57472743

Тема 1

12.00.03 / Андрушко Анатолій Васильович; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2002. – 20 с.

15.Гольмстен А. Х. Принцип тождества в гражданском процессе : Исслед. А. Х. Гольмстена. – Санкт-Петербург : тип. В. С. Балашева, 1886.

16.Грабовська О. О. Змагальна модель цивільного судочинства: поняття та природа / О. О. Грабовська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2012. – № 90. – С. 54–58.

17.Ізарова І. О. Проблеми реалізації принципу публічності під час ухвалення рішення суду в цивільному судочинстві / І. О. Ізарова // Право і суспільство. – 2014. – № 2. – С. 61–66.

18.Сакара Н. Ю. Проблема доступності правосуддя у цивільних справах [Текст] : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Сакара Наталія Юріївна; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2006. – 20 с.

19.Nikolova and Vandova v. Bulgaria, no. 20688/04, 17 December 2013, no. 169 Annual Report 2013 of the European Court of Human Rights, Council of Europe. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www. echr.coe.int/Documents/Annual_report_2013_prov_ENG.pdf

20. Курс цивільного процесу : підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. – X. : Право, 2011. – 1352 с.

21. Цивільне процесуальне право: підручник / [І.С. Ярошенко, І.О. Ізарова, О.М. Єфімов та ін.] ; за заг. ред. І.С. Ярошенко. – К.: КНЕУ, 2014. – 519 с.

22. Рішення Конституційного Суду України від 08.12.2011 № 16-рп/2011 (справа про фіксування судового процесу технічними засобами) Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/v016p710-11.

23. Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-рп (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ v009p710-97.

20

Тема 2 ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ

План

1.Поняття цивільної юрисдикції.

2.Поняття «предметної» та «суб’єктної» юрисдикції.

3.Інстанційна юрисдикція.

4.Територіальна юрисдикція (підсудність).

Короткий зміст теми

Цивільна юрисдикція – це владні повноваження суду із розгляду

івирішення цивільних справ, яка включає до свого змісту як складову й інститут підсудності.

Цивільна юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, що виникає з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Також, до цивільної юрисдикції належить розгляд справ про вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді

іпереданий на його розгляд з такими вимогами.

Предметна юрисдикція – це обумовлені предметом вимоги межі повноважень­ загальних судів по розгляду тих чи інших цивільних справ по суті.

21

Тема 2

Суб’єктна юрисдикція – це обумовлені суб’єктним складом цивільних процесуальних правовідносин межі повноважень загальних судів

Інстанційна юрисдикція – визначає обсяг повноважень суду кожної ланки судової системи України щодо здійснення цивільного судочинства.

Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою статті 23 ЦПК України.

Апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).

Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Верховний Суд переглядає­ в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Територіальна юрисдикція (підсудність) – визначає межі повноважень між судами цивільної юрисдикції по розгляду справ в першій інстанції.

Виключна підсудність – це передбачені ЦПК України виключні­ випадки розгляду тих и інших цивільних справ. Наприклад, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред’являються в суді за місцем розгляду первісного позову.

Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

22

Цивільна юрисдикція

Теоретичні питання для самоконтролю

1.Надайте характеристику поняттю «юрисдикція».

2.Визначте основні ознаки інстанційної юрисдикції.

3.Охарактеризуйте територіальну юрисдикцію (підсудність).

4.Визначте критерії підсудності справ за вибором позивача.

5.Охарактеризуйте відмінності між «предметною» та «суб’єктною» юрисдикцією.

6.Проаналізуйте особливості юрисдикції справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами.

7.Які ознаки виключної підсудності.

8.Коли суд може передати справу на розгляд іншому суду?

9.Чи допускаються спори між судами з приводу підсудності?

10.Які існують підстави для передачі справи на розгляд іншому суду?

11.На підставі яких рішень можлива передача справи від одного суду до іншого? Хто уповноважений ухвалювати такі рішення і у яких випадках?

12.Чи існують санкції за порушення правил юрисдикції загальних судів?

13.У чому особливість судових доручень щодо збирання доказів?

14.Визначте суди для розгляду заяви про арешт морського судна.

