- •1. Зародження філософської думки у Стародавній Індії.
- •2. Основні філософські школи Стародавнього Китаю.
- •3. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
- •4. Антична філософія: космоцентризм.
- •5. „Лінія Платона” і „лінія Демокрита” в філософії античності.
- •6. „Наївний матеріалізм” філософів мілетської школи.
- •7. Стихійна діалектика (Геракліт)
- •8. Етика Сократа.
- •9. Ідеальна держава Платона
- •10. Аристотель як систематизатор античної філософії і логіки.
- •11. Етика стоїків.
- •12. Основні риси філософії Середньовіччя.
- •13. Апологетика: примат віри.
- •14. Патристика: віра для розуміння.
- •15. Схоластика: проблема універсалій(номіналізм та реалізм)
- •16. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
- •17. Основні риси філософії Відродження.
- •18.Діалектика доби відродження(м.Кузанський).
- •19. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження.
- •20. Філософія Реформації ( м. Лютер, ж. Кальвін)
- •21. Натурфілософія доби Відродження.
- •22. Основні риси філософії Нового часу.
- •23. Емпірична філософія ф.Бекона.
- •24. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- •25. Соціально – філософська концепція т. Гоббса.
- •26. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози.
- •28. Британське просвітництво (Дж. Локк).
- •29. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Волбтер).
- •30, Німецьке просвітництво.
- •31. Агностицизм філософії і. Канта
- •32. Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- •33. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •34. Філософська система і метод Гегеля
- •35. Філософія історії г.Гегеля.
- •36. Громадянське суспільство і правова держава у філософії г.Гегеля.
- •37. Позитивізм і неопозитивізм
- •38. Філософія ірраціоналізму.
- •39. Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
- •40. Прагматизм
- •41. Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм).
- •42. Екзистенціалізм
- •43. Фрейдизм.
- •44. Психоаналіз та неофрейдизм.
- •45. Герменевтика
- •46. Релігійна філософія. Неотомізм.
- •47. Філософська антропологія.
- •48. Дискурс постмодерну: головні риси.
- •49. Філософія Київської Русі
- •50. Українська філософська думка доби відродження
- •51. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку української філософії.
- •52. Філософські погляди г.Сковороди.
- •53. Університетська філософія в Україні хviii ст. – поч. Хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш)
- •54. "Філософія серця" п.Юркевича.
- •55. Філософські ідеї т.Г.Шевченка.
- •56. І.Я.Франко про українську національну ідею.
- •57. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- •58. Консерватизм соціально-філософських поглядів в.Липинського.
- •59. Соціально-філософські погляди д.Донцова.
- •60. „Філософія переживання” л.Українки.
- •61. Філософія як світогляд.
- •62. Історичні типи світогляду.
- •63. Проблема визначення предмету філософії.
- •64. Система філософії та її структурні складові.
- •65. Основні функції філософії.
- •66. Поняття буття, проблеми його філософського осмислення.
- •67. Поняття матерії.
- •68. Рух, основні його форми і властивості
- •69. Простір і час, основні характеристики.
- •70. Свідомость, як вища форма відображення дійсності
- •71. Вихідні принципи гносеології.
- •72. Чуттєве пізнання та його форми.
- •73. Істина як процес.
- •74.Критерії істини
- •75. Інтуїція, її різновиди.
- •76. Моральні регулятиви пізнання.
- •77. Форми і методи наукового пізнання
- •80. Методи пізнання, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівні.
- •81. Основні поняття і завдання праксеології
- •82. Поняття природи, його філософське осмислення.
- •83. Взаємодія природи і суспільства.
- •84. Форма буття людини
- •85. Сутність людини, сенс її життя.
- •86. Проблема свободи і відповідальності людини
- •87. Філософська антропологія
- •88. Людина, як індивід, індивідуальність, особа та особистість.
- •89. Історичні типи взаємовідношень людини і суспільства.
- •90. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •91. Суспільство як система, що саморозвивається.
- •92. Роль народонаселення і природних умов в роз-ку суспільства
- •93. Формаційна теорія суспільного розвитку (к.Маркс)
- •94. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- •95. Сутність духовного життя суспільства,суспільна свідомість.
