- •Поняття і предмет цп
- •Метод цивільного права, його особливості.
- •Функції та принципи цивільного права.
- •Система цивільного права України та Цивільного кодексу України.
- •Цивільне право та цивільне законодавство. Загальні засади цивільного законодавства.
- •Акти цивільного законодавства, їх система.
- •Дія цивільного законодавства
- •Співвідношення актів цивільного законодавства і договору. Звичай.
- •Співвідношення загального і спеціального законодавства. Аналогія закону і аналогія права.
- •Правове значення судової практики, роз’яснень вищих судових інстанцій та норм моралі.
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Класифікація цивільних правовідносин та її правове значення
- •Структура цивільних правовідносин та її характеристика
- •Об’єкти та суб’єкти цивільних правовідносин.
- •Поняття та значення виникнення підстав (юридичних фактів), зміни та припинення цивільних правовідносин. Юридичний склад.
- •Класифікація юридичних фактів та їх значення
- •18. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків
- •19. Межі здійснення цивільних прав і умови виконання цивільних обов’язків
- •20. Поняття і порядок захисту цивільних прав та інтересів
- •21. Форми і способи захисту цивільних прав та інтересів
- •22. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права: поняття, види, зміст і значення.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи: поняття, види, зміст.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види, зміст.
- •28. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •Правове значення визначення місця проживання фізичної особи
- •31. Акти цивільного стану
- •32. Фізична особа-підприємець.
- •33. Поняття та значення опіки та піклування.
- •34. Суб’єкти опіки та піклування, їх права та обов’язки. Органи опіки та піклування.
- •35. Встановлення опіки та піклування.
- •36. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин: поняття, ознаки та значення.
- •37. Сутність юридичних осіб. Вчення про юридичні особи.
- •38.Види юридичних осіб за законодавством України.
- •39. Порядок створення юридичних осіб. Установчі документи юридичної особи, їх реквізити.
- •41Філії та представництва юридичної особи
- •42 Способи індивідуалізації юридичних осіб (найменування, місцезнаходженя, право на товарні знаки та знаки обслуговування)
- •45 Господарські товариства як юридичні особи (загальна характеристика)
- •47. Акціонерні товариства як юридичні особи
- •48 Повне товариство як юридична особа
- •49 Командитне товариство як юридична особа
- •Товариство з обмеженою та з додатковою відповідальністю
- •Номінальна вартість
- •Суб‘єкт придбання
- •Призначення
- •74. Поняття честі, гідності та ділової репутації
- •77. Поняття та види правочинів
- •78. Чинність правочину
- •79. Тлумачення змісту правочину
- •80.Поняття та види недійсних правочинів. Недійсність частини правочину.
- •88. Поняття, підстави та види представництва
- •90. Доручення. Форма довіреності та її види.
- •111. Теоретичні конструкції власності та права власності.
- •112. Види права власності: поняття, зміст і правове значення.
- •113. Підстави набуття права власності.
- •114. Момент виникнення права власності.
- •115. Здійснення права власності.
- •116. Право власності на землю (земельну ділянку).
- •117. Поняття та правові наслідки самочинного будівництва.
- •118. Право власності на житло. Об’єднання власників житлових будинків, квартир.
- •119. Підстави та порядок припинення права власності.
- •120. Поняття та види права спільної власності. Права та обов’язки співвласників.
- •121. Спільна сумісна власність: поняття, ознаки, підстави виникнення.
- •122. Спільна часткова власність: поняття, підстави виникнення, правила визначення і види часток.
- •123. Здійснення права спільної власності.
- •124. Припинення права спільної власності
- •125. Поняття та види захисту права власності.
- •126. Речово-правові способи захисту права власності та їх види.
- •127. Зобов’язально-правові та інші способи захисту права власності.
- •128. Віндикаційний позов.
- •129. Негаторний позов.
- •130. Позов про визнання права власності.
- •131 Позов про виключення майна з опису або звільнення з-під арешту
- •132 Речові права на чуже майно: поняття та види.
- •133 Право володіння чужим майном як речове право. Підстави виникнення володіння та припинення.
- •134 Сервітут як речове право на чуже майно
- •135 Емфітевзис як речове право на чуже майно.
- •136 Суперфіцій як речове право на чуже майно
- •137 Захист речових прав на чуже майно
- •138 Поняття права інтелектуальної власності. Відмінності права інтелектуальної власності від права власності
- •140 Система права інтелектуальної власності
- •141 Об’єкти права інтелектуальної власності, їх ознаки та види
- •142 Суб’єкти права інтелектуальної власності
- •143 Зміст права інтелектуальної власності.
- •144 Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам Стаття 428. Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам
- •145 Захист права інтелектуальної власності.
- •146 Поняття авторського права в об’єктивному та суб’єктивному сенсі
- •147 Види об’єктів авторського права та їх ознаки
- •148 Твори, на які не розповсюджується авторське право
- •149 Службові твори, їх правовий режим
- •150 Суб’єкти авторського права. Співавторство і його види
- •151.Зміст суб’єктивного авторського права.
- •153. Строк дії суб’єктивного авторського права. Строк дії суміжних прав.
- •154. Обмеження авторського права
- •155. Право слідування і право доступу до творів образотворчого мистецтва.
- •156. Поняття та сутність суміжних прав. Джерела правового регулювання суміжних прав.
- •157. Об’єкти суміжних прав, їх ознаки і види.
- •158. Суб’єкти суміжних прав.