15. Чи належать до повноважень Великої Палати Верховного Суду вирішення питань пов’язаних із юрисдикцією?

Тестові завдання

1.Суд може передати цивільну справу на розгляд іншому суду, якщо: a) закінчилися стоки розгляду справи, а справа не розглянута; b) в провадженні суду більше ніж одна тисяча справ на суддю;

c) суд наділений повноваженнями розглядати лише кримінальні справи;

d) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

2.Підсудність, яких справ визначається за правилами виключної підсудності:

a) про призначення експертизи у справі;

23

Тема 2

b)про зняття арешту з майна;

c)про заподіяння шкоди міністерством;

d)про притягнення судді до відповідальності за неправильне рішення.

3.У разі ліквідації або припинення роботи суду справи: a) передаються до апеляційного суду;

b) передаються до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено;

c) повертаються позивачеві для подання до іншого суду; d) здаються в архів.

4.Якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності):

a) справа закривається апеляційним судом; b) апеляційний суд відмовляє у позові;

c) судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю;

d) суддя притягується до дисциплінарної відповідальності.

5.Судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно: a) може призвести до порушення суверенітету України або ство-

рити загрозу її національній безпеці;

b) подано у справі, у якій витік строк позовної давності; c) стосується справи, пов’язаної із непереборною силою; d) може бути оскаржене.

6. Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв’язку

зпорушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо:

a)рішення суду законне і справедливе;

b)рішення суду відповідає принципу верховенства права;

c)якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.;

d)якщо у справі вже ухвалено рішення.

24

Цивільна юрисдикція

7.Справи щодо оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів:

a) підлягають розгляду Європейським Судом;

b) можуть бути розглянуті лише Верховним Судом;

c) розглядаються апеляційними судами за місцем місцезнаходженням арбітражу;

d) оскарження таких рішень не допускається.

8.Як визначається підсудність справ, у яких однією зі сторін є Верховний Суд або суддя цього суду:

a) визначається за загальними правилами підсудності;

b) визначається за загальними правилами підсудності та спе­ ціальними правилами підсудності, в окремих випадках;

c) визначається за вибором позивача;

d) визначаються за спеціальними правилами підсудності.

9.Який порядок розгляду кількох пов’язаних між собою вимог:

a)допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом;

b)не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом;

c)сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом;

d)вірна відповідь не вказана.

10. У яких випадках спори між судами про підсудність допускаються:

a)якщо справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності;

b)якщо спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов’язання;

c)спори між судами про підсудність не допускаються;

d)у тому випадку, якщо справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України.

25

Тема 2

Практичні завдання

1.Проаналізуйте текст Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення­ підсудності цивільних справ» на відповідність чинній редакції­ ЦПК України.

2.Ознайомтеся із Розділом 1 монографії Ткачука О. С. Проблеми реалізації судової влади у цивільному судочинстві: монографія /

О.С. Ткачук. – Харків : Право, 2016. – 600 с. Які особливості, характерні риси цивільного судочинства, на думку автора, дозволяють відмежувати цивільну юрисдикцію від інших?

3.Знайдіть у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали судів щодо вирішення питань інстанційної юрисдикції та територіальної юрисдикції.

4.Ознайомтеся із презентацією О. Р. Кібенко з приводу розгляду Верховним Судом окремої категорії справ, пов’язаної із юрисдикцією: https://www.facebook.com/search/top/?q=olena%20kibenko

5.Складіть таблицю-схему, у котрій будуть висвітлені основні положення Глави 2 Цивільного процесуального кодексу України.

Задачі

Задача № 1

Обставини справи: позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпро з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Згідно даних, зазначених у позовній заяві, спірне майно знахо­ диться по вул. Металургійна, 17 в м. Дніпро, що не відноситься до територіальної­­ юрисдикції Індустріального районного суду м. Дніпро, а є територіальною юрисдикцією Ленінського районного суду м. Дніпро.

26

Цивільна юрисдикція

Позивач обгрунтовує свою позицію тим, що відповідно до ст. 27 ЦПК України дана справа повинна розглядатись за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача.