- •96. Поняття суспільної свідомості, її структура
- •97. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
- •98. Політична свідомість.
- •99. Поняття і види правосвідомості
- •100. Економіка і мораль.
- •101. Екологічна свідомість.
- •102. Методологія
- •103. Плюралізм філософських методологій.
- •104. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо)
- •105. Парадигма ,стиль мислення , наукова картина світу.
- •106. Основні принципи діалектики
- •107. Діалектика і її альтернативи
- •108. Категорії діалектики
- •109. Закон єдності і боротьби протилежності.
- •110. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні
- •111. Проблема єдності світу.
- •112. Сучасні методи дослідження економічної теорії
- •113. Сутність духовного життя суспільства.
- •114. Культура як специфічна соціальна реальність.
- •115. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •116. Класифікація цінностей
- •117. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
- •118. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
- •119. Сутність історчичного процесу.
- •120. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •121. Поняття релігія.
- •122. Проблема походження релігії.
- •123. Основні елементи та структура релігії
- •124. Функції релігії.
- •125. Предмет релігієзнавство, його місце в системі філософського знання
- •126. Проблема класифікації релігій.
- •127. Ранні релігійні вірування.
- •128. Релігія Стародавнього Єгипту.
- •129. Релігія Стародавніх греків.
- •130. Релігія стародавніх римлян.
- •131. Ведичні релігії Стародавньої Індії
- •132. Джайнізм.
- •133. Конфуціанство.
- •134. Даосизм
- •135. Релігійні уявлення стародавніх слов’ян. Язичництво стародавніх слов’ян.
- •137.Зороастризм.
- •138. Буддизм.
- •139. Історичні передумови виникнення
- •140. Ісус Христос -- центральна постать християнства
- •141. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення.
- •142. Православ’я, його догматика.
- •143.Католицизм, його догматика.
- •144. Реформація та виникнення протестантизму.
- •145.Уніатська (греко-католицька) церква
- •146. Іслам, його догматика та особливості сучасного етапу розвитку.
- •147. Свобода совісті у сучасній Україні
- •148. Свобода совісті й толерантність.
- •150. Екуменізм в сучасному світі.
- •151. Предмет логіки, логічна культура мислення
- •152. Основні історичні етапи розвитку логіки.
- •153. Аристотель як фундатор формальної логіки
- •154. Логічна структура поняття (зміст та обсяг).
- •155. Правило оберненого співвідношення між змістом і обсягом поняття
- •156.Правила визначення понять
- •157.Операція доповнення поняття
- •160. Правила поділу понять.
- •161. Відношення між поняттями
- •162. Прості судження та їх види
- •163. Атрибутивні судження, їх класифікація
- •164.Правила логічного квадрату.
- •165.Складні судження, їх види.
- •166.Види суджень за якістю та кількістю.
- •167. Модальні судження
- •168.Основні закони логіки
- •179.Умовиводи, їх види
- •170. Безпосередні умовиводи (бу)
- •171. Простий категоричний силогізм
- •172. Фігури категоричного силогізму, правила фігур.
- •173. Полісилогізми
- •174. Індуктивні умовиводи, їх види.
- •175. Аналогія, її різновиди.
- •176. Логічна характеристика доведення.
- •177. Види і різновиди доказів (доведення).
- •178. Правила доведення.
- •179. Спростування.
- •180. Дискусія і полеміка.
143.Католицизм, його догматика.
