1. Об'ємне планування створення нової продукції

Об'ємне планування здійснюється на основі завдань тематичного плану. Його суть полягає в розподілі завдань тематичного плану між підрозділами, забезпе­ченні максимального використання їх можливостей, перерозподілі ресурсів та ви­конавців. Ці плани повинні містити:

* перелік тем, етапів та окремих завдань (робіт);

* терміни початку і завершення робіт;

* обсяги, трудомісткість та вартість кожної роботи з розподілом їх за підрозді­лами.

Деталізація розрахунків залежить від рівня деталізації технічної документації, ста­дії чи стану робіт, особливостей технології їх виконання і наявності нормативів.

При здійсненні об'ємних розрахунків необхідно враховувати:

- спеціалізацію підрозділів;

- кадрове забезпечення;

- склад наукового та виробничого обладнання;

- взаємозв'язки між роботами;

- міру невизначеності робіт і под.

При плануванні робіт важливо забезпечити їх рівномірний розподіл за окремими плановими періодами. Кожний підрозділ одночасно веде роботи за декількома темами на різних стадіях завершеності. Тому загальний обсяг робіт підрозділу (Q ) на плановий період визначається за формулою

Qпл = Q1 + Q2 + Q3

де Q1, — роботи, що переходять із попереднього періоду; Q2 — роботи, що почина­ються і завершуються у плановому періоді; Q3 — роботи, які починаються у плано­вому періоді.

Загальний обсяг науково-технічної продукції, що планується окремому підрозділу, не повинен перевищувати його можливостей.

2. Календарне планування

Для визначення взаємопов'язаних термінів початку і закінчення робіт по кожній темі та забезпечення їх виконання ресурсами розробляються календарні плани. В процесі розроблення календарного плану вирішуються такі основні задачі:

а) визначаються склад і технологічна послідовність виконання робіт кожної теми;

б) складаються календарні плани-графіки робіт до кожної теми;

в) формуються зведені календарні плани підрозділів та підприємства в цілому;

г) розробляються календарні графіки робіт окремих виконавців.

Таким чином, календарне планування полягає в розподілі запланованих робіт у часі (за календарними відрізками) й у просторі (за виконавцями). В процесі кален­дарного планування забезпечується неперервність виконання робіт по темах, пов­не та рівномірне завантаження виконавців, дотримання договірних строків завер­шення робіт, ритмічна передача їх замовнику й рівномірне надходження фінансів.

При розробленні календарних планів реалізації складних проектів створення нової продукції використовують сітьові моделі.

Сітьова модель — це формальний опис комплексу робіт у логічній послідовності їх виконання і з формалізованим фіксуванням усіх взаємозв'язків за допомогою методів теорії графів.

3. Оперативне планування

На стадії оперативного планування розв'язуються наступні задачі створення нової техніки:

а) уточнюються оперативні завдання робочим групам та окремим виконавцям;

б) здійснюється цільова орієнтація та проводиться мобілізація ресурсів на вико­нання завдань тематичного плану;

в) здійснюється моніторинг виконання календарних графіків і зіставляється фак­тичний стан виконання робіт із запланованим;

г) приймаються рішення щодо ліквідації відхилень від плану. Оперативне планування зручно проводити на основі сітьових графіків.

4.* Виробниче планування інновацій здійснюється на завершальній стадії створен­ня нової продукції. Воно охоплює виготовлення дослідних зразків виробу, проведення випробувань зразків техніки та технології її виготовлення, відпрацювання технічної документації для виробництва нової продукції. Цей комплекс робіт здебіль шого здійснюється на дослідно-експериментальних виробництвах власного чи спеціалізованого підприємства.

Дослідно-експериментальне планування виконується в три етапи.

На першому етапі розраховується виробнича програма підприємства і його підрозділів.

На другому етапі формується календарний план-графік виконання дослід­ницьких робіт.

Третій етап — оперативне планування, яке полягає у доведенні виробничих зав­дань до робочих місць, а також в організації обліку, контролю й регулювання ви­робничого процесу.

Об'ємне планування дослідного виробництва починається з формування ви­робничої програми підприємства на основі специфікації, що надходить у дослідне виробництво для виготовлення та випробування дослідних зразків. При цьому із загального обсягу дослідного виробництва виділяють дослідно-експериментальні роботи, що пов'язані з виконанням тематичного плану, і роботи з виготовлення серійної продукції.

Календарне планування дослідно-експериментального виробництва забез­печує узгодження його строків за всією номенклатурою робіт цехів, дільниць та окремих робочих місць.

Розрахунок строків виконання дослідницьких робіт і календарних завдань виконавцям ведеться шляхом побудови графіків тривалості виробничого циклу, які розробляються окремо для кожного дослідного зразка. На основі цих графіків складається річний зведений графік випуску дослідних зразків.

Для календарного планування виготовлення й випробування дослідних зразків широко використовують сітьові графіки з детермінованими чи стохастичними оцінка­ми тривалості робіт.

Оперативне планування дослідного виробництва виконується шляхом підготовки змінно-добових завдань для окремих цехів та дільниць дослідного виробництва. Змінно-добове завдання є основою для оперативної підготовки виробництва й обслуговування робочих місць.