативою?

6.Дайте характеристику ролі суду в процесі доказування у справах окремого провадження та визначте, з чим пов’язана така специфіка.

7.Чим викликані обмеження у реалізації принципу змагальності та специфіка доказування у справах наказного провадження?

8.Назвіть підстави витребування доказів судом. Чи має право суд витребувати докази за власною ініціативою?

9.Дайте поняття оцінки доказів у цивільному судочинстві. У яких процесуальних актах відображається оцінка доказів судом?

10.Дайте визначення поняття «предмет доказування» та проана­ лізуйте процесуальний порядок його формування.

53

Тема 4

 

Докази та доказування

 

 

 

 

 

 

11.Охарактеризуйте види фактів предмета доказування у цивільному судочинстві.

12.Для яких суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин цивільний процесуальний закон встановлює обов’язки по доказуванню? Визначте співвідношення прав та обов’язків по доказуванню. Які ризики­ несе учасник справи у разі неналежного вчинення або невчинення процесуальних дій по доказуванню?

13.Дайте характеристику поняттю «звільнення від доказування у цивільному судочинстві». Які факти та обставини не підлягають доказуванню?

14.Охарактеризуйте підстави та процесуальний порядок забезпечення доказів у цивільному судочинстві. Яким суб’єктам та у який строк належить право подати заяву про забезпечення доказів? У який спосіб можуть бути забезпечені докази?

15.Дайте поняття судового доказу. Як співвідносяться поняття «доказ» та «засіб доказування»?

16.Якими критеріями характеризуються письмові докази у цивільному­ судочинстві? Чи є електронні документи письмовими доказами? У якому форматі подаються письмові докази до суду:

воригіналі чи копії?

17.Визначте особливості пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників для встановлення фактів і обставин у цивільному судочинстві.

18.Дайте загальну характеристику письмовому опитуванню учасників справи як свідків. У яких випадках учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання?

19.Дайте визначення поняття «показання свідка». Кому належить право ініціювати залучення свідка в процес? У який строк може бути подана заява про виклик свідка? Чи підлягають допиту особи, на повідомленнях яких грунтуються показання свідка?

20.Дайте визначення поняття «речовий доказ». Як досліджуються речові докази, які не можна доставити до суду?

21.Дайте визначення поняття «електронний доказ». Зазначте види електронних доказів. Чи мають право учасники справи подавати електронний доказ в паперовій копії? Чи вважається у такому разі копія письмовим доказом? Чи зобов’язана особа, яка подає паперову копію електронного доказу, зазначати про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу?

54

22.Дайте визначення поняття «висновок експерта». За яких умов суд має право призначити експертизу у цивільній справі? Які підстави обов’язкового призначення експертизи судом? Чи має право учасник справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення? Чим відрізняється висновок експерта від висновку експерта у галузі права?

23.Дайте визначення понять «належність доказів», «допустимість доказів», «достовірність доказів» та «достатність доказів». У чому полягає їх взаємозв’язвязок?

Тестові завдання

1. Змагальне цивільне судочинство характеризується:

a)законодавчо закріпленим правом суду збирати докази за власною ініціативою у будь-якому випадку, коли це необхідно з огляду на обставини справи;

b)законодавчо закріпленим обов’язком сторін та інших учасників справи зазначати факти та обставини, які є підставою вимог чи заперечень, подавати докази з метою їх підтвердження, та судове сприяння у реалізації прав учасниками справи;

c)законодавчо закріпленим обов’язком суду витребувати необхідні для встановлення юридичних фактів докази у разі, якщо сторона діє у процесі через представника і його дії на думку суду протирічать інтересам особи, яку він представляє;

d)законодавчо закріпленим правом свідків відмовитися від давання показань проти близьких родичів, правом експерта відмовитися­ від підготовки висновку у зв’язку з недостатністю спеціальних знань.

2. Предмет доказування у цивільній справі це:

a)сукупність фактів матеріально – правового та процесуально – правового характеру, які підлягають встановленню судом та доказуванню учасниками справи;

b)лише факти матеріально-правового характеру, на підставі яких здійснюється кваліфікація правовідносин судом;

c)фактипідстави позовної заяви;

d)лише факти процесуально – правового характеру.

55

Тема 4

3.Які факти не входять до предмета доказування у цивільній справі: a) факти, зазначені у позові третьої особи, яка заявляє самостійні

вимоги щодо предмета спору;

b) факти, викладені у відзиві відповідача; c) преюдиціальні факти;

d) факти, які обгрунтовують зустрічний позов.

4.Кому із зазначених суб’єктів цивільних процесуальних правовід­ носин належить право остаточного встановлення предмета доказування:

a) суду;

b) позивачу; c) сторонам;

d) представникам сторін.

