36. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин: поняття, ознаки та значення.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Ознаки юридичної особи: обов’язкові і факультативні.

Обов’язкові ознаки:

1. організаційна єдність;

2. державна реєстрація.

Факультативні ознаки:

1. наявність цивільної правоздатності та дієздатності

2. можливість виступати позивачем і відповідачем у суді

3. наявність відокремленого майна;

Цивільна правосуб’єктність юридичних осіб включає в себе:

1. цивільну правоздатність

2. цивільну дієздатність

37. Сутність юридичних осіб. Вчення про юридичні особи.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Ознаки ЮО:

1. організаційна єдність ЮО

2. участь ЮО у цивільному обороті від свого імені

3. відокремлене майно ЮО

4. самостійна майнова відповідальність ЮО за власні зобов’язання

5. процесуальна правосуб’єктність ЮО

6. легалізаційнам (ЮО має бути зареєстрована у встановленому законом порядку, і повинна отримати у разі необхідності спеціальний дозвіл на здійснення своєї статутної діяльності)

Теорії.

І. Теорія походження ЮО концептуально заперечує існування реально суб’єкта, який наділений властивостями ЮО

1 теорія – фіції

Вона заперечує існування реальності ЮО. Згідно з цієї теорії ЮО існують лише за волею і в межах закону, і тому що вони ним регламентовані. Зокрема законодавець створює юр. фікцію, владного суб’єкта права, що за своєю суттю є абстракцією.

2 теорія – теорія персоніфікованої цілі

ЮО створюються для управління майном, що є її персоніфікованою метою, яка виправдовує їх діяльність та існування. Ця теорія заперечує реального суб’єкта та притаманні йому властивості ЮО. Згідно неї права можуть належать не тільки будь-кому, а й будь-чому, зокрема меті для якої призначено майно ЮО. Отже допускається існування права без суб’єкта.

3 теорія – персоніфікованої власності.

Суть. ЮО існує для виконання соціальної ролі та виокремлення суб’єкта цивільно-правової відповідальності.

ІІ. Визнає існування реального суб’єкта, який наділений властивостями ЮО.

1 теорія – органічна

Суть. Згідно цієї теорії ЮО є своєрідним юридичном організмом, яким може бути соціал. або тілесно-духовним і на який держава впливає, але не призиває до життя. Вони не є певною сукупністю осіб, які беруть участь у цьому союзі, а наділяються певними біологічними властивостями. Тобто ЮО розглядаються, як певні колективи, які задовольняють певні фактичні умови, мають у волі для здійснення своїх прав і завдяки цьому розглядаються як ЮО.

2 теорія – реалістична

Суть. Передбачає існування непростої сукупності індивідів, а саме особливих суб’єктів права, ЮО, визнаючи ЮО суб’єктом права представники даної теорії уникають розгляду ЮО як біологічного організма.

3 теорія – теорія Єрінга

Визнається фіктивність ЮО і водночас визначається, що за цим суб’єктом стоять певні реальні групи людей. Тобто право, як система захищених законом інтересів, захищає окремі обєднання людей, як єдине ціле (єдиний суб’єкт). При цьому суб’єктом права визнається той, хто здійснює інтерес, який визначається правом.

4 теорія – теорія колективу

Безпосередніми носіями правосуєктності ЮО є колектив.

5 теорія – теорія держави

Суть. З кожною ЮО стоїть держава, як всенародно організований колектив. За кожним підприємством виявляється той самий суб’єкт, який організовує саме ту чи іншу ділянку роботи, тобто власником майна ЮО (державного підприємства) є сама держава.

6 теорія – теорія Директора

Суть. Головна мета виділення ЮО, як самостійного суб’єкта права, це можливість забезпечити її участь у цивільному обороті, від імені організації діє сам директор, який представляє ЮО в цивільному обороті та діє від її імені та в її інтересах, тобто директор є основним носієм особистості ЮО.

7 теорія соціальної реальності

Суть. Передбачає, що цілком достатньо визнання ЮО, такою ж соціальною реальністю, якою є інші суб’єктивні права.

8 теорія – персоніфікованого цільового майна.

Суть. Головною функцією ЮО є обєднання розрізненого майна у єдиний комплекс і управління ним, завдяки цьому законодавець виділяє та персоніфікує суб’єкта права ЮО. Тобто ця теорія виходить із верховенства, такою одиниці ЮО, як відокремлене майно.

9 теорія – соціальних зв’язків

В основі існування ЮО лежать існуючі в суспільстві взаємозв’язки, через яких особи чи групи осіб об’єднуються для досягнення певної мети.

10 теорія – організації

Суть. Організаційна єдність необхідна умова існування організації, як суб’єкта у ЦП. Сутність ЮО можна визначити тільки через сутність поняття організації як соціального осередку створеного особами, чи іншими організаціями на певних умовах для досягнення певної мети.