Тема 4: Загальна концепція планування створення нової продукції.

1. Суть та основні завдання розроблення планів створення нової продукції.

2. Принципи планування продуктових інновацій.

1.* Нині концепція досягнення бажаного результату при створенні нової продукції за допомогою відповідних планових дій базується на системному підході. Цей підхід слід розглядати як серію логічно взаємопов'язаних кроків для використання засо­бів планування з метою досягнення оптимального результату.

При створенні нової продукції планування повинне розвиватися разом із розвит­ком процесу проектування і передбачати планування: початкове; дослідницьке; загальне (контрольне); детальне (поетапне і поопераційне),

Початкове планування повинне передувати техніко-економічному обґрунтуванню (ТЕО), дослідницьке — розробленню технічного проекту, загальне — підготовці робочого проекту, а детальне планування — реалізації проекту створення нової продукції. Кожна стадія може бути деталізована на етапи.

З погляду системного підходу можна вважати, що реалізація проекту створення нової продукції зводиться до перетворення початкового стану продукції (ідеї, потреби, існуючого продукту, який потребує модернізації тощо) в новий. Пере­творення — це деякий творчий процес, що здійснюється через ряд ітерацій за період планування. Ітеративний процес планування координується керівництвом. На кожній стадії план оцінюється за допомогою відповідних критеріїв і піддаєть­ся змінам доти, доки не буде відповідати критеріальним показникам.

Характерною рисою системного планування є врахування зовнішніх обмежень, що можуть впливати на процес створення нової продукції. У процесі складання плану враховуються обмеження технологічної послідовності операцій у проекті, крім то­го, обмеження за ресурсами, ліміти часу та вартості. Альтернативні варіанти плану перевіряються на наявність необхідних ресурсів, після цього піддаються мінімізації за вартістю. Потім проводиться перевірка на наявність потрібних фондів.

Якщо потрібні ресурси чи фонди перевищують задані обмеження, планові затрати необхідно скоротити. Проекти нової продукції, які пройшли всі перевірки на реалізованість, підлягають оптимізаціі та оцінюванню з метою вибору кращого варіанта.

Таким чином, методологія розроблення і реалізації плану проекту створення нової продукції не відрізняється від проектування та реалізації системи. Роз­глянемо суть, основні завдання, процедури й інструменти цього планування, які гарантують високу якість планів, тобто забезпечують мінімальне відхилення за­планованих параметрів від фактичних, що отримані у результаті здійснення або реалізації системи планів.

Важливим етапом процесу створення нової продукції є планування. Це відносно самостійний вид діяльності, що включає сукупні специфічні процедури та інстру­менти, правила, структурні підрозділи і процеси зі складання та забезпечення виконання планів.

Планування створення нової продукції — це система розрахунків, що спрямо­вана на вибір та обґрунтування цілей упровадження нової продукції і підготовку рішень, необхідних для їх досягнення.

Система планування створення нової продукції забезпечує:

- цільову орієнтацію всіх учасників проекту створення нової продукції;

- урахування прогнозів динаміки зовнішнього середовища для раннього розпізнавання проблем розвитку;

- координацію діяльності учасників проекту створення нової продукції, у тому числі розпорядницьку, ініціативну, програмну та бюджетну;

- обґрунтовування управлінських і проектно-конструкторських рішень;

- створення об'єктивної бази для контролю процесу реалізації проекту ство­рення нової продукції;

- інформування всіх учасників інноваційного проекту про цілі, прогнози, аль­тернативи, терміни, ресурси та адміністративні умови його реалізації;

- пропозиції учасників створення нової продукції.

У процесі планування створення нової продукції здійснюється обгрунтований вибір напряму її оновлення; формується програма досліджень, конструкторських розроблень й освоєння випуску; розподіляються між виконавцями програми і конкретні завдання і вказуються в часі їх виконання; визначаються терміни виконання робіт проекту; розраховуються потреби у ресурсах, які розподіляються відповідно до бюджету проекту.

2.* Планування створення нової продукції (продуктових інновацій) базується на таких загальних принципах:

• єдності науково-технічних, економічних, організаційних і соціальних завдань розвитку;

• наукової обгрунтованості та оптимальності проектних рішень;

• домінування стратегічних аспектів;

• бюджетної збалансованості;

• комплексності й комплектності;

• гнучкості й еластичності;

• неперервності планування.

Упровадження нової продукції підприємства спрямоване на досягнення відповід­них економічних результатів, які, у свою чергу, забезпечили б поліпшення і соціаль­них і економічних умов існування трудового колективу підприємства, організацію його продуктивної діяльності. Тому планування створення нової продукції повинне грунтуватися на принципі забезпечення єдності науково-технічних, екомомічних, організаційних та соціальних завдань.

Основу такої єдності становлять економічні проблеми забезпечення конкуренто­спроможності продукції й отримання прибутку, достатнього для задоволення соці­альних потреб працюючих. У свою чергу, реалізація економічних проблем немож­лива без відповідних організаційних перетворень.

Принцип наукової обґрунтованості планів передбачає формування конструк­торських рішень нової продукції на основі врахування останніх досягнень науки й техніки у відповідній галузі та використання прогресивної методології планування.

Принцип домінування стратегії випливає зі стратегічного характеру найнові­шої продукції, яка має досить тривалий цикл створення і ще більш тривалий життєвий цикл. Тому планування реалізації проекту створення нової продукції здійснюється на основі попередньо розробленої інноваційної стратегії.

Принцип комплексності та комплектності передбачає включення в орбіту планування всього, що необхідне для виведення нової продукції на ринок: плануван­ня науково-дослідницьких робіт (НДР) та дослідно-конструкторських робіт (ДКР); планування освоєння випуску нової продукції і т.д., а також розроблення взаємоузгоджених планів для всіх рівнів управління й усіх періодів планування.

Принцип бюджетної збалансованості планів має гарантувати надійність реалі­зації проектів створення нової продукції, підвищення рівня їх забезпеченості. Цей принцип реалізується за рахунок складання (при створенні нової продукції) мате­ріальних, трудових, фінансових та інших балансів.

Принцип гнучкості та еластичності означає необхідність забезпечення дина­мічної реакції планів на зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі підпри­ємства. Таким чином, гнучкість планів дає змогу реагувати на зміни у процесах створення нової продукції, враховувати сильні та слабкі сторони підприємства, можливості та небезпеки ринкової економіки. Еластичність планування проявля­ється у здатності за будь-яких обставин зберігати необхідні резерви та передбачені планові альтернативи.

Неперервність планування створення нової продукції має два аспекти: взаємо­зв'язок планів різної тривалості; необхідність постійного їх приведення у відповід­ність до змін, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі підпри­ємства. Наявність планів на різні проміжки часу забезпечує; різну періодичність їх формування, що перетворює планування у неперервний процес розроблення, де­талізації і внесення змін. Реалізація принципу неперервності знаходить своє ві­дображення у концепції "ковзаючого" планування, при якому завдяки періодично­му продовженню планів довготермінові укрупнені розрахунки поєднуються з ко­роткотерміновим детальним плануванням. Перелічені принципи становлять мето­дичну (процедурну) основу планування створення нової продукції.