Визначте зміст поняття «територіальна юрисдикція». У яких випадках підсудність справ визначається за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача? Чи передбачено чинним ЦПК України передача справи з одного суду до іншого? Як має вирішити питання юрисдикції суд? Обгрунтуйте свою позицію.

Задача № 2

Іванова К. І. звернулась до суду в порядку окремого провадження, заінтересована особа: Приватний нотаріус Сорока В. В., про встановлення факту родинних відносин, а саме, просить встановити факт, що вона є племінницею Петрової Г. О., що народилась 25 січня 1933 року та померла 31 жовтня 2017 року в м. Вінниця. Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що в поданих заявником матеріалах заяви вбачається спір про право, який має вирішуватись в порядку позовного провадження. Зі змісту заяви вбачається, що заявник звернулася за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тітки Петрової Г. О., померлої 31 жовтня 2017 року., але у видачі свідоцтва їй було відмовлено, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт її родинних відносин з померлою. Отже, даний спір виник з приводу спадщини. Суд дійшов висновку, що в даній справі існує спір про право, яке вирішується в порядку­ позовного провадження,

Визначте зміст понять «окреме провадження» та «позовне провадження». Чи погоджуєтесь Ви з висновком суду? Обгрунтуйте свою думку посилаючись на норми чинного Цивільного процесуального кодексу­ України.

Задача № 3

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до ТОВ «Тофіс» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах. Позовну заяву було подано до Дарницького район­ ного суду м. Києва.

Відповідно до статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних,

27

Тема 2

земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд постановив ухвалу про відкриття провадження по справі за позовом «Дельта Банк» до ТОВ «Тофіс» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Визначте за правилами якого судочинства має розглядатися цей спір? Який саме суд розглядатиме цю справу?Які процесуальні наслідки наступають за подачу позовної заяви з порушенням юрисдикції?

Задача № 4

Генеральний директор Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Талайчука І.С. про стягнення заборгованості.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддею постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) до фізичної особи-підприємця Талайчука І.С. про стягнення заборгованості.

Визначте зміст поняття «юрисдикція». Чому суд постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі? Які процесуальні наслідки­ такої ухвали для позивача? Ознайомтесь з постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24 жовтня 2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».

Задача № 5.

Заявник звернувся із заявою до Дніпровського районного суду м. Києва про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду. В судовому засіданні представник заявника заявив клопотання про передачу справи до Апеляційного суду м. Києва для розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за інстанційною юрисдикцією.

Визначте зміст поняття «інстанційна юрисдикція». До якого вис­ новку має прийти суд, заслухавши думку представника заявника? Свою відповідь обґрунтуйте.

28

Цивільна юрисдикція

Список літератури

1.Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/1618-15/page.

2.Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» [Електронний ресурс] — Режим доступу: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003740-13

3.Василина Н. В. Окремі питання застосування правил виключної підсудності / Н. В. Василина //Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». – Ужгород,2013. – № 22. –

Ч.І. – С. 126–128.

4.Комаров В.В. Цивільне процесуальне законодавство у динаміці розвитку та практиці Верховного суду України. Монографія. – Х.: Право, 2012. – 624 с.

5.Ткачук О. С. Проблеми реалізації судової влади у цивільному судочинстві:­ монографія / О. С. Ткачук. – Харків : Право, 2016. – 600 с.

6.Ткачук О. С. Реалізація судової влади у цивільному судочинстві України: структурно-функціональний аспект. Автореферат дисертації доктора юридичних наук, Харків, 2016.

7.Єдиний державний реєстр судових рішень // Інформаційний ресурс. – http://reyestr.court.gov.ua/.

29

Тема 3 СКЛАД СУДУ. ВІДВОДИ.

УЧАСНИКИ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

План

1.Поняття складу суду. Визначення складу суду в цивільному процесі.

2.Поняття та підстави для відводу (самовідводу) судді та інших учасників судового процесу.

3.Порядок вирішення питання щодо відводу (самовідводу) судді та інших учасників судового процесу.

4.Склад учасників справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження цивільного судочинства. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх процесуальні права.

5.Процесуальна співучасть: мета, підстави, види співучасті. Процесуальні права і обов’язки співучасників.

