180. Дискусія і полеміка.

Пізнання дійсності завжди відбувається в процесі зіткнення застарілих, звичних, невірних знань зі знаннями істинними, вірними, новими. Зіткнення різних точок зору, суджень, боротьба думок – природний і необхідних супутник людської діяльності, що направлена на вияснення істини, протягом всієї історії цивілізації. Ці зіткнення інколи набувають форми спору публічного чи приватного.

Спор – це словесне обговорення (змагання) проблем істини відносно того чи іншого предмету чи явища. В публічному вигляді він набуває форм диспуту, дискусії чи полеміки.

Диспут – публічне обговорення соціально і науково важливої проблемі з залученням кваліфікованих спеціалістів з теми. Таким чином відбувається, наприклад, захист наукових дисертацій. Пошукач наукового ступеню пропонує на обговорення свою працю, опоненти висловлюють свої думки з приводу написаного, автор дає відповіді на закиди, захищає своє бачення і так далі.

Дискусія – публічне обговорення проблеми з висловленням протилежних думок, їх аргументація і спростування. Розгляд питань, проблеми чи тез з різних точок зору має на меті, в решті решт, знайдення загальноприйнятого висновку чи оцінки. До позитивного завершення дискусії може привести лише змістовне знання її учасниками теми обговорення і додержання всіх законів (тотожності, заперечення, виключення третього та достатньої підстави) та правил (про поняття – їх співвідношення та операції з ними -, про судження – їх види і склад –, умовиводи та їх модуси) логічного мислення. Без володіння логічним мисленням, як і без фундаментального знання змісту теми обговорення, дискусія перетворюється в сумбурні і пусті балачки.

Полеміка (від грецького слова – polemikos – войовничий) – це протиборство опозиційних одна до одної сторін з метою спростувати твердження, тези, ідеї супротивної сторони і довести правоту своєї, протилежної, думки. Полеміка заздалегідь ставить собі на меті не знайти спільну думку зі своїм опонентом, як то ми можемо бути в дискусії, а довести безпідставність суджень опонента. Тут окрім слідування логікою та оперування ґрунтовними знаннями використовуються і спроба дискредитувати опонента моральними судженнями, чи безпідставними звинуваченнями в його необізнаності, чи використати софістику (судження, які лише зовні нагадують логіку, а насправді не мають з нею нічого спільного). Перемога в полеміці може дати якийсь тимчасовий ефект, але його достовірність – минуща.

Оратори, логіки, юристи, полемісти в диспутах, дискусіях і полеміках використовують різні методи і в своїх порадах рекомендують різні правила ведення спору зі своїми опонентами. Їх рекомендації одностайно пропонують знати закони і правила логіки, вміло використовувати їх при обговорення зі своїми опонентами тих чи інших проблем, за тих чи інших умов. Про все це всебічно, цікаво і на прикладах розказується у підручниках по ораторському мистецтву, про виступи юристів в час захисту чи звинувачення своїх клієнтів.

Перелік питань для підготовки до іспиту з філософії

1. Становлення і розвиток філософії Стародавньої Індії.

2. Становлення і розвиток філософії Стародавнього Китаю.

3. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.

4. Антична філософії: космоцентризм.

5. "Лінія Платона" і "лінія Демокріта" в філософії античності.

6. "Наївний матеріалізм" філософів Мілетської школи.

7. Стихійна діалектика (Геракліт).

8. Філософія Сократа.

9. Ідеальна держава Платона.

10.Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки.

11.Етика стоїків.

12.Основні риси філософії Середньовіччя.

13.Апологетика: примат віри.

14.Патристика: віра для розуміння.

15.Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм).

16.Томізм та проблема гармонії віри з розумом.

17.Основні риси філософії Відродженя.

18. Діалектика доби Відродження (Микола Казанський).

19.Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження.

2-О.Філософія Реформації (М. Лютер та Ж. Кальвін).

21.Натурфілософія доби Відродження (Д. Бруно, М. Копернік).

22.Передумови та основні риси філософії Нозого часу.

23.Емпірична філософія Ф. Бекона.

24.Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів Декарта.

25.Соціально-філософська концепція Т. Гоббса.

26.Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози.

27.Монадологія В. Лейбніца.

28.Британське просвітництво (Д. Локк).

29.Французьке просвітництво (Ж.-Ж. Руссо, Вольтер).

З0.Феномен німецького просвітництва та його основні риси.

31.Агностицизм філософії І. Канта.

32.Етичні погляди І. Канта. "Категоричний імператив".

33.Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.

34.Метод і система філософії Г. Гегеля.

35.Філософія історії Г. Гегеля.

З6.Громадянське суспільство і правова держава у філософії Г. Гегеля.

37.Позитивізм О. Конта і Г. Спенсера. Другий позитивізм Р. Авенаріуса та

Е. Маха.

З8.Філософія ірраціоналізму. 39.Філософія життя (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше). 4О.Прагматизм. 41.Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм).

42.Екзистенційна філософія.

43. Фрейдизм.

44.Неофрейдизм.

45. Герменевтика.

46.Неотомізм.

47.Філософська антропологія.

48.Філософський дискурс постмодерну.

49.Філософська думка Київської Русі.

5О.Українська філософська думка доби Відродження (ХІV-ХVІ ст.).

51.Філософія в Києво-Могилянській академії.

52.Філософія Г. С. Сковороди.

53.Університетська філософія в Україні XVIII ст. - поч. XIX ст. (М.