- •159. Зміст суб’єктивних суміжних прав.
- •160. Виникнення та припинення суб’єктивних суміжних прав.
- •161. Обмеження суміжних прав.
- •162. Захист суб’єктивного авторського права та суміжних прав.
- •163. Поняття права промислової власності. Джерела правового регулювання права промислової власності.
- •165. Винахід: поняття, види та умови патентоздатності. Об’єкти винаходу.
- •166. Корисна модель: поняття та умови патентоздатності.
- •167. Промисловий зразок: поняття, види та умови патентоздатності.
- •168. Момент виникнення прав з патенту. Строк чинності прав з патенту.
- •169. Обсяг правової охорони винаходу, корисної моделі, промислового зразка.
- •170. Суб’єкти права промислової власності
- •171. Зміст суб’єктивного права промислової власності
- •172.Службові об’єкти права промислової власності, їх правовий режим
- •174.Процедура одержання патенту на корисну модель
- •175.Порядок отримання патенту на промисловий зразок
- •Процедура патентування корисної моделі
132 Речові права на чуже майно: поняття та види.
У речовому праві право на річ здійснюється власником чи законним володільцем самостійно без посередництва іншої особи, тоді як у зобов´язальному праві для задоволення власником своїх потреб недостатньо лише його волі, потрібна також воля іншої особи (покупця, наймача та ін.). Але таке твердження занадто схематичне і може бути використане переважно для теоретичного обґрунтування тих чи інших цивільно-правових питань. Насправді в розвинутому суспільстві таких «чистих» відносин дуже мало. У будь-яких життєвих ситуаціях носій тих чи інших суб´єктивних цивільних прав змушений звертатися за допомогою до інших осіб. Так, наприклад, при будівництві будинку прохати дозволу в сусідів прокласти через їх територію телефонний кабель або користуватись криницею, що знаходиться на їх території. Власник корови повинен вирішувати питання, пов´язані з її випасом, заготівлею кормів на зиму тощо.
Отже, речове право - це сукупність правових інститутів, норми яких забезпечують особі можливість здійснювати належні їй суб´єктивні цивільні права щодо впливу на річ, яка знаходиться в її господарюванні, за своєю волею або без щоразового погодження своєї волі з волею інших, причетних до цієї речі, осіб.
Відродження речового права в законодавстві України почалося з розробки та прийняття ЦК України, книга третя якого має назву «Право власності та інші речові права», згідно з якою речове право поділяється на два інститути:
- повне речове право (право власності, ст. 316-394);
- обмежене речове право (право на чужі речі, ст. 395-417). Але саме в такому поділі приховується протиріччя, якого дуже важко позбутися. Зазначивши в законі, що власник має повне речове право, законодавець тим самим начебто забезпечив йому можливість здійснювати свої правомочності щодо цієї власності без погодження з будь-ким. Водночас законодавець визначив підстави і коло осіб, які можуть мати право на чужі речі. Таким чином, речове право має за мету не тільки забезпечувати недоторканість прав власника, а й обмежувати їх. Через це обмежене речове право є нічим іншим як засобом обмеження права власності. Саме ця властивість речового права може негативно вплинути на власність як суспільне і правове явище, принизити моральне значення власності, що є рушійною силою розвитку енергій власника, стати гальмом господарського процесу. «Істинною ціною, якою купується кожне подібне обмежене право на чужу річ, є урізане, морально і економічно підірване право власності»´.
Для того, щоб звести до мінімуму негативні наслідки обмеженого речового права для власника й необхідне його чітке правове регулювання. ЦК України передбачає, що підставами його виникнення можуть бути закон, договір, заповіт, рішення суду.
Носій речового права, залежно від того, яке речове право він набув, відокремлюється від інших осіб. Ступінь відокремленості визначається законом, договором чи іншими правовими актами. У разі привласнення майна власник втрачає цивільно-правові зв´язки з відчужувачем цього майна. Пасивні обов´язки між ними залишаються. Кожний з них зобов´язаний утримуватись від втручання у справи іншого. У набувача, таким чином, виникає повне речове право на придбані речі - абсолютне право.
Якщо особа набула обмежене речове право, то її активні зв´язки з власником не припиняються, але правовими актами встановлюються межі, яких власник не може переступити у відносинах з носієм цього права, що свідчить про відносний характер права на чужу річ. Залежно від виду обмеженого речового права ці межі можуть розширюватись або звужуватись. А інколи, за певних умов, власник взагалі може втратити право на річ. Таким чином, обмежене речове право поза волею власника може перерости з відносного в абсолютне. Прикладом цього є на-бувальна давність, передбачена ст. 344 ЦК України та ст. 119 ЗК України.
Згідно зі ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: право володіння; право обмеженого користування (сервітут); право забудови земельної ділянки (суперфіції); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Крім перелічених у названій статті ЦК України, види прав на чуже майно зазначені і в інших чинних законодавчих актах. Наприклад, ст. 39 Закону України «Про власність» передбачає право повного господарського відання, а ст. 39 право оперативного управління. Покладання на спадкоємця обов´язку надання права довічного користування житловим будинком, квартирою або іншим майном (ст. 1238 ЦК України). Можуть бути й інші види речових прав на чуже майно. Таким чином, виключного поділу речового права на види (крім права власності) не існує. Проблему систематизації обмежених речових прав можна пояснити тим, що в літературі і в законодавстві відсутні принципи відмежування права на чуже майно від зобов´язально-правових договорів, односторонніх правочинів та ін.