6.Поняття неналежного відповідача, умови і порядок заміни неналежного відповідача.

7.Поняття і підстави процесуального правонаступництва.

8.Поняття та види представництва у цивільному судочинстві.

Короткий зміст теми

Склад суду – це організація, укомплектування особового складу суду (сукупності кола осіб) з числа професійних суддів і присяжних,

30

Склад суду. Відводи. Учасники судового процесу

який уповноважений (компетентний) відповідно до закону розглядати та вирішувати конкретну цивільну справу.

Склад суду встановлюється відповідно до вимог цивільного процесуального­ законодавства. За загальним правилом цивільне судочинство­ забезпечується поєднанням одноособового і колегіального розгляду справ.

Склад суду, який уповноважений розглядати цивільні справи, визначається статтею 34 ЦПК України. Відтак:

–цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено ЦПК України;

–цивільні справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, усиновлення, надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку, розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб розглядаються у судах першої інстанції у порядку окремого провадження колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді;

–перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів;

–перегляд в касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної­ інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

З метою забезпечення принципу незалежності суддів статтею 33 ЦПК України закріплено правила визначення складу суду в цивільному процесі. За загальним правилом визначення складу суду здійснюється відповідно до положень ЦПК України Єдиною судовою інформацій- но-телекомунікаційною системою із урахуванням особливостей розподілу судових справ встановлених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Єдина судова інформацій- но-телекомунікаційна система не застосовується для визначення складу суду з метою розгляду конкретної справи виключно у разі настання

31

Тема 3

обставин, що об’єктивно унеможливили її функціонування та три­ вають понад п’ять робочих днів.

Гарантією справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інте­ ресів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави є інститут відводу (самовідводу) судді та інших учасників судового процесу. Інститут відводу (самовідводу) судді та інших учасників судового процесу має важливе значення для реалізації основних засад (принципів) цивільного судочинства, сприяє ефективному розгляду справи. Правомірне застосування процесуальних правил про відвід (самовідвід) судді та інших учасників судового процесу перешкоджає затягуванню процесу і забезпечує правильне вирішення спору.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу) з наступних підстав:

–суддя є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справ;

–суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допо­ могу в цій чи іншій справі;

–суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

–при визначенні складу суду, уповноваженого на розгляд та вирішення­ відповідної цивільної справи, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

–за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи);

–існують інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

32

Склад суду. Відводи. Учасники судового процесу

Не може бути підставою для відводу судді незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання.

Відповідні процесуальні правила передбачені також для відводу­ (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача.

Не може бути підставою для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача їх участь у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача.

Порядок вирішення питання щодо відводу (самовідводу) судді та інших учасників судового процесу чітко визначено процесуальним законом:

По-перше, з підстав, визначених статтями 36, 37 та 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, пере­ кладач зобов’язані заявити самовідвід, або з цих самих підстав їм може бути заявлено­ відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

По-друге, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За загальним правилом відвід повинен бути заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

По-третє, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо відвід є обґрунтованим, суд задовольняє його.

По-четверте, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду – не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

По-п’яте, питання про відвід судді вирішується судом без повідом­ лення учасників справи. За ініціативою суду таке питання може вирішуватися­ у судовому засіданні з повідомленням учасників справи,

33

Тема 3

їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

По-шосте, заяву про відвід судді подану повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає без розгляду.

По-сьоме, питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Сторони – учасники справи з протилежними матеріально-правови- ми і процесуально-правовими інтересами, між якими виник матеріально­- правовий спір, який розглядається та підлягає вирішенню судом.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Треті особи – це особи, які вступили в розпочатий процес для захисту своїх суб’єктивних прав, свобод чи інтересів, відмінних від прав, свобод та інтересів позивача та відповідача.

В залежності від матеріально-правової заінтересованості у справі треті особи поділяються на два види :

–треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст.52 ЦПК України);

–треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (ст.53 ЦПК України).

Заявниками у справах наказного провадження є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видається судовий наказ.

Боржником є фізична або юридична особа, яка зобовязана за судовим наказом вчинити певні дії.