Костомаров, П. Куліш). 54."Філософія серця" П. Юркевича. 55.Філософські ідеї Т. Г. Шевченка. 56.І. Я. Франко про українську національну ідею. 57.Філософські погляди В. І. Вернадського.

58.Консерватизм соціально-філософських поглядів В. Липинського. 59.Соціально-філософські погляди Д. Донцова. 60."Філософія переживання" Л. Українки. 61 .Філософія як світогляд. 62.Історичні типи світогляду. 63.Проблема визначення предмету філософії. 64.Система філософії та її структурні складові. 65.Основні функції філософії. 66.Буття та його основні форми.

67.Матерія та основні форми її існування. Види і властивості. 68.Рух, основні його форми і властивості. 69.Простір і час, основні характеристики.

70. Свідомість як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення.

71. Вихідні принципи гносеології.

72. Чуттєве пізнання та його форми.

73. Істина як процес.

74. Критерії істини.

75. Інтуїція та її різновиди.

76. Моральні регулятиви пізнання.

77. Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія.

78. Емпіричні методи пізнання.

79. Теоретичні методи пізнання.

80. Методи пізнання, що використовуються як на теоретичному, так і на є емпіричному рівні.

81. Основі поняття і задачі праксеології (практика, успіх, дія).

82. Поняття природи (суспільство як частина природи).

83. Взаємодія природи і суспільства.

84. Форма буття людини.

85. Сутність людини і сенс її життя.

86. Проблема свободи і відповідальність людини.

87. Філософська антропологія.

88. Людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість.

89. Історичні типи взаємовідношень людини і суспільства.

90. Основні підходи до розуміння суспільства.

91. Суспільство як система, що саморозвивається.

92. Роль народонаселення і природних умов у розвитку суспільства.

93. Формаційна теорія суспільного розвитку К.Маркса.

94. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства А.Тойнбі.

95. Сутність духовного життя суспільства, суспільна свідомість.

96. Суспільна свідомість та її структура.

97. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.

98. Політична свідомість.

99. Правова свідомість.

100. Економіка і мораль.

101. Екологічна свідомість.

102. Методологія, рівні методологічного знання.

103. Плюралізм філософських методологій.

104. Методології загально-наукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).

105. Парадигма, стиль мислення, наукова картина світу.

106. Основні принципи діалектики.

107. Альтернативи діалектики.

108. Категорії діалектики.

109. Закон єдності і боротьби протилежності.

110. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.

111. Проблема єдності світу.

112. Проблема методологічного забезпечення сучасних економічних досліджень.

113. Сутність духовного життя суспільства.

114. Культура як специфічна соціальна реальність.

115. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.

116. Класифікація цінностей.

117. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.

118. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.

119. Проблеми сенсу і спрямованості історичного процесу.

120. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.

121. Проблема визначення поняття "релігія".

122. Проблема походження релігії.

123. Структура релігії.

124. Функції релігії.

125. Релігієзнавство як специфічна сфера гуманітарного знання.

126. Проблема класифікації релігій.

127. Ранні релігійні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія.

128. Релігія Стародавнього Єгипту.

129. Релігія Стародавньої Греції.

130. Релігія Стародавнього Риму.

131. Ведичні релігії Стародавньої Індії.

132. Джайнізм.

133. Конфуціанство.

134. Даосизм.

135. Язичництво стародавніх слов'ян.

136. Іудаїзм.

137. Зороастризм.

138. Буддизм.

139. Соціально-економічні та духовні передумови виникнення християнства.

140. Ісус Христос як засновник християнської релігії.

141. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення.

142. Особливості віросповідання і культу в православ'ї.

143. Особливості віросповідання і культу в католицизм і.

144. Особливості віросповідання і культу в протестантизмі.

145. Особливості віросповідання і культу Української греко-католицької церкви.

146. Іслам, основні напрями та релігійні течії.

147. Коротка характеристика конституційно-правових основ забезпечення свободи совісті в Україні.

148. Свобода совісті й толерантність.

149. Новітні релігійні течії.

150. Екуменізм у християнському світі.

151. Предмет логіки, логічна культура мислення.

152. Основні історичні етапи розвитку логіки.

153. Арістотель як фундатор формальної логіки.

154. Логічна структура поняття (зміст та обсяг).

155. Закон оберненого співвідношення між змістом і обсягом поняття.

156. Правила визначення понять.

157. Операція доповнення понять.

158. Узагальнення як логічна операція з поняттями.

159. Обмеження як логічна операція з поняттями.

160. Правила поділу понять.

161. Формально-логічні відношення між несумісними поняттями.

162. Прості судження та їх види.

163. Атрибутивні судження та їхня класифікація.

164. Правила логічного квадрату.

165. Складні судження та їх види.

166. Види суджень за якістю і кількістю.

167. Модальні судження.

168. Основні закони логіки.

169. Умовиводи та їх види.

170. Безпосередні умовиводи.

171. Категоричний силогізм: поняття, стуктура приклади.

172. Фігури категоричного силогізму, правила фігур.

173. Полісилогізми.

174. Індуктивні умовиводи.

175. Аналогія і різновиди.

176. Логічна характеристика доведення.

177. Види доведень.

178. Правила доведень (правила тези, правила аргументів, правила зв'язку тези з аргументом).

179. Спростування.

180. Дискусія і полеміка як різновиди суперечки.