5.У доктрині цивільного процесуального права фактами, що ви­ знаються­ стороною або іншим учасником справи визнаються:

a) загальновідомі факти;

b) факти, зазначені у рішенні суду у цивільній справі, яке набрало законної сили і має преюдиціальний зв’язок із справою, що розглядається;

c) факти, зазначені у вироку суду в кримінальній справі, який набрав законної сили і має преюдиціальний зв’язок із справою, що розглядається;

d) визнані учасником справи факти (обставини) , при цьому суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

6.Які юридичні факти не є загальновідомими?

a)факти, відомі у трудовому калективі у справі про поновлення на роботі;

b)факти, відомі на території, на яку розповсюджується юрисдикція суду;

c)факти, відомі усьому світу;

d)факти, відомі всім учасникам справи.

7. На яких доказах може бути засновано судове рішення:

a)на доказах, які надані позивачем;

b)на доказах, які надані обома сторонами;

56

Докази та доказування

c)на доказах, які були досліджені у судовому засіданні;

d)на доказах, наданих органами державної влади.

8.У позовному провадженні суд має право збирати докази з власної ініціативи у разі:

a) якщо сторона діє в процесі самостійно, без професійної допомоги;

b) якщо вбачає, що доказів недостатньо;

c) якщо суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів;

d) якщо сторони чи інші учасники справи відмовились подати докази.

9.Електронні докази це:

a)паперова копія електронного доказу, посвідчена у порядку, встановленому законом;

b)інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи;

c)ксерокопія письмового доказу;

d)фотографія речового доказу.

10.Виклик свідка здійснюється: a) за ініціативою суду;

b) за ініціативою самого свідка;

c) за ініціативою будь-якого учасника справи; d) за ініціативою суду, але за згодою сторін.

11.Іноземний офіційний документ може бути доказом у цивільній справі якщо:

a) він перекладений в бюро перекладів на українську мову і його зміст є зрозумілим суду та учасникам справи;

b) у залі судового засідання є перекладач і здійснено переклад на українську мову;

c) якщо документ легалізований у встановленому порядку;

d) якщо учасники справи не заперечують проти визнання такого документа доказом.

57

Тема 4

12.Які суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин мають право вимагати подання оригіналу у разі, якщо подано копію письмового доказу

a) будь-який учасник справи, а також суд; b) лише сторони;

c) лише суд;

d) експерт у разі, якщо необхідно підготувати експертний висновок.

13.Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду

вінтересах інших осіб, повинні подати докази:

a)під час підготовчого засідання;

b)разом з поданням позовної заяви;

c)до початку розгляду справи по суті;

d)до виходу суду до нарадчої кімнати.

14.Основними вимогами, що встановлені ЦПК України для доказів є: a) докази повинні бути належними та допустимими;

b) докази повинні бути першоджерелами; c) докази повинні бути офіційно засвідчені;

d) докази повинні бути визнані іншою стороною.

15.Дії суду у випадку, якщо учасником справи порушуються строки подання доказів, встановлені ЦПК України, з поважних причин:

a) суд не приймає доказів навіть якщо причини неподання були поважними, оскільки інша сторона може не бути обізнаною про наявність цього доказу, що порушує принцип змагальності; b) суд зобов’язаний прийняти докази у будь-якому разі, якщо

учасник справи письмово попросив про це;

c) суд може встановити додатковий строк для подання доказів якщо особа, що подає доказ з порушенням строку обгрунтувала неможливість його подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї;

d) суд постановляє ухвалу про порушення строків подання доказів і відмовляє у їх приєднанні до справи.

16.У справах окремого провадження суд має право витребування доказів за власною ініціативою оскільки:

58

Докази та доказування

a)у справи окремого провадження, як правило, залучаються органи­ державної влади, органи місцевого самоврядування, установи та організації для надання висновків;

b)відсутні сторони з протилежними інтересами та загальні засади змагального цивільного судочинства;

c)заявники та заінтересовані особи не несуть обов’язку по доказуванню;

d)для справ окремого провадження встановлено скорочені строки розгляду, а втручання суду в доказовий процес прискорює їх вирішення.

17.Цивільний процесуальний закон зобов’язує досліджувати докази: a) під час вирішення питання про відкриття провадження у справі; b) якщо законом передбачено підготовче засідання – на цьому

етапі провадження;

c) під час судового розгляду (розгляду справи по суті);

d) перед підготовчим засіданням з метою з’ясування можливості вирішити справу на даному етапі судочинства.

18.Суд зобов’язаний призначити експертизу у разі:

a)якщо на думку суду цього вимагають обставини справи;

b)якщо клопотання про призначення експертизи надійшло від обох сторін;

c)якщо клопотання подано позивачем, на захист прав, свобод та інтересів якого відкрито провадження у справі;

d)якщо у справі бере участь прокурор, який наполягає на призначенні експертизи.

19. До прав свідка у цивільному судочинстві належать:

a)давати показання, відмовитись від давання показань у випадках, встановлених законом, залишатися в залі судового засідання після допиту;

b)давати показання, у разі необхідності ставити запитання суду;

c)давати показання, радитись з особою, яка ініціювала залучення його в процес;

d)відмовитись від давання показань у разі, якщо свідка попереджають про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

59