2. Індексний метод.

За цим методом потреба в матеріальних ресурсах на пла­новий рік розраховується на основі даних про фактичну витрату матеріалів у звітному періоді, питоме зниження її в планованому році, зміну обсягу випуску продукції в плановому році порівня­но зі звітним:

МСі = Мс іф * Ін * Іо

де МСі - потреба в і-му матеріалі на плановий період;

МС іф - фактична витрата і-го матеріалу в звітному періоді;

Ін - індекс зниження норм витрати матеріалу в плановому періоді;

Іо - індекс зміни виробничої програми в плановому пері­оді порівняно зі звітним.

При відсутності норм витрат потреба в матеріалах може бути визначена як добуток фактичного обсягу витраченого ма­теріалу даного виду в звітному періоді та індексу зміни вироб­ничої програми в плановому періоді порівняно зі звітним.

МСі=МСіф * Іо,

Індексний метод використовують для розрахунку потреби як в основних, так і в допоміжних матеріалах.

Даний метод застосовують у випадках, коли неможливо вико­ристовувати метод прямого рахунку (матеріали для дослідних виро­бництв, нова продукція, нові матеріали, потреби лабораторій і т.д.).

3. Метод екстраполяції

Метод передбачає проведення аналізу витрати матеріалу для певного обсягу виробництва за минулі періоди. Будується крива залежності потреби в певному матеріалі від обсягу вироб­ництва. При цьому враховують чинники, що впливають на цю потребу. Чинниками можуть бути: обсяг виробництва, структура (питома вага) нової продукції, терміни зносу продукції

Потреба в матеріалах для поповнення незавершеного виробництва.

При розрахунку необхідної кількості матеріалів на готову продукцію необхідно враховувати також потребу в матеріалах для поповнення незавершеного виробництва. Кількість матеріа­лів, що п ")стійно знаходиться в незавершеному виробництві, ви­значається наступним чином:

МСнз = МСдоб * Твц,

де МСдоб - середньодобова витрата матеріалу;

Твц - тривалість виробничого циклу виготовлення продук­ції в днях.

При наявності даних про залишок незавершеного вироб­ництва на початок та кінець планового періоду, а також норми витрати матеріалу на одиницю продукції потреба в матеріалах визначається:

МСнзі=∑(НЗкt-НЗпt) * Ніt

де НЗкt, НЗпt - кількість виробів (деталей) 1-го виду в неза­вершеному виробництві відповідно на кінець і початок планово­го періоду;

Нit - норма витрати матеріалу на виріб (деталь) 1-го виду. Більш простий, але менш точний метод може використо­вуватися при великій кількості найменувань продукції та різних циклах їх виготовлення. За цим методом потреба в матеріалі ви­значається наступним чином:

МСнзі = (НЗк-НЗп)/ О

де НЗк, НЗп - незавершене виробництво відповідно на кі­нець і початок планового періоду в плановому вимірі, грн..; О - обсяг випуску продукції, грн..

Потреба в матеріалах на капітальне будівництво

Вигідними даними для розрахунку потреби в матеріалах для капітального будівництва є: обсяги будівельно-монтажних робіт у плановому періоді; показники проектно-кошторисної документації.

Потреба в матеріальних ресурсах для проведення захо­дів за п.іаном технічного розвитку й організації виробництва

Потреба в матеріалах для даних цілей визначається на ос­нові обсягів робіт з вдосконалення технологій, механізації та автоматизації виробництва, освоєння нової техніки та техноло­гій, обсягів науково-дослідних планових робіт, а також норм витрат матеріалів.

Потреба в матеріалах оля ремонтно-експлуаіпаційних робіт

До таких видів робіт відносять ремонт обладнання, буді­вель. інструменту, інвентарю та т.ін. Потребу в матеріалах для їх проведення у плановому періоді визначають на основі норми витрати матеріалу на одну ремонтну одиницю та планового об­сягу ремонтних робіт.

Потреба, наприклад, у машинному маслі розраховується:

М.=К * ЕФоб * Нм,

де К - середньорічна кількість одиниць обладнання;

ЕФоб - плановий ефективний фонд робочого часу облад­нання;

Нц - норма витрати масла на 1 станко-годину роботи об­ладнання.

Загальна необхідна кількість матеріалів (сировини) на плановий період визначається для підприємства як сума їх по­треби за різними напрямами використання:

МС = Мі+ Мнз + Мтр + Мрем + Мк

де Мі - потреба основного виробництва в матеріалах;

Мнз - потреба в матеріалах для незавершеного виробництва;

Мк - потреба в матеріалах для капітального будівництва;

Мрем - потреба в матеріалах для ремонтно-експлуатаційних робіт;

Мтр - потреба в матеріалах для проведення заходів за пла­ном технічного розвитку й організації виробництва (наприклад, для виготовлення нової техніки, інструмента й оснащення).