Католицизм є одним з трьох головних напрямів у християнстві. Як окрема конфесія католицизм має низку особливостей у віровченні та структурі релігійних організацій, що пов’язано з особливостями розвитку західноєвропейських культури. Загалом першоджерелами своєї віри католики вважають Святе Письмо, а також Святий Переказ, до якого додаються також енцикліки й послання Пап. Першою догматичною особливістю католицизму, яка відрізняє його від православ’я , є догмат про філіокве, який визначає походження Святого Духу не тільки від Бога-Отця, але й від Бога-Сина. Власне трактування цього догмату стало основною причиною непорозуміння між католицизмом і православ’ям.. Другою догматичною особливістю католицизму є наявність догмату про Чистилище. Згідно з католицьким віровченням, душі померлих грішників, які не мали прощення гріхів за життя, перед тим, як потрапити в пекло або в рай, отримають очищення у вогні. Душі певний час перебувають у чистилищі й подальша їх доля може бути поліпшена «добрими справами» близьких і рідних в пам'ять про померлого. Під «добрими справами» католики розуміють молитви, праведне життя, активну участь у богослужіннях, матеріальну підтримку церкви. Концепція про «надлишкові заслуги» орієнтує віруючих на діяльність у повсякденному житті, спрямовану на виконання християнських обов’язків перед іншими людьми й церквою. Вважається, що всі «добрі справи» збираються й містично поповнюють скарбницю католицької віри. З огляду на те що католицька церква вважала себе уособленням містичного тіла Ісуса Христа, вона самостійно могла розпоряджатися цією скарбницею, тобто розподіляти її серед нужденних віруючих. Цього вчення також немає в православній вірі. Особливістю католицького віровчення була теорія та практика індульгенцій. Католицька церква виходила з того, що вона мала великий «запас добрих справ», які можна не тільки продати бідним людям, але й частково продати за гроші з благородною метою подолання людської гріховності. У ХVІст. католицька церква заборонила продаж індульгенцій. Католицьке віровчення характеризується особливо пристрасним поколінням Богородиці, матері Ісуса Христа – Діві Марії, вона сприймалася «пречистою» й «вічно незайманою», а на Вселенському соборі її було офіційно визнано Богородицею. На відміну від православ’я, католицизм проголошує догмати про непорочне зачаття самої Марії її матір’ю Анною, а в 1950р. було затверджено догмат про тілесне вознесіння Богородиці на небо.. Таким чином культ Марії Богородиці став на один рівень з поклонінням самому Богу. Особливо значущим для католицизму став догмат про непомильність і верховенство Папи Римського над усім християнським світом. Цей догмат було прийнято на Першому ватиканському Соборі. Згідно з рішенням цього собору Папа Римський виступає в питаннях віри з «амвону», тобто як пастир усіх християн, що визначає його здатність бути непомильним на всі часи. Католики розвивали своє віровчення, керуючись так званим «принципом догматичного розвитку». Вони вважали за можливе інтерпретувати біблійні істини згідно з вимогами практики культової діяльності для кожного нового етапу історичного розвитку католицизму. Тому після Сьомого Вселенського Собору католики продовжували самостійно скликати Вселенські Собори, на яких аналізувалися й розвивалися засади католицької догматики. Католицизм відрізнявся від інших християнських напрямів і процесом богослужіння. У католицькій церкві люди сидять під час богослужіння тощо. При оформленні інтер’єру католицького костелу використовують скульптурні зображення, а в православ’ї домінуючою окрасою храму є ікони. Проте домінуючою особливістю сучасного католицизму є його організаційна будова, яка у своїй основі має єдину організацію на чолі з Папою Римським. Він став абсолютним авторитетом і керуючим справами католицької єпархії. Римські ієрархи створили окрему оригінальну державу, яку очолює Папа Римський – Ватикан. Сьогодні Ватикан всю свою діяльність спрямовує на розвиток і зміцнення католицької віри у світі, виступає гарантом порятунку й отримання Царства Небесного послідовниками католицизму. Поряд з цим католицька церква виступає на захист прав людини, за забезпечення умов збереження родинних цінностей, подальшу євангелізацію населення. Велику увагу Ватикан приділяє проблемам війни та миру, особливого значення набуває програма Ватикану в подоланні духовної кризи цивілізації шляхом популяризації й розвитку цінностей християнської культури, утвердження морального пріоритету католицької церкви в житті суспільства, гуманзіції людських відносин й активної протидії бездуховності та моральному занепаду сучасної цивілізації. Сьогодні католицизм став однією з наймасовіших релігійних конфесій чисельністю понад 1 млрд. послідовників. Він домінує щонайменше в п’ятдесяти країнах світу. Географічно католицизм найбільш поширений в Америці та країнах Західної Європи, значна кількість його громад є на Африканському та Азійському континентах.