Заявниками у справах окремого провадження є особа, в інтересах якої порушено спрву в суді про встановлення будь-якої обставини або юридичного стану громадянина, з яким закон повязує виникнення, зміну чи припинення особистих або майноих прав громадян.

34

Склад суду. Відводи. Учасники судового процесу

Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість.

Відповідно до ч.4 ст.42 ЦПК України у випадках, встановлених законом,­ до суду можуть звернутися органи та особи, яким законом надано­ право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно такими­ органами та особами є:

–Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

–прокурор;

–органи державної влади та місцевого самоврядування Процесуальна співучасть – це участь у справі кількох позивачів та/

або кількох відповідачів одночасно, тобто:

1)двох і більше позивачів та одного відповідача;

2)одного позивача та двох і більше відповідачів;

3)двох і більше позивачів та двох і більше відповідачів.

Підставами процесуальної співучасті є:

1)якщо предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох

позивачів або відповідачів;

2)якщо права і обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виник­ ли з однієї підстави;

3)якщо предметом спору є однорідні права і обов’язки.

В залежності від того, на чиїй стороні вона виникає (позивача чи відповідача) розрізняють три види процесуальної співучасті: активну, пасивну та змішану. Так, якщо у справі беруть участь кілька позивачів (співпозивачів) щодо одного відповідача, то співучасть є активною. Якщо ж у справі бере участь один позивач та кілька відповідачів (співвідповідачів), співучасть є пасивною.

Змішана співучасть має місце у випадках, коли у справі одночасно беруть участь кілька позивачів та відповідачів.

Співучасники мають права і обов’язки відповідної сторони, і можуть користуватися як загальними (ст. 43 ЦПК), так і спеціальними правами (ст. 49 ЦПК).

Кожен співпозивач чи співвідповідач має рівні права з іншими співпозивачами чи співвідповідачами.

Чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає заміну лише неналежного відповідача, у випадках, якщо судом буде встановлено відсутність обов’язку відповідача відповідати за пред’явленим пози­ вачем позовом (ст. 51 ЦПК).

35

Тема 3

Неналежний відповідач – це особа, яка визначена позивачем в якості відповідача, але стосовно якої судом встановлено, що вона не є дійсним суб’єктом спірного матеріального правовідношення, не має зв’язку з обов’язком відповідати за пред’явленим позивачем позовом, оскільки такий обов’язок повинна виконувати інша особа – належний відповідач.

Відповідно до ст. 51 ЦПК, суд першої інстанції має право за клопо­ танням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання, залучити до участі в ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до почат­ ку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 51 ЦПК).

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу прав і обов’язків від однієї особи (право попередника) до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.

Обов’язковою умовою процесуального правонаступництва є вибуття­ сторони, третьої особи зі спірних правовідносин, які є предметом розгляду у суді.

Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони можуть бути:

1)смерть фізичної особи або оголошення її померлою, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (ч. 1 ст. 55 ЦПК);

2)припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (ст.ст. 104-108 ЦК);

3)заміна кредитора чи боржника у зобов’язанні (ст.ст. 512-523 ЦК);

4)інші випадки заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір (ст. 109 ЦК).

Представництво — це процесуальна діяльність представника

вцивільному­ процесі в межах наданих йому повноважень від імені та

вінтересах іншої особи.

36

Склад суду. Відводи. Учасники судового процесу

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому­ процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

2.Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

3.Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

4.Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

За ступенем обов’язковості – факультативне та обов’язкове. Обов’язкове представництво виникає на підставі закону, адміні-

стративного акта, рішення суду. Факультативне представництво вини­ кає на підставі угоди.

За ознаками особи, в інтересах якої здійснюється представництво, його можна поділити на такі види:

1) представництво фізичних осіб – підставою такого представництва є закон або цивільно-правова угода;

2) представництво юридичних осіб, яке базується зазвичай на трудовій угоді;

3) представництво держави – представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції, підставою якого є відповідний нормативний акт.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, за винятком щодо представництва під час розгляду спорів, що виникають

зтрудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має повну цивільну процесуальну дієздатність.

Стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена їх інтереси­ можуть представляють у суді органи або інші особи, яким законом­ надано право звертатися до суду крім випадків коли, такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.

37