Планування потреби підприємства в матеріалах та сиро­вині передбачає також визначення необхідної їх кількості з ме­тою утворення запасів для здійснення безперебійної діяльності підприємства. При плануванні враховують необхідність певного запасу матеріалів на початок та кінець планового періоду.

Величина виробничого запасу визначається нор­мою виробничого запасу та планується на кінець року як пере­хідний. Розмір перехідного запасу визначається за формулою:

ВЗпрі = (Нпрі * Моі) / Д

де ВЗпрі - величина перехідного запасу і-го матеріалу;

Нпрі - норма перехідного запасу і-го матеріалу, дн.;

Моі - потреба в і-му матеріалі на обсяг виробництва;

Д- кількість днів у планованому періоді.

2.* Потреба в паливі визначається за всіма напрямами його використання, а саме: для основних виробничих процесів (на технологічні потреби), на потреби транспорту, на господарсько-побутові потреби.

Потреба в паливі на технологічні потреби визначається:

Р = (Нуп * Ор) / Ке

де Ор - обсяг робіт, для яких використовується даний вид палива;

Нуп - норма витрати умовного палива для виконання обся­гу робіт;

Ке - калорійний коефіцієнт (відношення калорійності, тобто теплотворності натурального палива, до калорійності умовного - 7000 ккал.

Приклад. Виробнича програма передбачає здійснення процесів кування та плавки, при цьому програми кування стано­вить 50 т; програма плавки - 40 т; норма витрати умовного па­лива для кування - 0,3 кг/т; норма витрати для плавки -1,1 кг/т;

Кд для мазуту - 1,4. Визначити потреба в мазуті для забезпечен­ня виробничої програми. Р = (0,3 х 500 + 1,1 х 40); 1,4 = 138,6 (т)

Норми витрати палива для роботи внутрішньозаводського транспорту розраховуються в кілограмах умовного палива на 1 т перевезеного вантажу або на 1 годину роботи транспорту.

Потреба в електроенергії розраховується за наступними напрямами; на технологічні цілі, для роботи обладнання та ін­струменту, на освітлення. Розрахунок потреби в електроенергії на технологічні цілі здійснюється на основі норм її витрати та планованих обсягів виробництва.

Потреба в електроенергії для роботи обладнання та ін­струменту визначається на основі суми потужностей моторів, даних про кількість одиниць обладнання, запланованого коефі­цієнта змінності роботи обладнання та тривалості змін, коефіці­єнта завантаження обладнання. Вона розраховується як добуток вказаних величин.

Величина електроенергії, що потрібна для освітлення роз­раховується як добуток потужності ламп, кількості годин їх ви­користання на добу, тривалості роботи підприємства в планова­ному періоді.

Потреба в бензині, що використовується в техніці з бен­зиновими двигунами (підйомні крани, компресори, пересувні електростанції), визначається наступним чином:

Мб = (П*ЕФ*Нмч)/ 1000

де Мб - потреба в бензині, т;

П - середньорічна кількість даного виду машин (з бензи­новим двигуном) в плановому періоді;

ЕФ - плановий середньорічний фонд часу роботи однієї машини, год.;

Нмч- норма витрати бензину на 1 год. роботи, кг.

Потреба в бензині для транспорту (автобусів, вантажних, і легкових машин) визначається в тоннах з урахуванням марки автомобіля і планованого пробігу:

Мбт = (Т*Дл*Нпр) / 1000

де Т- середньорічна кількість транспортних засобів певно­го типу; Дл - річна норма пробігу автомашини, км; Нпр - норма витрати бензину на 1 км пробігу автомашини певної марки, кг (визначається на основі норми витрат бензину на 100 км).

3.* Потреба в обладнанні визначається з урахуванням необ­хідності заміни фізично зношеного та' морально застарілого об­ладнання, для збільшення виробничої потужності у зв'язку зі збільшенням виробничої програми, для проведення науково-дослідних робіт.

В обох випадках аналізується плановий баланс виробни­чих потужностей з метою визначення потреби в обладнанні на плановий період, часу його придбання та введення в експлуата­цію з врахуванням потреб плану виробництва та реалізації (пла­ну товарообороту). Кількість необхідного обладнання для забез­печення збільшених обсягів виробництва розраховується як від­ношення добутку норми витрат часу на випуск одиниці продук­ції та обсягу випуску продукції згідно виробничої програми (для якого не вистачає потужностей) до ефективного планового фон­ду робочого часу одиниці обладнання:

К= (Нг * О) / ЕФ

де Нг - норма витрати часу на випуск одиниці продукції; О - плановий обсяг випуску продукції згідно виробничої програми; ЕФ - ефективний плановий фонд робочого часу одиниці обладнання.

4.* Потреба в запасних частинах встановлюється на основі норми їх витрат на одиницю обладнання та кількості одиниць обладнання.

Таким чином, план матеріально-технічного забезпечення передбачає визначення потреби в усіх видах матеріально-технічних ресурсів для забезпечення виконання виробничої про­грами підприємства у плановому періоді.